Ефективність у сфері виробництва

Таблиця 9.1 – Характеристика концептуальних підходів до проблеми справедливості

Підхід	Коротка характеристика
Егалітарний	Вимагає рівномірного розподілу, за якого всі блага поділені порівну між усіма індивідами. Одержані споживачами однакові набори благ за відмінностей їхніх уподобань будуть задовольняти не всіх, що стане мотивом прагнення до обміну, внаслідок якого рівномірність розподілу порушується, але може забезпечуватися Парето-оптимальність.
Утилітарний	Розглядає суспільний добробут як суму добробуту всіх членів суспільства. Принцип перерозподілу доходів в цій концепції ґрунтується на припущенні про спадну граничну корисність. Додаткова одиниця доходу принесе бідному більше корисності, ніж багатому, тому що зі зростанням багатства гранична корисність приросту доходу спадає. Якщо за допомогою податкової системи вилучити частку доходу багатого і передати бідному, то для багатого корисність скорочується в меншій мірі, ніж приростає для бідного, і таким чином сукупна корисність в суспільстві максимізується. Досягається Парето-ефективність за реалізації більш рівноправного розподілу. Але в той же час утилітаристи заперечують повну рівність доходів, тому що вона веде до втрати стимулів економічної діяльності.
Роулзівський	Суспільний добробут вимірюється рівнем добробуту найменш забезпеченого члена суспільства. Концепція допускає існування нерівності, щоб не позбавити найпродуктивніших виробників стимулу до праці, водночас найменш забезпечені члени суспільства також не повинні програвати.
Ліберальний	Результати конкурентних ринкових процесів вважаються справедливими, оскільки винагороджують тих, хто здібніший і працьовитіший, навіть якщо при цьому має місце крайня нерівність. Цей підхід не передбачає перерозподілу благ. Суспільно-оптимальними і справедливими вважаються виключно Парето-ефективні варіанти розподілу.

Оптимальне розміщення ресурсів у галузі між окремими фірмами досягається, коли галузь випускає максимально можливий обсяг продукції і неможливо перерозподілити ресурси так, щоб збільшити випуск і знизити витрати. Це означає, що кожна фірма працює, застосовуючи технологічно та економічно ефективний способи виробництва, ресурси в галузі використовуються повністю. Технологічна ефективність дозволяє кожній фірмі максимізувати обсяг випуску за наявних обмежених ресурсів, а економічна ефективність дозволяє мінімізувати витрати виробництва заданого обсягу випуску.

Обидві ці проблеми кожна фірма галузі може вирішити, керуючись правилом оптимального використання ресурсів. Для конкурентної фірми це правило сформульоване таким чином: фірма досягає оптимального співвідношення ресурсів, яке максимізує прибуток, коли кожен вхідний ресурс використовується до межі, де гранична доходність даного ресурсу стане рівною ціні цього ресурсу, тобто:

, або (9.5)

. (9.6)

Це правило включає в себе і правило мінімізації витрат на заданий обсяг продукції:

, звідки (9.7)

. (9.8)

Таким чином, якщо всі фірми мінімізують свої витрати, гранична норма технологічної заміни стає однаковою для всіх фірм. Якщо граничні норми технологічної заміни не співпадають, це означає, що не всі фірми використовують ресурси виробництва даного товару ефективно. У цьому випадку ресурси починають переливатись до тих фірм, які використовують їх ефективніше, ніж інші. Перерозподіл ресурсів у галузі відбувається доти, доки граничні норми заміни ресурсів не зрівняються для всіх фірм [3].

За умови рівності у жодної з фірм не буде стимулу купувати додаткові ресурси, щоб покращити їх співвідношення з метою мінімізації витрат. Отже, в галузі ресурси розміщені і використовуються ефективно за Парето.

Правило оптимального співвідношення ресурсів включає в себе також правило вибору конкурентною фірмою оптимального обсягу виробництва МС = Ρ . Так, на досконало конкурентному ринку товарів MR_Х = P_Х, тобто гранична прибутковість ресурсів дорівнює:

, (9.9)

Виходячи з (9.5), рівняння (9.9) для випадку двох ресурсів можна переписати так:

. (9.10)

Нагадаємо, що під граничними витратами розуміють витрати, пов’язані з випуском останньої одиниці продукції:

. (9.11)

При використанні додаткової одиниці ресурсу приріст обсягу виробництва відбувається на величину граничної продуктивності фактора виробництва, тобто DQ = MP_F. При цьому загальні витрати виробництва зростають на величину граничних видатків фірми на ресурс, що в умовах чистої конкуренції на ринку ресурсів дорівнюють ціні ресурсу (DTC =MRC_F =P_F ). Отже

. (9.12)

З урахуванням цього рівняння (9.10) можна представити наступним чином:

. (9.13)

Таким чином, оптимізуючи на ринку ресурсів свій попит, фірма досягає оптимального обсягу виробництва (такого, який дозволяє максимізувати прибуток) на ринку готової продукції. Якби фірми мали неоднакові граничні витрати, то ті з них, у яких граничні витрати виявилися б меншими за ціну продукції, почали б розширювати виробництво, максимізуючи прибуток.

Крім того, в конкурентній галузі у довгостроковому періоді встановлюється рівність Ρ = МС = min АТС . Отже, всі фірми галузі виробляють продукцію з мінімальними витратами.

Оскільки всі виробники, незалежно від того, в якій галузі вони здійснюють виробництво, на конкурентному ринку ресурсів купують ресурси за тими ж рівноважними конкурентними цінами, то граничні норми технологічної заміни повинні бути рівними для всіх фірм всіх галузей [3]:

(9.14)

Ситуацію встановлення оптимального розміщення ресурсів між галузями (міжгалузевої ефективності) ілюструє «скринька Еджворта», пристосована до сфери виробництва (рис. 9.3). Графічно ефективний розподіл ресурсів між галузями забезпечується в точці, де нахили всіх ізоквант збігаються і дорівнюють співвідношенню цін ресурсів, яке відображає нахил ізокости.

Виробник знаходиться в рівновазі, мінімізуючи витрати і одночасно максимізуючи прибуток.

Ресурси будуть вкладені неефективно за Парето, якщо їх перерозподіл дає приріст обсягу випуску в одному або обох видах виробництва. І навпаки, розподіл ресурсів у виробництві буде ефективним, якщо випуск одного товарy не можна збільшити без зменшення виробництва іншого.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ефективність у споживанні та обміні	\|	Загальна рівновага та економіка добробуту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.