Тема: «Догляд за хворими в після операційному періоді».

Транспортування хворих у операційну.

Доставка хворих в операційну є важливим етапом передопераційної підготовки. Вона повинна проводитись досить обережно без метушні. Хворих перевозять на кріслах – каталках або носилках каталках. Перед транспортуванням каталку необхідно накрити чистим простирадлом, покласти подушку, накрити хворого ковдрою.

Транспортування хворих проводиться на каталках Х.В. В передопераційній хворого перекладають на каталку операційного блоку, якою його доставляють до операційного столу. Необхідно періодично обробляти каталку і її колеса дезінфекційним розчином.

Слід пам’ятати що під час транспортування хворого в операційну його стан може різко погіршитися від додаткового хвилювання, тому медсестри повинні бути уважними і своєчасно транспортування хворих в ліфтах. Здійснюють тільки в присутності медсестри. Перекладати хворого з каталки на операційний стіл необхідно обережно, краще за допомогою 3-4 осіб, які підкладають руки під голову, грудну клітку, сідниці, ноги, можна перекладати і за допомогою простирадла, на якому лежить хворий.

Після операційний період – це час від закінчення операції до одержання і відновлення працездатності або переведення його на групу інвалідності.

Розрізняють ранній післяопераційний період – перші 5-6 дн., пізній післяопераційний період – до виписування хворого із стаціонару відділений період – від виписування до повного видужання і відновлення його працездатності або переведення на групу інвалідності.

В післяопераційному періоді необхідно уважно стежити за станом та функцією найважливіших органів та систем, оскільки хірургічна операція і наркоз призводить до відповідних потофізіологічних змін в організмі. Під виливом операції і наркозу змінюється інтенсивність обмінних процесів – порушується співвідношення катаболізму (накопичення токсичних продуктів в організмі внаслідок розладу речовин та клітин) і анаболізму (сукупність процесів, спрямованих на утворення органічних речовин – складових частин клітин і тканин). У перебігу після операційного періоду розрізняють три фази (стадії):

1) катаболічну

2) зворотного розвитку

3) анаболічну.

1) Катаболічна триває 3-4 дні вираженість її залежить від тяжкості хвороби, об’єму операції, виду наркозу, їх тривалості інтенсивності післяопераційного лікування.

Слід зазначити, що катаболічна фаза в першу чергу є захисною реакцією організму. Мета якої – підвищити опірність організму за рахунок енергетичних і пластичних матеріалів, це відбувається за рахунок підвищеного розпаду білків, жирів і вуглеводів, з іншого – утворюється значна кількість токсичних речовин, що призводить до ацидозу (зміна кислотно-лужного стану) порушення окисно-відновних процесів у тканинах і органах (печінка, нирки, серце), що негативно виливає на загальний стан оперованого хворого.

2) Фаза зворотного розвитку.

Тривалість 4-6 днів. У цей період починається активний синтез білка, жирів, глікогену, збільшується кількість енергетичних і пластичних матеріалів.

Клінічними ознаками цієї фази є покращення загального стану хворого, зменшення болю,нормалізація температури тіла, поява апетиту. Покращується діяльність ССС, дихання, відновлюється діяльність Ш.К.Т.

3) Анаболічна фаза клінічно вона характеризується як період одужання. Тривалість 2-5 тижнів.

Всіх хірургічних хворих після операції можна поділити на 3 групи:

1) хворі зі стабільним станом функцій життєво важливих органів (нормальна гемодинаміка, дихання та ін.). Яких як правило, поміщають у післяопераційні палати;

2) хворі з лабільним станом життєво важливих функцій, що характеризуються найбільшими показниками гемодинаміки і дихання й потребують інтенсивної терапії;

3) хворі в критичному стані з вираженими порушеннями діяльності С.С.С. дихання, Н.С. та ін. Без проведення реанімаційних заходів у цих хворих може наступити смерть, досить часто вони знаходяться без свідомості. Всі вони потребують не тільки інтенсивного лікування, але й ретельного догляду.

В сучасних лікарнях тяжких операційних хворих концентрують в спеціалізованих відділеннях і.т. і реанімації.

І.Т. включає в себе комплекс лікувальних заходів, спрямованих на нормалізацію гемостазу, попередження і лікування гострих порушень життєво важливих функцій.

Реанімація – це комплекс заходів направлених на відновлення або заміщення раптово втраченої функції серця, легень і обмінних процесів у хворих, які знаходяться в критичному стані.

Після проведення лікування і покращення стану хворих їх переводять в післяопераційну або загальну палату х.в.

Палата після операційних хворих не повинна бути великою (на 2-3 чоловіки) у палаті повинна бути централізована подача О₂ і набір інструментів, апаратів і медикаментозних засобів для проведення І.Т. і реанімаційних заходів.

Для надання максимального спокою і фізіологічного положення хворих кладуть на функціональні ліжка. Для попередження пролежнів хворого кладуть на гумовий круг, або спеціальний пневматичний матрац. Для зміни ліжкової білизни хворого спочатку кладуть на бік і на звільненій частині ліжка скачують простирадло у вамп (з краю простирадла до хворого).

Після чого пацієнта повертають на чисте простирадло, забирають брудне і розгортають вамп чистого простирадла.

У великих хірургічних відділеннях для спостереження і догляду за операційними хворими виділяють окремий пост.

Медсестра слідкує і реєструє основні функціональні показники: Ps, АТ, дихання, кількість випитої і виділеною з сечею каловими масами виділеними з ран рідини. При цьому звертають увагу на загальний стан хворого.

У тяжких хворих особливо в перші дні необхідний старанний догляд за порожниною рота. При сухості язика, рота рекомендують проводити систематичне положення водою і змазування слизової оболонки вазеліновим маслом.

Для профілактики запальних процесів у роті необхідно чистити зуби, полоскати ротову порожнину лимонним соком, слабким розчином марганцівки, проводити масаж.

Усі хворі повинні щодня проводити туалет. У жінок – складки під молочними залозами протирають 1% розчином марганцівки, тетрацикліновою маззю або припудрювати талькою.

Піднімання хворого з ліжка залежить від загального стану. Воно починається з опускання ніг і сидіння на ліжку, при нормальному самопочутті можні підняти його на ноги.

У задовільному стані і нормальному перерізі післяопераційного періоду хворим дозволяють вставати на 2-3 день, а після складних операцій на 5-6 день за вказівкою лікаря:

при догляді за післяопераційним хворим важливе значення має нагляд за пов’язкою. Необхідно уважно слідкувати, щоб пов’язка не просочилася кров’ю, не зсунулась, не оголила рану.

При значному просочуванні пов’язки кров’ю слід негайно викликати лікаря і важити заходів для зупинки кровотечі (поставити міхур з льодом).

При чистих ранах які добре загоюються, пов’язку міняють на другий день після операції і на 7-8 день після зняття швів.

При нагноєнні перев’язування проводять частіше, рану очищують, промивають антисептиком і дренують.

Зняття швів у більшості хворих проводять на 7-8 день, в ослаблених, літніх хворих проводять на 7-8 день, в ослаблених літніх хворих на 10-12 день. У дітей шви можна знімати на 5-6 день.

Надзвичайне важливе значення в прогнозуванні перебігу, особливо раннього післяопераційного періоду має спостереження за основними функціями організму: С.С.С. органи дихання сечовидільна система, органи травлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Промедикація	\|	Порушення вуглеводного обміну після операції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.