Нормування метеорологічних умов

Коли температура повітря нижча за температуру шкіри людини, втрати тепла організмом відбуваються, переважно, за рахунок конвективного і радіаційного переносу тепла. Якщо температура поверхні тіла дорівнює температурі навколишнього повітря або вища за неї, то тепловтрати тіла відбуваються лише за рахунок випаровування вологи.

Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 40-50 кДж/хв в стані покою до 3340 кДж/хв- при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає за умови, що тепловиділення повністю сприймається оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

Здатність організму людини змінювати температуру шкіри (під одягом її середня температура 30-34 °С, а на окремих відкритих ділянках вона може знижуватись до 20 °С і нижче), а також зволожуватися за рахунок дії потових залоз, забезпечує регулювання теплообміну між тілом людини і навколишнім середовищем. Ця здатність організму і є терморегуляцією.

При температурі навколишнього середовища вище 35 °С , відносній вологості більше 75 % терморегуляція організму порушується і теплообмін здійснюється тільки випаровуванням. Це може призвести до перегріву організму (гіпертермія). Підвищується температура тіла, настає слабкість, головний біль, шум у голові. Як наслідок, може статися тепловий удар, якщо роботи проводяться на дільниці, що опромінюється сонцем, або іншим джерелом тепла.

Вода та солі, які виводяться з потом, повинні поповнюватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи. Зневоднення організму на 6 % викликає порушення розумової діяльності, знижується гострота зору. Зневоднення на 15-20 % призводить до смертельного наслідку.

Робота при високій температурі повітря (- 31 °С) при вологості 80-90% призводить до зниження працездатності на 60% після 5 годин безперервної праці.

Для відновлення водно- солевого балансу рекомендується вживати підсолену (0,5 % NaCl) воду або білково-вітамінний напій.

Робота в умовах пониженої температури повітря, особливо при підвищеній вологості і швидкості руху , призводить до місцевого або загального переохолодження тіла (гіпотермія), що супроводжується зниженням працездатності і виникненням простудних хворіб. При тривалій дії цих факторів – до виникнення таких хворіб, як радикуліт, невралгія, ревматизм, бронхіт тощо. Мінусова температура повітря часом призводить до обмороження, що розглядається як виробнича травма.

Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно, на віддачу тепла випаровуванням. Зниження відносної вологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів. Середній рівень відносної вологості 40-60% відповідає умовам метеорологічного комфорту у стані спокою, або при дуже легкій фізичній праці.

Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. Переміщуючись вдовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає людину, і тим самим сприяє покращенню самопочуття. При великих швидкостях повітря і низькій його температурі зростають втрати тепла конвекцією, що веде до переохолодження організму людини. Погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

Мікроклімат робочої зони. Нормування та контроль параметрів мікроклімату.

Основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничого приміщення є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88.

В основу принципу нормування параметрів мікроклімату покладено оцінку оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт , періоду року.

Оптимальними (комфортними)вважаються такі параметри мікроклімату, за яких зберігається нормальний тепловий стан організму. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють умови для високого рівня працездатності людини.

При допустимих параметрах мікроклімату організм людинивідчуває дискомфортвнаслідок напруженої терморегуляції, яка не виходить за межі його можливостей .

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату нормуються в залежності від періоду року , категорії робіт та категорії приміщень.

Період року поділяють на теплий(середньодобова температура повітря зовнішнього середовища не менша +10°С) та холодний (середньодобова температура повітря зовнішнього середовища менша+10 °С).

Категорії робітподіляються на легкі, середньої важкості, важкі.

Категорії приміщеньподіляються на “холодні” (приміщення з незначним надлишком тепла до 20 кКал/м³ _× год.) і “гарячі” (приміщення з надлишком тепла понад 20 кКал/м³ × год.).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дія мікроклімату на організм людини	\|	Приклади екстремальних ситуацій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.