Заходи та засоби захисту від шуму та вібрацій.

Ефективний захист працівників від несприятливого впливу шуму вимагає здійснення комплексу організаційних, технічних і медичних заходів на етапах проектування, будування й експлуатації виробничих підприємств, машин і устаткування. З метою підвищення ефективності боротьби із шумом введено обов'язковий гігієнічний контроль об'єктів, що породжують шум, реєстрування фізичних чинниківів, що здійснюють шкідливий вплив на довкілля і негативно впливають на здоров'я людей.

Ефективним шляхом розв’язанні проблеми боротьби із шумом є зниження його рівня в самому джерелі через змінення технології і конструкції машин. До заходів цього типу відносять замінення гучних процесів безшумними, ударних — безударними, наприклад замінення клепання — паянням, кування і штампування - оброблянням тиском; замінення металу в деяких деталях неметалевими матеріалами, застосування віброізоляції, глушників, демпфування, звукоізолювальних кожухів та ін.

За неможливості зниження шуму устаткування, що є джерелом підвищеного шуму, його встановлюють у спеціальні приміщення, а пульт дистанційного керування розміщають у малошумному приміщенні. У деяких випадках зниження рівня шуму досягається застосуванням звукопоглинальних пористих матеріалів, покритих перфорованими листами алюмінію, пластмаси.

При необхідності підвищення коефіцієнта звукопоглинання в зоні високих частот звукоізолювальні шари покривають захисною оболонкою з дрібною і частою

перфорацією, застосовують також штучні звукопоглиначі у вигляді конусів, кубів, закріплених над устаткуванням, що є джерелом підвищеного шуму. Велике значення в боротьбі із шумом мають архітектурно-планувальні і будівельні заходи.

Звукоізолюванням називають суму заходів для зниження проходження звуку через конструкцію. Розрізняють звукоізолювання від повітряного шуму, коли коливання конструкції збуджуються звуковими хвилями, що падають на неї з повітря, і звукоізолювання від структурного (ударного) шуму, коли коливання конструкції збуджуються безпосереднім механічним впливом (вібрацією встановленої на ній машини, ходінням, тощо).

Проникнення повітряного шуму через конструкцію (перетинку) зумовлюється в основному згинними хвилями, які збуджуються змінним звуковим тиском. Хвилі інших типів (повздовжні, поперечні), як правило, в цьому випадку не мають суттєвого значення. При передаванні структурного шуму вздовж конструкцій, а також при передаванні повітряного шуму непрямими (обхідними) шляхами велику роль можуть відігравати всі основні типи коливань

(повздовжні, поперечні та згинальні, а в деяких випадках навіть крутильні). Однак в процесі випромінювання шуму в повітря головну роль відіграють згинальні хвилі.

Підвищення звукоізоляції при збереженні незмінної маси огорожі досягається наступними шляхами:

• застосуванням огорож, які складаються з двох і більше прошарків, розділених повітряним проміжком або прошарком легкого волокнистого матеріалу;

• підвищенням внутрішнього тертя у конструкції через використання відповідного матеріалу огорожі або нанесення вібродемпфувального шару, що дозволяє зменшити вплив резонансів в конструкції;

• ліквідацією усякого роду нещільностей та щілин, особливо в дверях та вікнах, а також в місцях сполучення різних конструкцій (наприклад, примикання перекриття до стіни);

• ущільненням притворів, подвійним та потрійним заскленням, влаштуванням тамбурів біля дверей і ін., тобто старанною звукоізоляцією "слабкої ланки" огороджень - вікон, дверей;

• зменшенням непрямого передавання звуку (вибір відповідних будівельних конструкцій, встановлення пружних елементів та елементів, що поглинають вібрації на шляху передавання звуку, раціональне розташування конструкцій з малою та великою масою, шарнірне закладення конструкцій, де це допустимо, замість жорсткого тощо);

• віброізолюванням віброактивного устаткування, а також звукоізолювальних кабін с метою зниження передавання структурного звуку.

Глушники є обов'язковою складовою частиною установок з двигунами внутрішнього згоряння, газотурбінними та пневматичними двигунами, вентиляторних та компресорних установок, аеродинамічних пристроїв тощо. Розрізняють глушники із звукопоглинальним матеріалом (активні чи дисипативні) та без звукопоглинального матеріалу (реактивні). Глушники без

звукопоглинального матеріалу використовують переважно в поршневих машинах,

пневматичних і ротаційних двигунах та двигунах внутрішнього згоряння. В іншихвипадках більш ефективно використання глушників із звукопоглинальним матеріалом.

У тих випадках, коли технічні засоби не забезпечують вимог чинних нормативів, необхідно обмежувати тривалість впливу шуму і застосовувати протишуми.

Протишуми – це засоби індивідуального захисту органа слуху, застосування яких може попередити різні розлади організму, спричинені надмірним шумом. Їх використовують в основному тоді, коли технічні засоби боротьби із шумом не забезпечують зниження його до безпечних меж.

Протишуми підрозділяють на три типи: вкладені, навушники і шоломи. Протишумні вкладені вводять у зовнішній слуховой прохід. Вкладені бувають багаторазового та однократного користування. До вкладенів багаторазового користування відносять різні варіанти заглушок у вигляді ковпачків різної конструкції та форми з гуми, каучуку і інших пластичних полімерних матеріалів, у деяких випадках вони надіті на залізні стрижні.

Протишумні вкладені багаторазового використання випускають декількох типів і розмірів; їх вагу не регламентують. "Беруші" – це комерційна назва вітчизняних протишумових вкладенів однократного користування з органічного перхлорвінілового фільтрувального шумопоглинального матеріалу.

Протишумні навушники – це півсфери з легких металів чи пластмас, наповнені волокнистими чи пористими звукопоглиначами, утримуваніна голові дужкою. Для зручного і щільного прилягания до привушної області вони забезпечуються ущільнювальними валиками із синтетичних тонких плівок, часто заповнених повітрям чи рідкими речовинами з великим внутрішнім тертям (гліцерин, вазелінова олія та ін.). Ущільнювальний валик водночас демпфує

коливання самого корпуса навушника, що істотно при низькочастотних звукових коливаннях.

Протишумні шоломи – найдорожчі з індивідуальних засобів противошумного захисту. Вони використовуються при високих рівнях шумів, часто застосовуються разом з навушниками чи вкладенями. Розташований вздовж краю шолома ущільнювальний валик забезпечує щільне прилегання його до голови. Існують конструкції шоломів з піддуванням валика повітрям для

надійного облягання голови.

Важливе значення у попередженні розвитку шумової патології мають попередні і періодичні медичні огляди. Таким оглядам підлягають особи, що працюють на виробництвах, де шум перевищує гранично припустимий рівень (ГДР) у будь-якій октавній смузі.

Медичними протипоказами щодо допускання на роботу, пов'язану з впливом інтенсивного шуму, є наступні захворювання:

• стійке зниження слуху, хоча б на одне вухо;

• отосклероз та інші хронічні захворювання вуха із несприятливим прогнозом;

• порушення функції вестибулярного апарата, зокрема хвороба Меньєра;

• наркоманія, токсикоманія, у тому числі хронічний алкоголізм; • виражена вегетативна дисфункція;

• гіпертонічна хвороба (усі форми).

Терміни періодичних медичних оглядів встановлюють залежно від інтенсивності шуму. За інтенсивності шуму від 81 до 99 дБА — 1 раз у 24 місяців, 100 дБА і вище — 1 раз у 12 місяців. Перший огляд отоларинголог проводить через 6 місяців після попереднього медичного огляду при початку роботи, пов'язаної з впливом інтенсивного шуму. Медичні огляди повинні проводитися за участю отоларинголога, невропатолога і терапевта.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Джерела шуму та його нормування	\|	Захист від ультра- та інфразвуку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.