Структурно-організаційні принципи спеціальної освіти

Розділ 3

Розбудова системи спеціальної освіти базується на концептуальних положеннях визначення її структури та організації корекційно-компенсаторного навчання і виховання, які є загальними і обов'язковими для всіх типів і видів освітніх закладів. Найбільш значущими серед них є:

пріоритетність спеціальної освіти, що означає випереджальний характер її розвитку, формування нового ставлення суспільства до особистості, до використання її знань та інтелекту, кардинально нові підходи до соціальної, фінансової, інвестиційної політики в даній сфері;

демократизація освіти, що передбачає перехід до державно-громадської системи управління освітою, надання самостійності усім типам спеціальних закладів у вирішенні основних питань їх діяльності; створення системи партнерства учнів, педагогів, батьків і громадськості у справі корекційної допомоги особам з психічним та фізичним відхиленнями в розвитку;

безперервність освіти, яка забезпечує особам з психічними та фізичними вадами можливість упродовж усього життя постійно поглиблювати свою загальноосвітню та фахову підготовку, допомагає досягти цілісності й наступності у навчанні, вихованні й розвитку осіб з тими чи іншими вадами на всіх вікових ступенях, узгоджених з їх психофізичними особливостями;

варіативність освіти, що передбачає створення можливостей для широкого вибору форм освіти, типів навчально-виховних і професійних закладів, засобів навчання в залежності від індивідуальних здібностей і запитів кожної особистості; створення альтернативних навчально-виховних закладів;

індивідуалізація освіти, що передбачає систему діагностичних закладів для виявлення індивідуально-типологічних особливостей кожної дитини, яка потребує спеціальної освіти; створення спеціальних служб (корекційних, лікувальних, соціальних, реабілітаційних) для нормалізації життєдіяльності кожної особистості з особливими потребами, профілактики утруднень у навчанні, вихованні й шкільній дезадаптації, для її успішної реабілітації;

корекційна спрямованість освіти реалізується через систему педагогічних заходів, які в поєднанні з лікувальною і профілактичною роботою забезпечують подолання або послаблення вад психофізичного розвитку учнів на основі використання компенсаторних можливостей дитячого організму;

диференційованість системи освіти, яка обумовлюється тим, що кожна група осіб з психічними та фізичними відхиленнями в розвитку потребує своєрідного змісту освіти, підходу до їх навчання і виховання, застосування різних методів роботи з ними. Через це для кожної окремої аномалії створюються спеціальні заклади, де забезпечується організація навчальної, виховної, корекцій-но-компенсаторної роботи у відповідності з особливостями розвитку кожної категорії дітей. Таким чином створюється диференційована мережа освітніх закладів (дошкільних, шкільних, для дорослих, ПТУ тощо), у кожному з яких враховуються типологічні, індивідуальні та вікові особливості конкретної категорії дітей;

єдність зусиль усіх соціальних інститутів виховання — сім'ї, школи, громадськості в здійсненні загального обов'язкового навчання дітей з вадами психофізичного розвитку, створення сприятливих умов для підготовки їх до самостійного життя та інтеграції в суспільство.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Спеціальна освіта, її мета і завдання	\|	Діти із затримкою психічного розвитку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.049 сек.