Основні лабораторні ознаки жовтяниць різного походження.

Загальний огляд.Хворі із загостренням виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки і сильними болями у животі нерідко займають вимушене положення лежачи на спині або боці, притискаючи руками уражену область живота й згинаючи в колінах ноги, що трохи зменшує напругу черевного преса.

Огляд

Клінічні особливості проносів.

Тип	Клінічні особливості
Ентеральні	Помірне почастішання стулу (до 4 - 6 разів на добу), дуже рясні випорожнення, у яких вміщуються залишки неперетравленої їжі. Характерна стеаторея (″жирний кал″).Проноси нерідко супроводжуються болями навколо пупка.
Колітичні	Дуже частий стул (10-15 разів у добу), що супроводжується тенезмами. Випорожнення незначні, часто з домішкою слизу й крові.
Шлункові	Помірне почастішання стулу (до 4 – 6 разів на добу), випорожнення рідкі, темного кольору, із залишками неперетравленої їжі, нерідко з неприємним гнильним запахом, зі слизом. Проноси часто супроводжуються почуттям переповнення й тупих розпираючих болів дистензійного характеру в епігастрії.
Панкреатичні	Помірне почастішання стулу. Випорожнення рясні, кашкоподібні або рідкі, зі слизом. Характерні стеаторея й гнильний запах. Пронос супроводжується болями у верхній половині живота, іноді оперізуючого характеру, метеоризмом, часто значним схудненням.

При різких болях у животі, обумовлених захворюваннями підшлункової залози (панкреатити, рак) або виразкою шлунка з локалізацією на задній стінці, хворі воліють лежати на животі, підкладаючи подушку й підтягуючи під себе зігнуті ноги.Таке положення зменшує тиск хворого органа на сонячне сплетіння і трохи полегшує страждання хворого. Нерідко спостерігається зміна маси тіла: ожиріння (наприклад, при жовчнокам'яній хворобі) або схуднення аж до кахексії (при раку шлунка, підшлункової залози, виразковій хворобі й ін.).

Розвиток печінково-клітинної недостатності іноді приводить до виникнення печінкової коми,обумовленої токсичним впливом на центральну нервову систему продуктів розщеплення харчового білка (аміаку, фенолів, ароматичних і сіркоутримую-чих амінокислот, що надходять у загальний кровоток з кишечнику при недостатнім знешкодженні їх у печінці й розвитку портокавальних анастомозів з декомпенсованим цирозом печінки.

Особливе діагностичне значення має виявлення жовтяниці, обумовленої гіпербілірубинемією. Процес перетворення вільногo білірубіна (Бн), що утворюється при руйнуванні еритроцитів і розпаді гемоглобіну в органах ретикуло-ендотеліальної системи (РЕС), головним чином у селезінці, в білірубин-діглюкуронид(зв'язаний, або прямий білірубін) у печінковій клітці здійснюється в три етапи:

1 етап - захоплення білірубіна печінковою кліткою після відщіплення альбуміну;

2 етап - утворення водорозчинного комплексу білірубин-діглюкуронида;

3 етап - виділення зв'язаного (прямого) білірубіна з печінкової клітки в жовчні канальці.

Подальший метаболізм білірубіна пов'язаний з надходженням його в жовчні шляхи і кишечник. У нижніх відділах жовчновивідних шляхів і кишечника під впливом мікробної флори відбувається поступове відновлення зв'язаного білірубіна до уробіліногена. Частина уробіліногена (мезобіліноген) всмоктується в кишечнику й по системі воротньої вени знову попадає в печінку, де в нормі відбувається практично повне його руйнування. Інша частина уробіліногена (стеркобіліноген) всмоктується в кров у геморроїдальних венах, потрапляючи в загальний кровоток і виділяючись нирками із сечею в незначних кількостях у вигляді уробіліну, що часто не виявляється клінічними лабораторнимиметодами. Нарешті, третя частина уробіліногена перетворюється в стеркобілін і виділяється з калом, обумовлюючи його характерне брунатне фарбування.

При поразці паренхіми печінки (паренхіматозна жовтяниця)у хворих з гепатитами, цирозом, раком і іншими захворюваннями печінки відбувається порушення раніше описаних чотирьох процесів, що протікають у гепатоциті.

Порушення захоплення вільного білірубіна печінковою кліткою і зв'язування його із глюкуроновою кислотою веде до збільшення в крові вільного (непрямого) білірубіна. Порушення виділення білірубин-глюкуронида (прямого білірубіна) з печінкової клітки в жовчні капіляри, обумовлене запаленням, деструкцією, некрозами й зниженням проникності мембран гепатоцитів, приводить до регургітації жовчі назад у синусоїди і у загальний кровоток і, відповідно, до збільшення вмісту в крові прямого білірубіна.

Нарешті, порушення функції гепатоцитів супроводжується також втратою здатності печінкової клітки захоплювати й метаболізувати всмоктавшийся в кишечнику уробіліноген (мезобіліноген), який у великій кількості потрапляє в загальний кровоток і виділяється із сечею у вигляді уробіліну. Таким чином, при паренхіматозній жовтяниці в крові збільшений вміст як вільного (непрямого), так і зв'язаного (прямого) білірубіна. Останній, будучи добре розчинним у воді з'єднанням, легко проходить нирковий бар'єр і з'являється в сечі, обумовлюючи її темне фарбування (колір пива). У сечі також у збільшеній кількості присутній уробіліноген (мезобіліноген). У калі вміст стеркобіліна може бути трохи зменшений у зв'язку з порушенням виділення жовчі гепатоцитами.

Механічна жовтяницярозвивається при обтурації позапечінкових жовчновивідних шляхів каменем або стисненні загальної жовчної протоки пухлиною (рак голівки підшлункової залози, метастази раку в лімфатичні вузли воріт печінки). У результаті цього блокується виділення жовчі в кишечник і, відповідно, не утворюється уробіліноген (мезобіліноген і стеркобіліноген). У зв'язку із цим уробілін у сечі й стеркобілін у калі повністю відсутні (кал ахолічний). У крові значно зростає рівень прямого (зв'язаного) білірубіна, оскільки його утворення печінковою кліткою тривалий час не порушене. Відповідно, у сечі з'являється велика кількість зв'язаного білірубіна й сеча набуває темного кольору (колір пива).

При гемолітичній жовтяницівідбувається утворення в РЕС великої кількості вільного (непрямого) білірубіна, що повністю не встигає метаболізуваться в печінці, хоча функція гепатоцитів не порушена й вони працюють із підвищеним навантаженням. У результаті в крові збільшується вміст вільного (непрямого) білірубіна, який не проходить нирковий бар'єр і не попадає в сечу. Оскільки кількість зв'язаного (прямого) білірубіна, виділюваного печінкою в кишечник (і, відповідно, стеркобіліногена) істотно збільшується, у сечі значно підвищений рівень стеркобіліногена (уробіліну), що попадає в загальний кровоток з гемороїдальних вен.

Основні лабораторні ознаки паренхіматозної, механічної і гемолітичної жовтяниці наведені в таблиці:

Лабораторні ознаки	Види жовтяниць
паренхіматозна	механічна	гемолітична
Білірубін у крові	прямий і непрямий підвищені	прямий підвищений	непрямий підвищений
білірубін у сечі	є	є	відсутній
уробілін у сечі	є(мезобіліноген)	відсутній	є (стеркобіліноген)
стеркобілін у калі	є, але може бути знижений	відсутній	є

При порушенні дезинтоксікаційної функції печінки при загальному огляді можна виявити так звані печінкові знаки,причиною яких є збільшення вмісту в крові естрогенів і деяких біологічно активних речовин, які не знешкоджуються в печінці:

1)судинні зірочки (телеангіоектазії), що розташовуються переважно на верхній половині тулуба;

2) „печінкові” долоні - еритему thenar і hypothenar;

3)зменшення оволосіння, випадання волосся у пахвових западинах, на голові й т. і.,у чоловіків оволосіння за жіночим типом;гінекомастію — збільшення молочних залоз у чоловіків.

При деяких захворюваннях печінки або жовчновивідних шляхів, які супроводжуються розвитком печінкової недостатності або механічної жовтяниці, на шкірі можна виявити геморрагії,переважно синцевого типу,обумовлені порушенням згортання крові (гіповітаміноз, зниження синтезу протромбіну, фібриногену і інших факторів згортання).

Зниження білково-синтетичної функції печінки може супроводжуватися появою розповсюджених гіпопротеїнемічних набряків, що поєднується звичайно із атрофією м'язів і вираженим схудненням хворих.

Огляд порожнини рота.

Язик. У нормі слизова язику блідо-рожевого кольору, має своєрідний бархатистий вид внаслідок наявності на її поверхні численних сосочків: (грибоподібних, жолобоподібних, листоподібних, ниткоподібних і конічних. Нерідко в практично здорових людей на язику можна помітити (частіше зранку) невеликий сірувато-білий наліт, обумовлений нормальним фізіологічним злущуванням поверхневого епітелію. Такий наліт зникає після їжі, чищення зубів, полоскання рота.

Варто звертати увагу на наступні можливі зміни при огляді язику:

1)Збільшення розмірів язику, його набряклість іноді з відбитками зубів по його краях (стоматити і глосити, акромегалія, мікседема).

2)Значний наліт на язику (обкладений язик), який зустрічається при багатьох захворюваннях, що супроводжуються лихоманкою, а також при захворюваннях шлунка, кишечнику, печінки.

3)Сухість язику може бути обумовлена:

а) значною втратою рідини (діарея, неприборкана блювота, поліурія й ін.);

б) гострими інфекціями (черевний тиф, грип, сепсис і ін.);

в) перитонітом.

4)Стан сосочкового шару й кольори язику. При атрофії сосочкового шару язик стає гладким (полірованим), іноді яскраво-червоним. Такий язик зустрічається при:

а) В₁₂ -дефіцитній анемії;

б) хронічних залізодефіцитних анеміях;

в) деяких захворюваннях системи травлення, що супроводжуються дефіцитом заліза, вітаміну В₁₂ і деяких інших вітамінів(гепатити, цирози печінки, хронічні коліти, ентерити, ахілічні гастрити, рак шлунка й ін.).

При значному розростанні й ороговінні сосочкового шару на поверхні язика утворюються рясні складки, зморшки (так званий волосатий язик) або навіть складний візерунок язику (географічний язик).

5) Місцеві процеси язика: виразки, афти, рубці, крововиливи й ін.

При огляді порожнини рота важливо також звертати увагу на:

1)наявність ранок у кутах рота (ангулярний стоматит), характерних для дефіциту заліза в організмі (сидеропенічний синдром) і деяких гіповітамінозів (В₁₂ і ін.);

2)жовтяничне фарбування слизової порожнини рота, особливо твердого неба й нижньої поверхні язика при жовтяницях будь-якого походження;

3)бліде фарбування слизової при анеміях;

4)інтенсивне червоне фарбування слизової порожнини рота, що свідчить про розвиток стоматитів різного генеза;

5)висипання на слизовій оболонці порожнини рота (енантеми);

6)геморрагії, виразки, рубці різного походження;

7)пухкі набряклі, злегка кровоточачі ясна при гіповітамінозі;

8)каріозні зуби.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи обстеження органів травлення	\|	Поверхнева орієнтовна пальпація живота.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.