МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Форми та види кредиту.Єдиної класифікації форм і видів кредиту не існує. Форми кредиту можна розглядати в залежності від характеру позичкової вартості; кредитора і позичальника; цільових потреб позичальника, та інших ознак. Залежно від позичкової вартості доцільно розрізняти товарну, грошову і змішану форми. Товарна форма кредиту – історично передує його грошовій формі. В сучасній практиці ця форма кредиту використовується як при продажі товарів в розстрочку, так і при оренді майна (лізинг), прокаті речей. Практика свідчить про те, що кредитор, що надає товар в розстрочку платежу, відчуває потребу в кредиті, причому головним чином в грошовій формі. Можна зазначити, що там, де функціонує товарна форма кредиту, її рух часто супроводжується і грошовою формою кредиту. Грошова формакредиту – якщо кредит надано в грошовій формі, і його повернення було здійснено також грошима, то така угода представляє собою грошову форму кредиту. Якщо кредит був наданий у формі товару, а повернений грошима, чи навпаки (наданий грошима, а повернений у вигляді товару), то має місце змішана форма кредиту. Види кредиту можна класифікувати за різними критеріями. В умовах ринкової економіки основними видами кредиту, які набули поширення у господарській практиці, є: міжгосподарський, банківський, державний, споживчий. Особливим різновидом є міжнародний кредит (зовнішньоекономічний), який поділяється на фірмовий, банківський та урядовий. Міжгосподарський кредит – це кредит, що у відносинах між суб’єктами господарювання. До нього відносять: - комерційний кредит; Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів – зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається. - дебіторсько-кредиторську заборгованість; - аванси покупців; - тимчасову фінансову допомогу; - лізинг. Лізинговий кредит – це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжується укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об’єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно. Суб’єктами лізингу може бути лізингодавець (суб’єкт господарювання, що є власником об’єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб’єкт, що домовляється з лізингодавцем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об’єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, або реалізацію товарно-матеріальних цінностей). - облігаційні позики підприємств, розміщені серед юридичних осіб. Банківський кредит виникає тоді, коли однією із сторін кредитної угоди є банк. Як найпоширеніший вид кредиту, розглянемо його більш детально. Банківський кредит надається суб’єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість, платність та цільова направленість. Принцип забезпеченості кредиту означає недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування. Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є: - власні кошти банків; - залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках; - залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові; - міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів. Кредитні операції здійснюються банками у межах кредитних ресурсів. Кредити надаються позичальникам для здійснення заходів, пов’язаних із розвитком виробництва та товарообороту; інвестиційною діяльністю; задоволенням споживчих потреб; іншими напрямками функціонування господарської діяльності. Забороняється використання позичальниками кредитів на покриття збитків; формування та збільшення статутного фонду комерційних банків; придбання цінних паперів будь-яких підприємств. Кредити, що отримані за рахунок централізованих ресурсів НБУ не можуть бути спрямовані на конвертування національної валюти в валюту інших держав; на викуп державного майна; використання не за цільовим призначенням, що обумовлене в кредитній угоді. Класифікація (види) банківського кредиту: 1. За призначенням розрізняють позики для фінансування: - інвестиційних проектів; - комерційних угод. 2. За цільовим спрямуванням: - виробничий (що використовується у сфері виробництва і реалізації сукупного суспільного продукту); - споживчий. 3. За терміном користування: - короткострокові – умовно до 1 року; - середньострокові – від 1-го до 5-ти років; - довгострокові – понад 5 років; 4. За строками надання позики: - строкові – з чітко визначеним порядком їх використання і фіксованим терміном погашення; - до запитання – це кредити, що видаються на невизначений термін і погашаються на першу вимогу кредитора; - прострочені кредити – термін повернення яких закінчився, а борг ще не повернуто кредитору; - відстрочені (пролонговані) – кредити, стосовно яких банк прийняв рішення про перенесення сплати боргу на пізніший строк. 5. За забезпеченням: - забезпечені заставою (ломбардні) – майном, майновими правами, цінними паперами; - гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи – поручительство, свідоцтво страхової компанії); - незабезпечені (бланкові). 6. За ступенем ризику: - стандартні; - з підвищеним ризиком. 7. За методом надання: - одноразові; - перманентні; - гарантійні. 8. За характером повернення: - з разовим поверненням позики – в день, що визначений у кредитному договорі; - достроково – за вимогою кредитора або за бажанням позичальника; - поступовим поверненням кредиту рівномірними внесками (у розстрочку) – пов’язане зі специфікою діяльності – надходженням виручки або після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу). - поступовим поверненням кредиту періодичними внесками (з регресією платежів) – передбачає погашення однаковими внесками частини основного боргу протягом періоду кредитування і значної частини – після закінчення терміну дії кредитної угоди. 9. За характером і способом оплати процентів: - з фіксованою ставкою; - з «плаваючою» ставкою – в умовах інфляції; - дисконтні позики, коли виплата процентів здійснюється наперед – використовується для ненадійних позичальників. 10. За схемою надання: - відповідно до кредитної лінії (в обумовлених межах при потребі); - револьверні (з автоматичним поновленням); - контокорентні (відкривається спеціальний активно-пасивний рахунок); - овердрафт (різновид контокоренту, але з кредитним лімітом). 11. Залежно від кількості кредиторів: - кредити, що надаються одним банком (двосторонні); - консорціальні кредити, що надаються консорціумом банків; - паралельні кредити надаються одному клієнту кількома банками на однакових умовах. Державний кредит – це кредит, одним із учасників якого є держава в особі уряду чи місцевих органів самоврядування. Найчастіше державний кредит має форму державної позики, коли держава виступає в ролі позичальника. Використовуються залучені кошти на покриття дефіциту бюджету чи на кредитну допомогу окремими суб’єктам. Цей кредит не має цільового призначення, а напрямки використання цих коштів вирішуються позичальником. Споживчий кредит – кредит, який надається юридичним і фізичним особам на споживчі цілі. Кредиторами з споживчого кредитування можуть бути як банки, так і небанківські фінансово-кредитні установи, а також юридичні і фізичні особи. Міжнародний кредит – це переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу. При міжнародній формі кредиту склад учасників кредитної угоди не міняється, в кредитні відносини вступають ті ж суб’єкти – банки, підприємства, держава і населення, проте відмінною ознакою даної форми є приналежність одного з учасників до іншої країни. Залежно від кредитора, міжнародний кредит поділяється на: - фірмовий; - банківський; - урядовий. Читайте також:
|
||||||||
|