Об’єкти діагностування – друковані вузли РЕА. ДВ – це друкована плата (ДП) з вмонтованими на ній електрорадіоелементами (ЕРЕ). При схемному діагностуванні ДВ розрізняють два види елементів: елементи параметричні та елементи зв’язку. Параметричні елементи називають компонентами: транзистори, опори, ємності, лінійні та цифрові ІС і т.д. Фізичними аналогами елементів зв’язку є провідники (частина друкованого монтажу). В кожному провіднику виділяється по одній точці, яка називається вузловою. Всі точки провідника є кінцевими.
Використовуються наступні рівні деталізації ДВ:
1) рівень характеристик контрольованого ДВ;
2) функціональні вузли;
3) компоненти;
4) топологія з’єднань.
Кожен рівень формалізації описується відповідною математичною моделлю (ММ).
Гібридні ДВ – складаються з аналогових та цифрових ЕРЕ різної степені інтеграції.
Математичний апарат ЕРЕ:
1) аналогові елементи – лінійні та нелінійні дифрівняння для аналізу в режимі постійного струму, в частотній та часовій областях;
2) цифрові елементи – функціонально-логічні моделі з апаратом алгебри логіки для функціональних залежностей між вхідними (тестовими) впливами та вихідними сигналами.
3) В і С – структурно-логічні моделі для двонаправлених виводів, які можуть знаходитись в третьому, високо імпедансному стані. Це окремі підпрограми для ЕОМ.
12 13 14
R1 R3 R5 R7
9 16 18 21
10 VT1 17 C1 VT2 22
19
11 23 20 24
R2 R4 R6 R8
25 26 27
а)
12 13 14
9 16 18
21
19
10 17
11 23 20 24
25 26 27
б)
Рис. 18. Нумерація точок на друкованій платі: а) на принциповій схемі; б) на схемі з’єднань.
Всього є 8 провідників (наприклад, провідник 1. з’єднує точки 1, 9, 10, 11). В кожному провіднику виділяємо по одній вузловій точці (обведені кружечками), і номер цієї точки є номером провідника. Порядок нумерації: а) вузлові точки – в порядку зростання чисел натурального ряду; б) кінцеві точки кожного з провідників – послідовно в порядку зростання.
В провіднику є один шлях між довільними двома точками. Якщо декілька шляхів, то обриви простими алгоритмами діагностування дефектів топології з’єднань встановити неможливо.
Більшість математичних моделей встановлюють електричні зв’язки між точками і не враховують форму реальних шляхів.