• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Заключний етап роботи над курсовою (дипломною) роботою

Сильний — слабкий — середній.

Середній доказ — слабкий доказ — сильний доказ або

Щодо кожного розділу (глави) роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють висновки до всієї ро­боти в цілому.

Достовірність висновків загалом підтверджується вивчен­ням практичного досвіду роботи конкретних установ, щодо яких проводиться дослідження. Оперативно і в повному об­сязі зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систе­матизувати допоможе оволодіння студентом основними ме­тодами дослідження: спостереженням, експериментом, бесі­дою, анкетуванням, інтерв'ю, математичними методами оброб­ки кількісних даних, методом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що за­лежно від особливостей теми дослідження, специфіки пред­мета і конкретних умов окремі методи можуть набути пере­важного значення.

Накопичуючи та систематизуючи факти, треба вміти ви­значити їх достовірність і типовість, найсуттєвіші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити у сукупності, з урахуванням усіх сторін відповідної сфери діяльності (чи установи).

Порівняль­ний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, що розглядаються, простежити зміни, що сталися в роботі культу­рологічних і документно-інформаційних установ протягом останніх років, виявити закономірності, проаналізувати причи­ни труднощів у їх функціонуванні, визначити тенденції та пер­спективи подальшого розвитку.

Кількісні дані, що ілюструють практичний досвід роботи, можна проаналізувати за методом ранжованого ряду, розпо­діливши матеріали за роками, звівши їх у статистичні таб­лиці, таблиці для порівняння та ін., що дозволить зробити конкретні висновки.

Таким чином, широке використання відомих у науці ме­тодів накопичення, вивчення, систематизації фактів та прак­тичного досвіду в цілому дасть змогу виконати основне зав­дання курсового (дипломного) дослідження: поєднати різні роз'єднані знання в цілісну систему, вивести певні законо­мірності, визначити подальші тенденції розвитку теорії та практики відповідної сфери діяльності.

На цьому етапі передбачається написання студентом всту­пу та висновків до курсової (дипломної) роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його до­опрацювання з урахуванням зауважень наукового керівни­ка, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової (дипломної) роботи. У вступі обґрунтовуєть­ся актуальність теми, що вивчається, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось; розкривається структура роботи, її основний зміст. Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він по­винен зазначити про це у вступі.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури з теми дослідження, в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (10—15 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, зна­чущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, теоретичні роботи, які повністю присвя­чені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного за­пису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітленості в літературі основних аспектів теми.

Логічним завершенням курсової (дипломної) роботи є висновки. Головна їх мета — підсумки проведеної роботи. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних поло­жень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки те позитивне, що вдалося виявити в ре­зультаті вивчення теми, а й недоліки та проблеми практич­ного функціонування культурологічних і документних си­стем, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до заключної частини — не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зробле­них у розділах.

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості досліджуваної теми, є "візитною карткою" автора роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою. "Спи­сок..." повинен містити бібліографічний опис джерел, викори­станих студентом під час роботи над темою. Укладаючи його, необхідно додержуватися вимог державного стандарту. Кож­ний бібліографічний запис треба починати з нового рядка, літе­ратуру слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською мовою, потім — іноземними. Бібліографічні записи в "Списку..." повинні мати порядкову нумерацію. У тексті роботи слід давати у дужках посилання на номери списку. Якщо необхідно вказати номер сторінки, її ставлять через кому після номера видання.

Завершуючи написання курсової (дипломної) роботи, не­обхідно систематизувати ілюстративний матеріал. Ілюстрації можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів з додат­ками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тек­сту роботи. Обсяг курсової роботи має бути в межах 25—ЗО сторінок машинопису, обсяг дипломної роботи — в межах 50—60 сторінок машинопису, без урахування додатків і списку літератури.

Літературне оформлення курсової (дипломної) робо­ти є важливим елементом її виконання і одним із багатьох чинників, на які зважає комісія при оцінюванні під час захи­сту. Передусім звертається увага на змістовний аспект ви­кладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і ре­презентативність, тобто широта використання наукових дже­рел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прий­нятим правилам), а також на текст роботи, список літерату­ри і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову (дипломну) роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тек­сту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника.

Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між параграфами та главами, чи весь текст "працює" на го­ловну ідею курсової (дипломної) роботи. Такий уявний струк­турний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті.

Оформляючи текст роботи, треба знайти час для повторно­го перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві думки, поглибить розуміння проблеми.

Доцільно відкласти текст і повернутися до нього через деякий час, щоб подивитися на роботу очима сторонньої осо­би. Весь цей час не слід читати щось із теми роботи, але постій­но думати над нею. У цей період, коли тема вивчена та ви­кладена, з'являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми — неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи.

Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вго­лос, що дозволить побачити можливу непереконливість доказів, кострубатість фраз та уникнути цього. Не треба боятися ско­рочувати написане — від цього текст тільки виграє. Під час підготовки чернетки слід ретельно відредагувати кожне ре­чення, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б просто і чітко, коротко й доступно виражали зміст викладе­них питань. Не варто послуговуватися складними синтаксич­ними конструкціями — вони часом слабо зв'язані між собою логічно, містять двозначні тлумачення тощо.

У курсовій (дипломній) роботі необхідно прагнути дотри­муватися прийнятої термінології, позначень, умовних скоро­чень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази-штампи, вести виклад від першої особи: "Я спостерігав", "Я вважаю", "Мені здається", "На мою думку", "Ми отримуємо", "Ми спостерігаємо". Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень.

При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, прак­тиків) ініціали, як правило, ставляться перед прізвищем (Ю.М. Столяров, а не Столяров Ю.М., як це прийнято в спис­ках літератури).

Чернетку дипломної роботи треба писати на окремих ар­кушах паперу з однієї сторони з полями (приблизно шири­ною 3—4 см) чорнилом, чітко і розбірливо. Недотримання такої вимоги ускладнює внесення автором необхідних змін до тексту, які можна зробити на полях або на зворотньому боці аркуша. Тут же можуть бути зроблені зауваження або пропозиції керівником роботи. Бажано не відкладати оформ­лення чорнового варіанта роботи на останні дні встановлено­го терміну. Завдання студента — якомога раніше подати чер­нетку керівникові. Вважається нормою, коли курсова (дип­ломна) робота переробляється кілька разів. Навіть досвід­чені автори неодноразово допрацьовують свої роботи.

Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистовий варіант. Перед тим як віддруковувати з чернетки курсову (дипломну) роботу, її слід ста­ранно ще раз перевірити, уточнити назви розділів (глав), підрозділів (параграфів), таблиць, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань, висновків та рекомендацій.

До формулювань заголовків (назв) розділів (глав) і під­розділів (параграфів) курсової (дипломної) роботи висувають­ся такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різно­манітність у побудові речень, з переважанням простих, по­ширених, послідовне та точне відображення внутрішньої ло­гіки змісту роботи.

Рис. 1.3. Контрольна схема самоперевірки виконаної курсової (дипломної) роботи

Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Параграфи (підрозділи) нумерують окремо в кож­ному розділі. Позначення розділів (глав), параграфів і їхні порядкові номери пишуть в одному рядку з заголовком, при­чому в кінці крапка не ставиться. Наприклад:

Розділ 2. Документ як системний об'єкт

2.1. Матеріальна складова документа

2.2. Інформаційна складова документа

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве — 30 мм, зверху — 20 мм, праве — 10 мм, знизу — 25 мм. Таблиці, малюнки, схеми, графіки та інші ілюстративні матеріали як у тексті роботи, так і в додатках слід виконувати на стандарт­них аркушах (21 х ЗО см) або наклеювати на стандартні білі аркуші.

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до остан­ньої без пропусків або літерних додатків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, другою вважається сторінка, що містить "зміст", на ній циф­ра 2 не ставиться, на наступній сторінці проставляється циф­ра 3 і далі згідно з порядком. Порядковий номер сторінки проставляється посередині верхнього поля.

Курсова (дипломна) робота відкривається титульним ар­кушем (рис. 5.4). На ньому вказуються міністерство, назва інституту, в якому виконувалася курсова (дипломна) робота, назва кафедри, на якій вона виконувалась, повна назва теми роботи, прізвище та ініціали студента-дипломника, курс, гру­па, факультет, де він навчається, прізвище, ініціали, вчене зван­ня наукового керівника, рік і місце виконання роботи.

На наступній сторінці розміщується зміст (рис. 5.5) із позначенням сторінок, на яких кожний з елементів плану викладений у роботі. Всі розділи і підрозділи, що є у плані, мають бути виділені в тексті заголовками та підзаголовками.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
8. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
9. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
10. Алгоритм роботи прозорого моста
11. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
12. Аналіз предметної сфери соціальної роботи

Переглядів: 1111