• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Склад населення за статтю і віком. Статево-вікова піраміда.

Література

Контрольні питання

Лекція №16 статистичне вивчення чисельності та складу населення.

План

16.1. Категорії чисельності населення.

16.2. Склад населення за статтю і віком. Статево-вікова піраміда.

16.3. Старіння населення і його показники.

16.4. Соціальна структура населення.

1. Як відрізняються категорії постійного та наявного населення за своїм статистичним призначенням?

2. Як пов’язані між собою коефіцієнти демографічного навантаження та в чому полягає їх суть?

3. У чому полягає особливість побудови статево-вікової піраміди за віковим розподілом населення з нерівним інтервалом?

4. Як на статево-віковій піраміді відображається процес постаріння населення?

5. Який тип вікової структури населення притаманний сучасному українському населенню?

1. Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник. – К.: Вища шк.., 1993, с. 26-110.

2. Демографічні дослідження. – К.: НАН Ін-т економіки, 2000.- Вип..22.

3. Демографічна статистика: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. - К.:КНЕУ, 2003,с. 13-27.

4. Статистика: Підручник / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін. – 2-ге вид., перероб. І доп. – К.: КНЕУ, 2000, с.211-221.

5. В. М. Медков Демография/ Ученик – М. ИНФРА-М, 2004, с.55-81.

16.1. Категорії чисельності населення.

Як суб’єктстатистичного вивчення, населення являє собою сукупність людей, що проживають на певній території, чисельність і склад яких постійно змінюється.

Джерелом інформації про населення є поточний облік та одноразові спостереження (суцільні або вибіркові), тобто переписи населення, які проводяться в Україні не частіше, ніж раз на десять років,а в межпереписний період - це результати оцінок - за даними поточного обліку процесів природного та механічного руху.

Основні категорії населення, за якими реєструється його чисельність, - наявне та постійне населення.

Наявне населення (НН) - це чисельність осіб, які момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту,незалежно від місця їх постійного проживання.

Постійне населення (ПН) – це чисельність осіб, які постійно протягом тривалого часу проживають на на території певного населеного пункту, незалежно від їхньої наявності на момент реєстрації.

Разом з ними враховують ще такі категорії населення, як тимчасово проживаючі та тимчасово відсутні.

Тимчасово проживаючі (ТП) – мешканці інших населених пунктів, які на момент обстеження перебувають у даному населеному пункті (до 6 місяців);

Тимчасово відсутні (ТВ) – особи, які постійно проживають у даному населеному пункті, але на момент реєстрації перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 6 місяців;

На основі визначених категорій населення визначають баланси категорій населення:

НН – ТП + ТВ = ПН або ПН + ТП – ТВ = НН.

Баланси категорій населення використовуються для перевірки точності обліку і розрахунку наявного та постійного населення. Окремо існує категорія "юридичного населення" - особи, офіційно зареєстровані на певній території. Ця категорія не збігається з поданими вище і не фіксується переписами, оскільки перепис не передбачає перевірки паспортних даних. Проте категорії наявного та постійного населення широко використовуються як при визначенні демографічних показників, так і при розрахунку народногосподарських потреб. А саме, на основні чисельності постійного населення обчислюють потреби в житлово-комунальному будівництві, забезпеченні шкільними та дошкільними закладами, потребу в кількості приватизаційних документів.

Дані про чисельність наявного населення - основа для визначення потрібного обсягу житлово-комунальних послуг, послуг торгівельної мережі, транспорту та зв'язку, побутової та туристичної сфери, медичних та культурних закладів тощо.

Зазначені показники чисельності (ПН і НН) вирізняються також за за своїм статистичним призначенням. Чисельність постійного населення використовується для визначення складу населення (за статтю, віком, місцем проживання), співвідношення його окремих груп (демографічне навантаження). На основі чисельності постійного населення розраховується щільність (густота) населення діленням чисельності населення на площу території країни в цілому чи окремого регіону. Чисельність наявного населення покладено в основу розрахунків всіх показників інтенсивності природного та механічного руху.

Обидва показники чисельності населення є моментними, оскільки реєструються на певну дату (на критичний момент перепису або на початок кожного року в межпереписний період). У такому вигляді вони характеризують лише стан населення. В тім для оцінки демографічного процесу потрібні інтервальні показники. З цією метою використовуються не моментна чисельність населення, а середня.

Залежно від первинних даних та мети розрахунку використовуються такі середні:

арифметична проста, якщо відомі дані на початок та кінець року ;

хронологічна - коли відомі дані на початок кожного місяця або кварталу ;

арифметична зважена - коли проміжки часу між моментами не рівні .

де n - кількість періодів, за які обчислюється середня;

t - довжина розгляаємих періодів часу.

Стан населення визначають його кількість і склад. Основним методам визначення складу населення є метод групувань.

Населення характеризують в основному атрибутивні ознаки, тобто ознаки по відношенню до одиниці сукупності виражені словами, ознак, які визначаються числом (кількісні) мало. Кількісні ознаки здебільш дискретні, тобто між двома позиціями неможливі проміжні: сукупності населення складаються з людей, сімей, випадків – шлюбів, смертей народжень. При вивченні населення лише одна ознака є безпосередньою – ознака часу тривалості стану, що вивчається (тривалості життя, шлюбу, інтервали часу між демографічними подіями.

Згідно з властивостями, що характеризуються, розрізняють ознаки демографічні, до яких належать як природні властивості людини (стан і вік), так і ознаки, пов’язані з природним рухом населення (шлюбний стан, дітність, сімейна роль тощо) та соціально-економічні ознаки, які визначають людину як члена суспільства, носія виробничих відносин, що має професію, заняття і навички до праці, тобто як елемент продуктивних сил суспільства, як споживача матеріальних і духовних благ, як учасника виробництва, як людини, що належить до певної нації, соціальної групи, має певні засоби існування тощо.

У статистиці населення залежно від завдань аналізу використовують структурні (групування населення за віком, національністю, професіями, тощо), типологічні, аналітичні (вивченні впливу різних факторів на демографічний рух, демографічну поведінку, демографічну думку тощо) види групувань.

Стать є однією з найважливіших вроджених ознак людини. Вона однозначно визначає її роль у відтворенні населення, сімейний та соціальний статус.

Джерелом відомостей про склад населення за статтю є перепис населення, а в меж переписні періоди – результати розрахунків за даними поточного обліку природного і міграційного руху.

Для характеристики складу населення за статтю використовують показники:

· абсолютна чисельність чоловіків і жінок (для розрахунку балансу трудових ресурсів, споживання тощо);

· розподіл чоловіків і жінок за віком (у абсолютному і відносному вираженні в %);

· співвідношення чоловіків і жінок у середньому в населенні і за віковими групами (на 1000 жінок припадає чоловіків).

Вважаючи вік 50 років сучасною соціальною нормою балансування, розраховують коефіцієнт демографічного здоров’я

,

де - вік балансування в конкретній країні;

- нормальний вік балансування.

Як і стать, вікє демографічною ознакою людини. Він відображає тривалість життя як біологічного явища і визначає роль людини, її місце в суспільстві.

Вікова структура є рядом розподілу, в якому варіантами є окремі позиції віку , а частотами – чисельність кожної вікової групи, відносними частотами (частостями) – частки вікових груп населення.

При групуванні за демографічними поколіннями виділяють три групи:

· діти (0-14 років);

· батьки (15-49 років);

· прабатьки (50 років і старші).

Працездатний вік для чоловіків у нашій країні становить 16-59 років включно, для жінок 16-54 роки. Згідно з цими межами розрізняють до працездатний, працездатний та після працездатний вік. Межі дітородного віку жінок становлять 15-49 років. Нижня межа шлюбного віку дорівнює 15 рокам.

Для аналізу складу населення за статтю і віком використовують графічний метод. Найбільш поширені гістограмита піраміда статево-вікової структури. Піраміда є суміщеною гістограмою, на якій чоловіки і жінки подані окремо, але на одній ординаті.

Для побудови гістограми на осі абсцис відкладають значення віку з однаковими інтервалами (це шкала), а на осі ординат будують шкалу частот (частостей). Площа прямокутників відображає чисельність або частку кожної групи. Для побудови графіка зручніше, щоб дані про вік мали однакові інтервали (одно- чи п’ятирічні). Якщо вони подані з різним кроком інтервалу, при розрахунку довжини прямокутника необхідно використовувати показник густоти розподілу

,

де - чисельність вікової групи; - ширина вікового інтервалу.

Рис. 1. Гістограма розподілу чоловіків і жінок за віком і статево-вікова піраміда населення.

На статево-віковий склад населення впливають зміни як соціально-економічних умов життя населення, так і закономірності демографічних процесів природного відтворення населення. Г. Зундберг виділив три основні типи вікової структури населення – прогресивний, стаціонарний і регресійний, залежно від частки дітей, батьків і прабатьків у населенні.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
10. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
11. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
12. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Переглядів: 2868