Залежно від порядку відшкодування транспортних і інших витрат по перевезенню вантажів.

До складу ціни можуть включатися витрати на транспортування продукції, страхування, зберігання, вантажно-розвантажувальні роботи тощо. Розподіл цих витрат у ціні, тобто між виробником і споживачем, називається франкуванням. "Франко" – з італ. "вільний".

а) ціна в місці виробництва продукції. За цією ціною товар передається покупцеві в тому місці, де він був вироблений, з усіма правами на нього й відповідальністю. У цьому випадку покупець сплачує понад ціну всі фактичні витрати з доставки продукції до місця призначення. Це ціни "франко-склад" або "франко-станція відправлення".

б) єдина ціна із включенням витрат з доставки. Цей метод встановлення ціни припускає формування підприємством єдиної ціни для всіх покупців, незалежно від їхнього місця розташування, із включенням у неї однакової суми транспортних витрат. Ця сума розраховується як середня вартість всіх перевезень. Єдина ціна особливо вигідна тим покупцям, які віддалені від місця виробництва товару й фактичні транспортні витрати яких значно перевищують середні. Перевага – зручність обліку транспортних витрат і простота методу розрахунку.

в) зональні ціни. Відповідно до цього методу визначення цін виділяється кілька географічних зон і встановлюється єдина ціна для клієнтів, розташованих у границях однієї зони. Для кожної із зон ці ціни є різними, тому що встановлюються вони залежно від розміру транспортних витрат; у міру віддаленості зони ціна зростає.

г) ціни, що визначаються на основі базисного пункту. У ціну продукції включаються витрати на доставку, розраховані для центрального місця доставки поза залежністю від того, звідки дійсно відбувалася доставка товару.

д) ціна із прийняттям на себе всіх витрат з доставки. Їй відповідає франкування вантажів по "франко-станції призначення" або "франко-складу призначення". Навіть при збільшенні реального значення транспортних витрат обов'язок по їхній оплаті залишається в постачальника або виробника. Зміна цих витрат компенсується за рахунок зміни величини комерційної партії вантажу.

При міжнародній торгівлі використовують поняття світової ціни.

Світова ціна – це грошове вираження міжнародної вартості товарів, реалізованих на світовому ринку. Вони визначаються: для одних товарів – рівнем цін країн-експортерів, для інших – цінами бірж і аукціонів, для багатьох готових виробів – цінами провідних світових фірм.

У практиці міжнародної торгівлі, зважаючи на того, хто організовує і оплачує транспортування товарів від виробника до покупця, орієнтуються на умови "ІНКОТЕРМС".

EXW – франко-завод (місце визначено) –зобов’язання продавця щодо поставки вважають виконаними після того, як він передав покупцеві товар на своєму підприємстві; покупець несе всі витрати і ризики у зв’язку з перевезенням товарів з підприємства продавця до місця призначення;

FCA – франко-перевізник (місце визначення) – зобов’язання продавця вважають виконаними після передачі товару, очищеного від мита на експорт, під відповідальність перевізника, названого покупцем, у погодженому місті або пункті;

FAS – франко-вздовж борту судна (порт доставки визначений) – зобов’язання продавця вважають виконаними, коли товар розміщено вздовж борту судна на набережній або на ліхтерах у визначеному порту доставки; з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару, у тому числі його очищення від мита на експорт, має нести покупець;

FOB – франко-борт (порт відвантаження визначений) – покупець несе всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару після того, як цей товар передано продавцем через поручні судна в погодженому порту відвантаження; продавець також здійснює очищення товару від мита на експорт;

CFR – вартість і фрахт (порт призначення визначений) - продавець зобов’язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в погоджений порт призначення, проте ризик втрати або пошкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, спричинених подіями, що сталися після поставки товару на борт судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Продавець здійснює очищення товару від мита на експорт;

CIF – вартість, страхування і фрахт (порт призначення визначений) – продавець має такі ж зобов’язання, як і у випадку CFR, але з тим додатком, що він мусить забезпечити морське страхування для усунення ризиків втрати або пошкодження товару при перевезенні; він також здійснює очищення товару від мита на експорт;

CPT – перевезення оплачено до... (місце призначення визначено) – продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення, а також очищення товару від мита на експорт. Ризик втрати або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що сталися після поставки товару перевізнику, переходять від продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізнику;

CIP – перевезення до... і страхування оплачені (місце призначення визначено) – продавець має ті самі зобов’язання, як за умов CPT, але додатково він повинен забезпечити страхування вантажу для зменшення ризику покупця у зв’язку із втратою або пошкодженням товару при перевезенні;

DAF – поставка до кордону... (місце визначено) – обов’язки продавця вважаються виконаними в момент прибуття товару, очищеного від мита на експорт, у визначений пункт і місце на кордоні (до вступу на митний кордон) країни, зазначеної у договорі;

DES – доставлено у франко-строк на судно... (порт призначення визначений) – зобов’язання продавця вважають виконаними після того, як товар, не очищений від мита на імпорт, у погодженому порту призначення переданий на борт конкретного судна покупця;

DEO – поставлено франко-набережна (мито оплачено) - зобов’язання продавця вважають виконаними після того, як він передав товар у розпорядження покупця на набережній (товарній пристані) у погодженому порту призначення очищеним від мита на імпорт (якщо сторони бажають, аби покупець очистив товар від мита на імпорт і сплатив мито, то замість слів „мито оплачено” зазначають „мито не сплачено”);

DDH – доставлено, мито не сплачено (місце призначення визначено) – зобов’язання продавця вважають виконаним після того, як він передав товар у розпорядження покупця в погодженому місці країни імпорту; продавець несе витрати і ризики, пов’язані з поставкою туди товару (за винятком мита, податків та інших офіційних зборів, що сплачуються під час ввезення), а також податки і ризики щодо виконання митних формальностей;

DDP – доставлено, мито сплачено (місце призначення визначено) – зобов’язання продавця вважають виконаними після того, як він доставив товар у погоджене місце країни імпорту.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види цін	\|	Методи ціноутворення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.