• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виправлення помилок у звітності страхувальників по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Виправлення помилок у податковій звітності.

Відповідно до ст.. 50 "Внесення змін до податкової звітності" Податкового кодексу України, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

В цьому випадку контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазнаються ним у складі податкової декларації за будь – який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт зниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

а) або наслідки уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати в складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт зниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу в розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після податків декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи не застосовуються.

Платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

У разі, платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позабалансової перевірки платника податків за відповідний період.

Суми помилково сплаченого єдиного страхового внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені Пенсійним фондом за погодженням з формами загальнообов’язкового державного соціального страхування та Державним казначейством України.

Територіальний орган Пенсійного фонду може застосовувати до платника єдиного страхового внеску такі штрафні санкції:

1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

2) за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум;

3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5% зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50% суми донарахованого єдиного внеску;

4) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності накладається штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний страховий внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу Пенсійного фонду або позову до суду.

Про нарахування пені та застосування штрафів посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Тема 2. "Зведена і консолідована фінансова Звітність"

Об'єднанням підприємств є об'єднання окремих підприємств у результаті приєднання одного підприємства до іншого, або внаслідок одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства. Об’єднані підприємства, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їхнього складу.

Об’єднання підприємств може відбутися у вигляді придбання або у вигляді злиття (в цьому випадку жодна зі сторін не може бути визначена як покупець). Все це зумовлює вимоги до розкриття інформації, особливості складання фінансових звітів об’єднань підприємств.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управління.

Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно в державній та комунальній власності.

Зведена фінансова звітність складається за основою діяльності підприємств промисловості, будівельних та проектних організацій, капітального будівництва, наукових організацій, постачальницько-збутових організацій, підприємств і організацій торгівлі та громадського харчування, підприємств з виробництва сільськогосподарської продукції, побутового обслуговування, транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства, організацій з ремонту і утримання автомобільних шляхів, правлінь громадських організацій та підрозділів, інших видів діяльності.

До видів діяльності, щодо яких складається зведена фінансова звітність, належать (48):

1. Основна діяльність підприємств промисловості.

2. Основна діяльність будівельних, монтажних, ремонтно-будівельних і бурових організацій.

3. Основна діяльність проектних, пошукових та геологічних організацій і топографо-геодезичних підприємств (експедицій).

4. Капітальне будівництво.

5. Основна діяльність наукових організацій.

6. Основна діяльність постачальницько-збутових організацій.

7. Основна діяльність підприємств і організацій торгівлі та громадського харчування.

8. Основна діяльність підприємств з виробництва сільськогосподарської діяльності.

9. Основна діяльність підприємств побутового обслуговування.

10. Основна діяльність підприємств транспорту.

11. Основна діяльність підприємств зв’язку.

12. Основна діяльність організацій з ремонту ы утримання автомобільних шляхів.

13. Основна діяльність підприємств житлово-комунального господарства.

14. Основна діяльність правлінь громадських організацій та їх підрозділів.

15. Інші види діяльності.

Консолідована звітність – це звітність групи підприємств. Бухгалтеру необхідно з’ясувати певну відмінність між юридичними та бухгалтерським розумінням об’єднання компаній. У юридичному сенсі групи компанії немає: материнська компанія і кожна з дочірніх компаній є окремими юридичними особами.

Материнська компанія з юридичної точки зору не володіє активами дочірньої компанії – вона володіє акціями або частками дочірньої компанії. Така компанія також не володіє прибутком дочірньої компанії, а тільки отримує дивіденди з цього прибутку. Материнське підприємство здійснює управління дочірніми підприємствами через участь у їхніх керівних органах та контролює всі їхні рішення.

Особливості та основні принципи об’єднання підприємств та складання консолідованої фінансової звітності розкриває П(с)БО20 «Консолідована фінансова звітність» (48). Відповідно до вимог цього Положення при консолідації звітності підприємств, що виходять у групу, в наступні періоди їх діяльності здійснюється виключення статей, які відображають взаємні внутрішньо групові операції, з метою уникнення повторного рахунку і штучного завищення величини капіталу та фінансових результатів.

Відповідно до П(с)БО 20 частка меншості визначається як добуток відсотка голосів, що не належать материнському підприємству, на власний капітал та чистий прибуток (збиток) дочірніх підприємств.

Частка меншості відображається в консолідованому балансі окремо від зобов’язань та власного капіталу материнського підприємства у описуваному рядку 385 «Частка меншості». У консолідованому Звіті про фінансові результати частка меншості у прибутку (збитку) відображається у описуваному рядку 215 «Частка меншості».

Для здійснення зазначених вище коригувань складається робоча таблиця за показниками звітів усіх підприємств, які підлягають консолідації, коригувальні записи та інформацію про суми, що будуть формувати консолідовану звітність.

Зміст коригувальних записів наведено в таблиці 9.1. Регулюючі проведення допоміжні, вони інколи не відображаються на рахунках бухгалтерського обліку головного чи дочірнього підприємств. В основі консолідованих фінансових звітів лежать методичні підходи та процедури, які не впливають на показники цих підприємств.

Перелік зазначених вище внутрішньо групових операцій, які підлягають виключенню, не є вичерпним. Крім цього, до консолідованих звітів неправомірно включати показники підприємств, діяльність яких суттєво відрізняється.

Найбільш типовими прикладами внутрішньо групових операцій які повинні бути виключені при складанні консолідованого звіту про фінансові результати, є:

1) виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) дочірніми підприємствами;

2) собівартість продукції (товарів, робіт, послуг), реалізованої дочірніми підприємствами;

3) сплачені або отримані проценти по позиках, відповідно отриманих від дочірніх підприємств або наданих їм;

Таблиця 9.1

Читайте також:

1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
2. II. Поняття соціального процесу.
3. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
4. Аналіз консолідованої звітності
5. Аналіз опрацювання помилок
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. Аналітична перевірка звітності
8. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
9. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
10. Бюджетне повноваження Державного казначейства України.
11. Бюджетні кредити, надані за рахунок загального фонду державного бюджету
12. Введення обліку та подання звітності платниками єдиного податку

Переглядів: 994