Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Страхування від нещасних випадків

Особисте страхування включає в себе і таку важливу підгалузь стра­хування як страхування від нещасних випадків. Страхування від нещасних випадків на відміну від страхування життя, яке проводиться лише в добровільній формі, може проводитися як в добровільній, так і в обов'язковій формах. Воно відноситься до ризикових видів страхування, метою якого є страховий захист громадян на випадок втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку. На відміну від накопи­чувального довгострокового страхування життя страхування від нещасних випадків передбачає виплату страхової суми лише при настанні страхового випадку. Виплати можуть здійснюватись у повному розмірі або в межах певної частини. Важливе значення при розгляді страхування від нещасних випадків має визначення об'єкта страхування. У даному випадку об'єктом страхового захисту є майнові інтереси застрахованої особи, які пов'язані із тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими витратами через втрату працездатності, а також смертю застрахованого внаслідок нещасного випадку.

Страхувальниками у страхуванні від нещасних випадків можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, які уклали договори страхування. Договори за цим видом страхування можуть укладатися в колективній або в індивідуальній формах. При індивідуальній формі страхувальником виступає фізична особа, яка укладає договір відносно себе самої або іншої фізичної особи (наприклад, дитини). При колек­тивній формі страхувальником виступає юридична особа (підприємство, установа, організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, які є застрахованими.

Страховою подією є нещасний випадок, яким вважається:раптова, короткочасна, непередбачена та незалежна від волі застрахованої особи подія, що може призвести до травматичного пошкодження, каліцтва або іншого розладу здоров 'я застрахованої особи.

Такою подією може бути: гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами, недоброякісними харчовими продуктами, ліками, поранення органів або їх вилучення внаслідок неправильних медичних дій та інші.

Обсяг відповідальності страховика охоплює такі страхові випадки:

· тимчасову втрату застрахованою особою загальної працездатності (не менше німе на сім днів);

· постійну втрату загальної працездатності(встановлення інвалідності) ;

· смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю сторін, в її межах проводиться виплата при настанні страхового випадку. Страховиком може бути встановлено обмеження щодо мінімального чи макси­мального її розміру. Страхова сума сплачується повністю або частково відповідно до ступеня втрати страхувальником здоров'я від нещасного випадку як прямого наслідку цього випадку, що стався у період страхування.

Виплата страхових сум здійснюється у такому порядку:

§ у разі загибелі або смерті страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку спадкоємцю або вигодонабувачу 100 % страхової суми;

§ у разі отримання страхувальником травми внаслідок нещасного випадку і встановлення інвалідності І групи - 100 % страхової суми; II групи - 75 % страхової суми; III групи - 50 % страхової суми;

§ у разі тимчасової втрати працездатності за кожну добу перебування на лікарняному 0,5 % страхової суми (у випадку стаціонарного лікування) або 0,25 % (у випадку амбулаторного лікування), але не більше 50 % страхової суми. Страхова компанія при настанні тимчасової втрати працездатності може здійснювати розрахунок страхових виплат за таблицею виплат залежно від ступеня складності наслідків нещасного випадку.

Індивідуальне страхування проводиться переважно в добровільній формі, а серед колективних договорів страхування від нещасних випадків багато видів укладаються в обов'язковій формі, що визначено Законом України "Про страхування" (ст. 6, 7 та 18). Добровільне страхування від нещасних випадків сьогодні здійснюється на підставі правил, що враховують особливості як індивідуального страхування громадян, так і колективного страхування від нещасних випадків за рахунок коштів юридичних осіб. Добровільне страхування від нещасних випадків охоплює такі види:

· індивідуальне: громадян, дітей, учнів;

· колективне: спортсменів, каскадерів, туристів інші.

Для добровільного страхування від нещасних випадків притаманні такі особливості:

· обмеження терміну страхування (договори укладаються на термін як
правило не більше одного року) ;

· обмеження віку страхувальників ( не укладаються договори страхування переважно з особами віком понад 70 років);

· обмеження щодо стану здоров'я (зазвичай договір не укладається з хворими на важкі форми захворювання серцево-судинної системи, онкологічні захворювання, СН1Д, з особами, які перебувають на обліку в наркологічних, психоневрологічних та інших диспансерах, а також з інвалідами 1. 2 та З груп);

· обмеження обсягу страхової відповідальності, зумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися у період дії договору (зазвичай не вважаються страховим випадком травми або ушкодження, які сталися: внаслідок навмисних або неправомірних дій самого страхувальника; у стані алко­гольного, наркотичного або токсичного сп’яніння; через вчинення спадкоємцем або вигодонабувачем навмисного злочину, що призвів до загибелі або смерті страхувальника; через самогубство або його спроби за винятком випадків, коли страхувальник був доведений до такого стану протиправними діями третіх осіб);

· пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня
втрати здоров'я, працездатності або часу лікування визначений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку, Так, для одержання страхової суми у зв’язку зі страховим випадком страхувальником подаються такі основні документи: заява встановленої форми; страхове свідоцтво (договір чи поліс); свідоцтво (або копія) про смерть застрахованого у разі смерті застрахованого; документи з лікувальних закладів (лікарняний листок, довідка про непрацездатність та інші); акт про нещасний випадок або інші документи компетентних органів, що підтверджують факт нещасного випадку; документи, що посвідчують особу; свідоцтво про право на спадщину для спадкоємців.

Загальний порядок укладання договору страхування від нещасних випадків визначений ст. 18 Закону України "Про страхування" (2001 р.), однак має свої особливості, які стосуються такого:

· факт укладення договору страхування посвідчується страховим свідоцтвом, договором страхування або страховим полісом;

· якщо страхувальник - юридична особа, то договір страхування укладається у двох екземплярах, які зберігаються у кожної сторони. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. За згодою страховика та страхувальника кожному застрахованому видається страховий поліс;

· якщо страхувальник - фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового платежу страхувальникові видається страховий поліс; копія якого зберігається у страховика.

· при укладанні договору про страхування третіх осіб (крім дітей до 16 років) необхідна письмова згода застрахованої особи;

· термін дії договору встановлюється за згодою сторін від одного до 12 місяців, якщо інше не передбачено договором страхування.

Добровільне страхування дітей від нещасних випадків передбачає страхування дітей віком від одного до 16 років. Договори страхування укладаються терміном на один рік з батьками, родичами або опікунами дитини, котрі виступають страхувальниками. Страхові випадки є аналогічними індивідуальному страхуванню громадян. Страхова сума визначається в договорі за згодою сторін і може обмежуватись розміром неоподаткованих мінімумів доходів громадян або мінімальних заробітних плат. Розмір тарифної ставки узгоджується з віком дитини. Передбачена знижка розміру страхового тарифу залежно від кількості застрахованих дітей. Розмір виплати страхової суми залежить від наслідків нещасного випадку.

Застрахованими особами при страхуванні учнів від нещасних випадків є учні, які навчаються в денних загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях, коледжах, технікумах, училищах та інших закладах освіти

даного рівня акредитації. Договори укладаються з родичами, батьками або опікунами на період навчання. Страхові випадки і страхові суми аналогічні страхуванню дітей. Сьогодні страхові компанії пропонують зручні форми страхування учнів шляхом придбання учнівських щоденників, які одночасно виконують функцію страхового полісу.

Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків встановлює держава з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства. До прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 р. обов'язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страхових платежів поділялось на дві групи:

· державне обов'язкове особисте страхування, за яким страхові внески сплачувались за рахунок коштів державного бюджету і в разі неплатоспро­можності страховика держава гарантувала виконання зобов'язань перед страхувальниками(застрахованими);

· обов'язкове особисте страхування, за яким держава не відповідала за зобов'язаннями страховика, а лише у формі закону зобов'язувала юридичних і фізичних осіб створювати страховий захист.

З прийняттям нової редакції Закону України "Про страхування" (від 4 жовтня 2001 р.) види державного обов'язкового особистого страхування окремих категорій осіб, передбачених ст.6 попередньої редакції закону сьогодні відмінені. Для цих категорій осіб п. 10 розділу 5-го нової редакції Закону "Про страхування" передбачено прийняття окремого закону, що передбачає заміну обов'язкового державного страхування на безпосереднє здійснення потерпілим компенсаційної виплати з Державного бюджету за місцем роботи потерпілого. Тому у статті 7 Закону "Про страхування" передбачені лише обов'язкові види особистого страхування, основними з яких є:особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (п.2 ст.7); особисте страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд) (п.З ст.7); страхування спортсменів вищих категорій (п.4 ст.7); страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини (п.5 ст.7); особисте страхування від нещасних випадків на транспорті (п.6 ст.7) а також види, передбачені пунктами 13,19 та 21 статті 7 згаданого Закону.

Для здійснення обов'язкових видів особистого страхування Кабінетом Міністрів України та законодавчими актами визначається перелік об'єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права й обов'язки учасників страхування, страхові організації, які здійснюють обов'язкове страхування. Одним із поширених видів обов'язкового особистого страхування є обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транс­порті, яке здійснюється відповідно до Положення "Про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті", ідо затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959. Страхуванню підлягають:

· пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомо­-
більного й електротранспорту (крім внутрішнього міського) під час поїздки
або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

· працівники транспортних підприємств, незалежно від форм власності
та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях,
а саме: водії відповідних транспортних засобів, машиністи, електромонтери
поїздів, кондуктори, механіки та інший обслуговуючий персонал.

Пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в той чи інший вид транспорту до моменту завершення поїздки, а водії - тільки на час обслуговування поїздки.

Страховими випадками за цим видом страхування вважаються:

· загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на
транспорті:

· одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності;

· тимчасова втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті.

При страхуванні пасажирів усіх видів транспорту вони самі виступають страхувальниками і сплачують страховий платіж при оплаті проїзного квитка, у вартість якого він включений. Такий платіж утримується з пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду із страховиком, у розмірі до 2 % вартості проїзду на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області та АР Крим, та до 5 % вартості проїзду на маршрутах приміського сполучення.

При страхуванні водіїв та іншого обслуговуючого персоналу страхувальниками виступають транспортні організації, які є власниками або експлуатують транспорті засоби і уклали договори страхування з страховиками, які отримали ліцензію на здійснення такого страхування. Страховий платіж з обов'язкового особистого страхування водіїв визначається у розмірі до 1 % страхової суми за кожного застрахованого.

Відповідно до чинного законодавства максимальна страхова сума за даним видом страхування встановлена в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Страхова сума виплачується залежно від страхового випадку у таких розмірах:

· у випадку загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім'ї загиблого або його спадкоємцям - 100 % страхової суми;

· у разі одержання застрахованим травми внаслідок нещасного випадку на транспорті при встановленні йому інвалідності: І групи - 90 % страхової суми; 11 групи - 75 % страхової суми; 111 групи -50 % страхової суми;

· у разі тимчасової втрати застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку на транспорті за кожну добу - 0,25 % страхової суми, але не більше 50 % страхової суми.

При настанні страхового випадку транспортна організація зобов'язана скласти акт про нещасний випадок та видати довідку потерпілому у передбачених випадках.

Виплата страхової суми здійснюється страховиком на підставі заяви застрахованого (його сім'ї або спадкоємця) про її виплату та інших документів, передбачених умовами даного виду страхування.


Читайте також:

  1. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
  2. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін
  3. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
  4. Види і форми страхування
  5. Види майнового страхування
  6. Види майнового та особистого страхування
  7. Види особистого страхування
  8. Види страхування
  9. Види страхування
  10. Види страхування життя
  11. Види страхування.
  12. Виправлення помилок у звітності страхувальників по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування.




Переглядів: 1120

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Страхування життя | Медичне страхування і його розвиток в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.022 сек.