МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Мито: поняття, функції, види та наслідки використанняФритредерство та протекціонізм Міжнародна торгова політика держави. Лекція 4. Міжнародна торгова політика держави
Міжнародна торгова політика держави (МТПД) – дії або бездіяльність держави у сфері торгівельних відносин з іншими країнами. Якщо дії мають місце, то виникає державне регулювання зовнішньої торгівлі (ДРЗТ)– підтримуючий або корегуючий вплив держави на торгівельні відносини з іншими країнами. Цілеспрямоване ДРЗТ – сукупність дій держави, метою яких було визначено підтримуючий або корегуючий вплив на торгівельні відносини з іншими країнами. Непряме ДРЗТ – сукупність дій держави, метою яких не було визначено регулювання зовнішньої торгівлі, проте вони вчиняють підтримуючий або корегуючий вплив на торгівельні відносини. Відповідно до кількості держав-регуляторів, ДРЗТ може бути: одностороннє, двостороннє, багатостороннє. Основною метою ДРЗТ є створення сприятливих умов для стійкого економічного зростання та збільшення добробуту населення країни. Найбільш розповсюджені цілі ДРЗТ: - створення сприятливих умов для розвитку національного виробника; - підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світовому ринку; - обмеження імпорту певних товарів; - вирівнювання структури платіжного балансу; - забезпечення стабільності національної валюти; - реалізація вигідної стратегії і тактики включення країни у міжнародний поділ праці; - гарантування економічної і політичної безпеки країни. Існує дві основні форми МТПД: 1) Фритредерство – політика мінімального державного втручання в зовнішню торгівлю. Остання має розвиватися на основі вільних ринкових механізмів. Передбачає усунення будь-яких перешкод для ввезення-вивезення іноземних та вітчизняних товарів. 2) Протекціонізм – політика захисту вітчизняного виробника від іноземної конкуренції шляхом використання митно-тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики. Зазвичай країни використовують обидві форми МТПД у певному співвідношенні.
Мито – це обов’язковий платіж, який стягує держава через мережу митних закладів в зв’язку з перетином товарами митного кордону. Митний тариф – це систематизований перелік товарів із зазначенням ставок мита, яким вони обкладаються. В залежності від напряму пересування товарів виділяють: - імпортне (ввізне) мито (використовується найчастіше); - експортне (вивізне) мито (іноді застосовується до сировини); - транзитне мито (майже не використовується). За характером застосування мита бувають: - стандартні; - сезонні (діють протягом обмеженого періоду часу); - антидемпінгові (стягуються у разі ввезення товарів за цінами нижчими, ніж їх нормальний рівень у країні-експортері); - компенсаційні (накладаються на імпорт товарів, при виготовленні яких виробникам надавалися субсидії); - преференційні (пільгові). За способом розрахунку ставки мита можуть бути: - адвалерні (розраховуються як певний відсоток від митної вартості товару); - специфічні (нараховуються у встановленому розмірі на одиницю товару); - комбіновані (поєднують специфічні та адвалерні). За порядком визначення ставки мита бувають: - постійні (не змінюються); - перемінні (можуть змінюватися у встановлених випадках). Основні функції мита: - фіскальна (поповнення держбюджету); - протекціоністська (захист національного виробника від іноземної конкуренції через подорожчання імпорту); - балансуюча (якщо ціна товару нижче світової, виробнику вигідніше експортувати його, ніж продавати на внутрішньому ринку, тому використовується експортне мито, яке зменшує дохід від експорту); - регулююча (регулювання обсягів експорту та імпорту, торгового та платіжного балансу країни). Економічні наслідки встановлення мита: 1) Для споживачів – подорожчання товару, зниження життєвого рівня; 2) Для національних виробників – послаблення конкуренції, можливість збільшити обсяги виробництва та створити робочі місця; 3) Для державного бюджету – поява додаткового джерела надходжень. Для того, щоб визначити вплив імпортного мита на добробут країни у цілому, необхідно порівняти втрати споживачів з виграшем виробників та держбюджету.
Читайте також:
|
||||||||
|