Джерела шуму та його нормування

Джерела утворення.

Шум за походженням поділяють на механічний, аеродинамічний, гідродинамічний та електромагнітний.

Джерелами механічного шуму є механічні вібрації. Такий шум часто супроводжує роботу різноманітних машин та механізмів. Джерелами аеродинамічного шуму можуть бути нестаціонарні явища при русі газів та рідин.

Засоби боротьби з аеродинамічним шумом у джерелі його виникнення полягають перш за все у правильному виборі параметрів руху газу. Наприклад, знизивши швидкість руху повітря у повітропроводах та нагрівниках повітря вентиляційної системи, можна зменшити тиск, який розвиває вентилятор, та його шум. У гідродинамічних установках (насоси, турбіни) слід запобігати виникненню кавітації, яка спричиняє гідродинамічний шум.

Джерелами електромагнітного шуму є механічні коливання електротехнічних пристроїв, які збуджуються змінними магнітними та електричними полями. До методів боротьби з цим шумом відносять застосування феромагнітних матеріалів з малою магнітострикцією; зменшення щільності магнітних потоків у електричних машинах за рахунок належного вибору їх параметрів; надійне затягнення пакетів пластин у осердях трансформаторів, дроселів, якорів двигунів тощо; косі пази для навиток у статорах і роторах машин, які зменшують імпульси сил взаємодії навиток. Ефективним методом зниження шуму в джерелі його виникнення в деяких

випадках може стати змінення технології, наприклад, замінити клепання зварюванням, кування штампуванням тощо. Джерела шуму характеризують звуковою потужністю Р, Вт, що

характеризує енергію, яку випромінює джерело шуму у вигляді звуку за одиницю часу.

На підприємствах, що характеризуються високими рівнями виробничого шуму, потрібно запровадити систематичний контроль його рівнів на робочих місцях і встановити правила безпечної роботи за умов впливу на працівника інтенсивного шуму.

Вимірюють, аналізують і реєструють спектр шуму спеціальними приладами — шумомірами і допоміжними приладами (самописці рівнів шуму, магнітофони, осциллографи, аналізатори статистичного розподілу, дозиметри та ін.). Пристрої для вимірювання шуму (шумоміри) є складними високоточними приладами, що дають змогу оцінити рівні параметрів звукового поля, сприйнятого приєднаним мікрофоном. Основними складовими частинами таких приладів є мікрофон, калібратор, підсилювач електричного сигналу від мікрофона, октавні фільтри,

елементи електроживлення, блок індикації та ін.

Оскільки вухо менш чутливе до низького і більш відчутно сприймає високі частоти, то для одержання показів, що відповідають сприйняттю людини, у шумомірах використовують систему скорегованих частотних характеристик — лінійна шкала та шкали А, D та ін., що відрізняються за сприйняттям. У практиці застосовується в основному шкала А.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гігієнічне нормування.	\|	Заходи та засоби захисту від шуму та вібрацій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.