Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Оцінка вибухопожежонебезпеки об’єкта

Самозаймання

Деякі речовини за певних умок мають здатність до самозаймання-без нагріву їх зовнішнім джерелом до Істім. Виділяють три види самозаймання

- теплове;

- хімічне; мікробіологічне.

Суть теплового самозаймання полягає у тому, що схильні до такого самозаймання речовини при їх нагріві до порівняно незначних температур (С0...80 С), за рахунок інтенсифікації процесів окислення і недостатнього теиловілводу. саморозіґріваються. що. в свою чергу, призводить до підвищення інтенсивності окислення і. врешті, до самозаймання.

До хімічного самозаймання схильні речовини, до складу яких входять неорганічні (ненасіічені)ііутлеводні, які включають тільки вуглець і водень, за наявності подвійних і потрійних зв'язків між атомами вуглецю.

Для таких вуглеводнів характерним є приєднання по тнй" них зв'язків окисників, у тому числі і галогенів. Що супроводжується підвищенням температури речовини і інтенсивності її подальшого окисненнн. За певних умов цей процес може завершуватись самозайманням. Хімічному самозайманню сприяє наявність у речовині сполук сірки.

Вугільний пил, з підвищеним вмістом сполук сірки, і тканини, просочені иафтоп роду ктами. до складу яких входять сполуки сірки, особливо небезпечні для самозаймання.

До мікробіологічного самозаймання смільні продукти рослинного походження-трава, подрібнена деревина, зерно тощо. За певних умов пологості і температурив рослинних продуктах виникає павутинний плет-специфічний ннткопавутиноподібний білий грибок. Його життєдіяльність пов'язана і:* підвищенням темпера тури. ІІри температурі 80...90 °С павутинний глетперетворюється в тонкопористий, схильний до подальшого самоокислепня з підвищенням температури самозаймання. Необхідною умовою для розглянутих видів самозагоряння є наявність схильних до самозаймання речовин, окислювача і иедо-статній відвід супутнього процесам окислення тепла в навколишнє середовище.

 

Оцінка вибухопожежонебезпеки об'єкта здійснюється за результатами відповідного аналізу аожежонебезпеки будівель, приміщень, інших споруд, характеру технологічних процесів і пожежо небезпечних властивостей речовин, що в них застосовуються, з метою виявлення можливих обставин і причин виникнення вибухів і пожеж та їх наслідків.

Таким чином, методика аналізу вибухопожежонебезпеки зводиться до виявлення і оцінки потенційних та наявних джерел запалювання, умов формування горючого середовища, умок виникнення контакту джере. і за і іалювання та горючого середовища, умов та причин поширення вогню в разі виникнення пожежі або вибуху, наявності та масштабів імовірної пожежі, загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, матеріальним цінностям. Необхідність матеріальної оцінки вибухопожежонебезпеки потребує чітких критеріїв її визначення. Відомі два підходи до питань нормування в галузі вибухопожежонебезпеки: імовірнісний та детермінований.

Імовірнісний підхід, що грунтується на концепції допустимого ризику, передбачає недопущення виливу на людей і матеріальні цінності небезпечних факторів пожежі з імовірністю, яка перевищує нормативну.

Детермінований підхід базуються на розподілі об'єктів за ступенем вибухопожежонебезпеки на категорії і класи з позначенням їх конкретних кількісних меж залежно від параметра, що характеризує можливі наслідки пожежі та вибуху.

Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою здійснюється і урахуванням допустимого рівня їх пожежної небезпеки, а розрахунки критеріїв і показників її оцінки, втому числі ймовірності пожежі (вибуху) а урахуванням маси горючих і важкогорючих речовин та матеріалів, що знаходяться на об'єкті, вибухопожежонебезиечнихзон, які утворюються при нормальних режимах ведення технологічних процесів в аварійних ситуаціях. можливої шкоди для людей та матеріальних збитків.

Основою для встановлення нормативнихвимог щодо конструктивних та планувальних рішень на промислових об'єктах, а також інших питань забезпечення їх вибухопожежобезпеки є визначення категорій приміщень та будівель виробничого, складського та невиробничого призначення за впбухоиожежною та пожежною небезпекою.

Категорія пожежної небезпеки приміщення(будівлі, споруди)-пеюіасифікапійна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежопебезпечиими властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів, розмішених в них виробництв.

Відповідно до ОНТП 24-8С, приміщення за шібухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень (будівель) с наявність в них речовин з певними показниками вибухо-пожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначення категорії в надмірний тиск, який може розітнутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.

1. Категорія А (вибухонебезпечні приміщення)

Горючі гази, легкозаймисті речовини з температурою спалаху не більше 28 "С в такій кількості, шо можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоновітряні суміші, при спалахуванні котрих розрахунковий наллнніковий тиск вибуху в примішеній переші-щує 5 кПа. Речовини і матеріали, що здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним, в такій кількості, шо розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5кПа.

2.Категорія Б (вибухопожежонебезпечпі приміщення)

Вибухонебезпечний пил і волокна, легкозаймисті рідини З температурою спалаху більше 28 С та горючі рідини за температурних умов і в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні ннлоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5кІ1а.

3. Категорія В (пожежонсбезпечпі приміщення)

Горючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини, матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним горіти лише за умов, що приміщення, н яких нони знаходяться або використовуються, не наложать до категорій А та Б.

4. Категорія Г

Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, спалимі рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

5. Категорія Д

Негорючі речовини та матеріали в холодному стані.

Класифікація пожежонебеапечних та вибухонебезпечних зон визначається ДНАОП 0.00 - 1.32.01 "Правила будови електро­установок. Електрообладнання спеціальних установок'" (ІШК).

Характеристика пожежо-та вибухопебезпеки може бути загальною для усього приміщення або різною в окремих його частинах. Це також стосується надвірних установок і ділянок територій. Приміщення, або їх окремі зони, поділяються на пожежонебезпечпі та вибухонебезпечні. Залежно від класу зони здійснюється вибір виконання електроустановок таким чином, щоб під час їх експлуатації виключити можливість виникнення вибуху або пожежі від теплового прояву електроструму.

Пожежонебезпечна зона-це простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно чи періодично знаходяться (зберігаються, використовуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини, як при нормальному технологічному процесі, так і у разі його порушення, в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації. Ці зони в разі використання у них електроустаткування поділяються на чотири класи:

- Пожежонебезпечна зона класу П-І-простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина, що має температуру спалаху, більшу за+61 °С.

- Пожежонебезпсчна зона класу ІІ-ІТ-простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалахування, більшою за 65 г/м.

- Пожежонебезпсчна зона класу ГТ-ЇІа-простіру приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали,

- Пожежонебезпєчна зона класу И-Ш простір поза приміщенням, у якому знаходяться горючі рідини, ножежонебезпеч-ний пил та волокна, або тверді горючі речовини і матеріали.

Вибухонебезпечна зонане простір у приміщенні або за його межами, у якому є в наявності, чи здатні утворюватися вибухонебезпечні суміші.

Клас вибухонебезпечної зони, згідно з яким здійснюється вибір і розміщення електроустановок, у залежності від частоти і тривалості присутнього вибухонебезпечного середовища, визначається технологами разом з електриками проектної або експлуатаційної організації.

Клас вибухонебезпечних зон характерних виробництв та категорія і група вибухонебезпечної суміші повинні відображатися у нормах технологічного проектування або у галузевих переліках виробництв з вибухопожежопсбезнеки.

Газо-і пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0. 1, 2. я пилоповігряпі-вибухонебезпечні зони класів 20.21,22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть .мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, у меншій мірі, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість). Вибухонебезпечна зона класу 1-простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота-ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів). Вибухонебезпечна зона класу 2 простір, у якому вибухонебезнечнесередовище за нормальних умов експлуатації відсутні;. а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості), які не повинні розглядатися під час проектування електроустановок.

Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо-і пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості. Вибухонебезпечна зона класу 20-простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у пигляді хмари присутній постійно або часто у кількості, достатній для утворення небезпечної концентрацій суміші з повітрям, і простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої абонадмірної товщини. Зазвичай це має місце всередині обладнання, де пил може фор мупати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін. Вибухонебезпечна зона класу 21-простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухо небезпечної концентрацій

Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію вибухонебезпечної пилоповітряної суміші.

Вибухонебезпечна зона класу 22 простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може утворюватись нечасто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

Зони в приміщеннях або за їх межами, в яких тверді, рідкі та газоподібні горючі речовини спалюються як паливо, або утилізуються шляхом спалювання, не належать у частині їх електрообладнання до пожежо небезпечних і вибухонебезпечних зон. До них також не належать зони до 5 м по горизонталі та вертикалі під апарата, у якому знаходяться горючі речовини, але технологічний процес здійснюється із застосуванням відкритого вогню, розжарених частин, або технологічні апарати мають поверхні, нагріті до температури самозаймання горючої пари, пилу або волокон. Залежно від класу зони наведеної класифікації, згідно з вимогами

Усі електричні машини, апарати і прилади, розподільні пристрої,трансформаторні і перетворювальні підстанції, елементи електропроводки, струмоводи, світильники тощо повинні використовуватися у внконанніяке б відповідало класу зони і пожежовибухо-небезпеки, тобто мати відповідний рівень і вид вибухозахисту або ступінь захисту оболонок згідно ГОСТ 14254, ПУЗ і ДНАОП0.00-і.32-аі. Електроустаткування, що використовується, повинно мати чітке маркування щодо його вибухоаахисних властивостей і сту­пеня захисту оболонки згідно і чинними нормативами.

 

 


Читайте також:

  1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
  2. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
  3. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
  4. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
  5. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
  6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  7. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка
  8. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
  9. Аналіз і оцінка стану охорони праці
  10. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної
  11. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  12. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці




Переглядів: 762

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.