Спеціальна освіта — складова частина системи комплексної медико-педагогічної, професійної та соціальної реабілітації осіб, які мають психічні та фізичні порушення. Для її здійснення в державі створюється диференційована мережа спеціальних дошкільних, шкільних, позашкільних та професійних закладів, де забезпечуються рівні можливості для осіб в одержанні дошкільної, загальної шкільної та професійної освіти шляхом ліквідації фізичних, фінансових та психологічних бар'єрів, які виключають або утруднюють їх повноцінну участь у житті суспільства.
Загальною метою спеціальної освіти є забезпечення особам з психічними та фізичними вадами умов для розвитку своїх можливостей для адаптації в соціальному середовищі, підготовки до трудової діяльності, самообслуговування, самозабезпечення і сімейного життя.
Поряд із прийняттям як першочергових стратегічних завдань реформування загальної освіти в Українській державі, викладених у Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»), перспективними для спеціальної освіти є такі стратегічні завдання:
створення в Україні законодавчої бази для забезпечення освітніх потреб осіб, можливості яких одержати освіту обмежені їх вадами, станом здоров'я або конкретними соціальними умовами;
чітке визначення єдиних принципів і нормативів освітніх потреб осіб з психічними та фізичними вадами (потреби в індивідуалізованих умовах навчання, спеціальних технічних засобах, особливому змісті й методах навчання, а також у медичних, соціальних та Інших послугах, що необхідні для успішного навчання);
розробка типів і видів діагностичних, освітніх, професійних та реабілітаційних установ;
визначення і розробка державних освітніх стандартів дошкільного, шкільного і після-шкільного навчання осіб з фізичними та психічними вадами;
розробка державних атестаційних нормативів (положень) для осіб з психічними та фізичними або складними вадами, які засвоїли освітні програми спеціальних навчально-виховних закладів (пройшли повний курс загальноосвітньої й професійно-трудової підготовки);
обґрунтування потреб держави в цілому і окремих регіонів, зокрема у перспективному розвитку системи спеціальних закладів, а також прогнозування підготовки спеціалістів-дефектологів на основі налагодження статистичного обліку та створення банку даних про дітей з вадами психічного та фізичного розвитку.