МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||
Наслідки вступу України до СОТЗовнішньоторговельна політика України. Нетарифні засоби державного регулювання зовнішньої торгівлі Всі методи регулювання зовнішньої торгівлі, окрім використання мит, відносять до нетарифних методів (рис. 1). У регулюванні міжнародних торгівельних відносин переважають нетарифні методи, бо їх важче контролювати та протидіяти їх застосуванню.
Квотування – обмеження кількості (у натуральних чи вартісних одиницях) певного товару, яку дозволяється ввезти або вивезти протягом певного періоду часу. Ліцензування – видача державою дозволів (ліцензій) на експорт/імпорт певних товарів у встановлених обсягах протягом визначеного періоду часу. «Добровільне» обмеження експорту – негласна домовленість між державою-покупцем та країною-експортером чи підприємством-експортером про зменшення чи відмову від збільшення експорту. Субсидії – фінансова допомога національним товаровиробникам (пряма або непряма, прихована). Експортне кредитування – пільгове кредитування національних експортерів, або пільгове кредитування іноземних імпортерів за умови купівлі товарів чи послуг даної країни. Демпінг – продаж товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими за нормальний рівень (середні світові ціни, собівартість товару або ціни на внутрішньому ринку експортера). Обов’язковий попередній імпортний депозит – грошова застава, яку імпортер має внести у власний банк перед закупівлею іноземного товару. Методи прихованого протекціонізму не містять відкритої заборони, але створюють додаткові складнощі в торгівлі. Їх нараховують більше ста, найбільш розповсюдженими є: - державні закупівлі тільки у вітчизняного виробника; - внутрішні податки і збори збільшують ціну імпортованої продукції всередині країни та знижують її конкурентоспроможність; - технічні бар’єри – бюрократичне ускладнення митних процедур або встановлення специфічних вимог до якості товару. - вимоги про вміст місцевих компонентів – дозвіл на ввіз лише тієї продукції, що містить компоненти, вироблені в країні-імпортері.
Основними нормативними актами, на базі яких здійснюється регулювання зовнішньоторговельних відносин, є Правила СОТ, Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, Закони України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про єдиний митний тариф», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та ін. Зовнішньоторговельна політика України не має чітко визначених пріоритетів, що знижує її ефективність. Стратегічною метою називається вступ до ЄС. На шляху до нього України змушена стримувати зближення з митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану. Географічна структура зовнішньої торгівлі України, свідчить про низький рівень диверсифікації та значний рівень залежності від основних торгових партнерів, особливо від Росії. Тому необхідно шукати альтернативні ринки збуту продукції вітчизняного виробництва. Для зниження енергетичної залежності від Росії необхідно знаходити альтернативних постачальників (Туркменістан, Казахстан тощо). Наслідки вступу України до СОТ: 1) Виграш галузей, орієнтованих на експорт: металургії, сільського господарства (в частині вирощування соняшника, пшениці, ріпаку, сої, кукурудзи), хімічної (в частині виробництва добрив та азотистих сполук), харчової промисловості, банківської галузі та ін. 2) Негативний вплив на виробництва, що конкурують з імпортом: вуглевидобування, виробництво автомобілів, сільськогосподарської техніки, радіоелектроніки, цукру, молочних продуктів, яєць, м’яса, картоплі, овочів, фруктів, вина та ін. 3) Можливість стати членом інших інтеграційних об’єднань (зокрема ЄС). Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||
|