МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Короткі анатомічні дані й клінічна топографія органів дихання.Трахея починається від нижньої границі гортані на рівні VI – VII шийних хребців і закінчується на рівні IV – V грудних хребців, де ділиться на правий і лівий головні бронхи. Вони, у свою чергу, розгалуджуються, нагадуючи дерево, перевернуте підставою нагору й називаються дихальними шляхами. У людини бронхіальне дерево складається з 23 генерацій (розгалужень), перші 16 з яких компонують провідну систему, що утворює ″мертвий простір″. Його ємність становить 140 – 150 мл. Призначено воно для очищення повітря від дрібних часток пилу, його зволоження й нагрівання. Від 17 до 23 розгалуження йде перехідна зона й бронхіоли, що забезпечує перенос кисню в альвеоли й видалення вуглекислого газу з них. До складу бронхіального дерева входять головні бронхи, часткові бронхи, сегментарні бронхи, їхні численні розгалуження, долькові бронхи й термінальні бронхіоли. Хрящовий каркас бронха втрачається на рівні термінальних бронхіол. Кожна кінцева термінальна бронхіола ділиться дихотомічно на дихальні респіраторні бронхіоли, на стінках яких є своєрідні анатомічні утворення, у яких відбувається дифузія газів - альвеоли. Від кожної респіраторної бронхіоли відходять альвеолярні ходи, що закінчуються альвеолярними мішечками. Стінки цих мішечків складаються з альвеол. Їх налічується 200 млн і загальна площа всіх альвеол і капілярів становить 70 – 80м2, що забезпечує оптимальні умови для газообміну.
Дихальні(респіраторні) бронхіоли, альвеолярні ходи й альвеолярні мішечки з альвеолами утворять головну структурно – функціональну одиницю легені – ацинус, у якому відбувається газообмін між повітрям і кров'ю.
Вісцеральну і парієтальну поверхні плевральної порожнини вистилають плевральні листки. Плевра являє собою серозну оболонку, у якій анатомічно виділяють реберний, діафрагмальний і медіастинальний відділи. Гістологічно вона складається з ряду шарів: мезотелію і сполучної тканини, у якій розміщені лімфатичні й кровоносні посудини. Геометрично легені являють собою зрізані конуси й складаються із часток, яких у правом легені налічується 3, а левом - 2. Середня частка лівої легені з - за серцевої сумки філогенетично трансформувалася в язичкові сегменти. Сегмент являє собою частину легеневої паренхіми разом із сегментарним бронхом і його розгалуженнями і є анатомічною, фізіологічною й клінічною одиницею, у межах якої розвивається патологічний процес. Верхні частки обох легень складаються з 3 сегментів, права середня частка складається з 2 сегментів, нижні частки - з 5 сегментів. Усього в обох легенях налічується по 10 сегментів. Анатомічна будова органів дихання: 1 - носоглотка; 2 - ротоглотка; 3 - гортань; 4 - трахея; 5 - бронхи; 6 - легені; 7 - плевра; 8 - діафрагма.
Будова бронхіального дерева (arbor bronchialis): 1 - головні бронхи, 2 - часткові бронхи; 3 - сегментарні бронхи; 4 - розгалуження сегментарних бронхів; 5 - долькові бронхи; 6 - термінальні бронхіоли; 7 - ацінуси; 8 - легеневі частки.
Будова альвеолярного дерева (arbor alveolaris, або acinus pulmonis): 1 - респіраторні бронхіоли; 2 - альвеолярні ходи; 3 - альвеоли; 4 - міжальвеолярні перетинки; 5 – зв′язки альвеолярного мішечка з альвеолярним ходом; 6 - альвеолярні мішечки; 7 - ацінус; 8 - термінальна бронхіола.
Верхні границі легень перебувають приблизно на рівні остистого відростка VII шийного хребця. Нижні границі легень при спокійному диханні проходять майже горизонтально на рівні остистого відростка X грудного хребця ребра (по лопаткових лініях
Запам’ятайте: Границя між верхньою й середньою частками правої легені проходить попереду по IV ребру, границя між нижньою й середньою частками - по лінії, що з'єднує VI ребро на рівні серединно-ключичної лінії й IV ребро по середній пахвовій лінії. Границя між верхньою й нижньою частками лівої легені проходить по лінії, що з'єднує VI ребро на рівні лівої серединно-ключичної лінії й V ребро по середній пахвовій лінії.
Основні топографічні орієнтири на передній поверхні грудної клітки: 1 - рукоятка; 2 - кут грудини (angulus Ludovici); 3 - тіло грудини. I - XII - порядкові номери
Проекція легень на передню грудну стінку: I - серединно-ключична лінія: 2 - середня пахвова лінія: IV. V, VI, VIII - порядкові номери Основні топографічні орієнтири на задній поверхні грудної клітки СVII - остистий відросток VII шийного хребця; I - XII - порядкові номери ребер.
На задній поверхні грудної клітки найбільш топографічно надійними орієнтирами служать остисті відростки шийних і грудних хребців, а також кути лопаток. Підрахунок ребер позаду нерідко утруднений внаслідок розвитку підшкірної жирової клітковини й м'язів спини. Рахунок остистих відростків i хребців зручніше починати з I шийного хребця, голови, що добре виявляється при нахилі голови уперед. Кути лопаток звичайно розташовуються на рівні остистого відростка VI грудного хребця і відповідають VII ребру. Варто пам'ятати, що позаду, починаючи з III - IV грудних хребців і нижче, відповідні ребра розташовуються трохи вище остистих відростків хребців, принаймні на рівні паравертебральних ліній Проекція часток легень на задню поверхню грудної клітки: СVII – остистий відросток VII шийного хребця; III, VII, X, XII — порядкові номери остистих відростків грудних хребців і ребер.
Запам'ятайте: Границі між верхньою й нижньою частками легені позаду проходять по лінії, що з'єднує III ребро (по паравертебральній лінії), що розташовується ледве вище остистого відростка III грудного хребця, і VII ребро(по лопатковій лінії), що відповідає кутам лопаток.
У нормі екскурсія нижнього краю легень при глибокому дихання позаду визначається від рівня остистогo відростка XII грудного хребця (на висоті глибокого вдиху) до рівня остистого відростка X грудногo хребця (при максимальному видиху).
Проекція трахеї і головних бронхів на передню (а) і задню (б) поверхні грудної клітки: СVII-остистий відросток VII шийного хребця; ThIV остистий відросток IVгрудного хребця.
Проекція трахеїпопереду відповідає югулярній ямці (см. мал. вище)і рукоятці грудини, позаду - рівню I - IV грудних хребців. Розподіл трахеї на правий і лівий головні бронхи відбувається попереду трохи нижче кута Людовика (II - III ребро), а позаду - на рівні тіла IV грудного хребця (Th IV).
Читайте також:
|
||||||||
|