• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЖД НА ВИРОБНИЦТВІ ТА В ПОБУТІ.

Колективний захист спрямовано не на одну окрему людину, а на якусь соціальну групу людей (мешканці будинку, працівники об’єкту, населення регіону). Основними напрямами колективного захисту можна вважати:

захист природного середовища;

захист здоров’я людей на виробництві та в побуті;

захист прав і свобод людей;

охорона громадського порядку;

запобігання виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідація надзвичайних ситуацій та ін.

Людина значну частину свого життя проводить на роботі, або у виробничому середовищі.

Виробничим називають середовище, де людина реалізує свою трудову діяльність (підприємства, установи, навчальні заклади тощо). Поняття “виробниче середовище” включає не тільки робоче приміщення з відповідним набором верстатів, приладів та іншого знарядження праці, але й колектив людей, в якому установлюються відповідні виробничі відносини.

Виробниче середовище характеризується параметрами, які можуть шкідливо впливати на працюючих людей. Ці параметри класифікуються таким чином:

1. Фізичні:

рівень шуму;

рівень вібрації;

рівень випромінювань (теплового, електромагнітного, іонізуючого тощо);

загазованість та інші.

2. Психофізіологічні:

фізичні навантаження;

нервово-емоційні навантаження (розумове, емоційне перевантаження, перенапруження зорових, слухових аналізаторів, монотонність праці та ін.).

Параметри виробничо середовища регламентуються нормативними актами з охорони праці як на державному рівні, так і на рівні окремих підприємств. Відповідальність за їх дотримання покладають на власників підприємств або уповноважених ними осіб.

Зважаючи на те, що левову частину небезпек люди зустрічають на виробництві (промисловому, транспортному, сільськогосподарському та ін.), безпеці праці приділяється дуже велика увага. В 1998р. на Україні на виробництві було травмовано – 4753, загинуло – 1551. Створення безпечних умов праці та забезпечення БЖД є комплексною проблемою, що вирішується на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

На виробництвіперед системою БЖД стоять такі завдання:

досягнення безаварійності;

недопущення професійних захворювань;

попередження травматизму;

забезпечення здоров’я і працездатності працюючих;

недопущення забруднень оточуючого середовища.

Для виконання наведених завдань на виробництві створюється підсистема безпеки праці, яка реалізує такі функції:

сприяє забезпеченню загальної організації безпеки виробництва;

сприяє розробці та використанню технічних та організаційних засобів і заходів захисту від виробничих небезпек;

сприяє організації навчання безпечній праці і дотримання правил безпечної праці;

контролює готовність техніки та людей до безпечної праці.

Загальна організація безпеки праці включає широке коло заходів, починаючи від загального вдосконалення техніки та технологічних процесів і до організації безпечних умов праці на окремих робочих місцях.

Але слід зауважити, що і в тих випадках, коли виробнича небезпека виникає незалежно від діяльності людей, безпека праці не може вважатись функцією лише стихії виробництва. Високі пристосувальні та творчі можливості людини дозволяють їй своєчасно виявити ці небезпеки та знайти можливості протистояти їм.

При Кабінеті Міністрів створено Національну Раду з питань безпечної ЖД населення. Вона розробляє та здійснює заходи щодо цілісної системи управління охороною життя і праці людей.

Постановою КМУ створено державний Комітет по нагляду за охороною праці. Створено службу охорони праці в місцевих органах державної виконавчої влади.

Питання безпечної праці закріплені в Конституції України. В статті 43 підкреслено “Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці...”.

Значну частину свого життя людина знаходиться поза виробничим середовищем, тобто в побутовому середовищі.

Побутовим називають середовище, де люди мешкають або проводять свій неробочий час. Воно охоплює сукупність житлових будівель і комунально-побутових об’єктів, територію довкола них, місця відпочинку та інше. В 1998р. в побуті було травмовано до 2млн, загинуло – 68271.

Параметрами побутового середовища можна вважати:

1. Комфортність житла і громадських установ;

2. Ступінь розвитку сфери послуг;

3. розвиток громадського транспорту;

4. Благоустрій житлових районів і місць відпочинку та інше.

Конкретні умови середовища, в якому живе людина, суттєво впливають на її самопочуття, стан здоров’я і, нарешті, на її працездатність.

Залежно від впливу на людину умови ЖД поділяють на:

комфортні;

відносно комфортні;

дискомфортні;

екстремальні.

Комфортні умови забезпечують гарне самопочуття і високу працездатність людини протягом тривалого часу. При цьому не виникають небезпечні напруження компенсаторних систем організму, здоров’я людини не погіршується. Комфортні умови складаються при оптимальних значеннях параметрів оточуючого середовища.

Відносно комфортні умови забезпечують задану працездатність та збереження здоров’я людини протягом певного часу, але у процесі ЖД можливі неприємні відчуття та функціональні зміни, які не виходять за межі норм.

Дискомфортніумови характеризуються високою напругою компенсаторних систем організму, що знижує працездатність людини і може мати вплив на її здоров’я протягом тривалого часу.

Екстремальні умови виникають, коли один чи декілька параметрів оточуючого середовища досягають рівня, який є межею витримки людини. Працездатність людини значно знижується, можуть виникати функціональні зміни, які виходять за межі норм.

Таким чином ступінь комфортності ЖД людини характеризує стан її здоров’я, самопочуття ї працездатність протягом тривалого часу.

Так, наприклад, комфортність житла визначається історичними умовами та рівнем життя людей. Безумовно, вимоги до комфортності життя у жителів Чукотки, негрів з Африки і жителів України значно відрізняються. Комфортне житло, по нашим поняттям, повинно бути достатньо просторим (вважається нормальним, коли на кожного члена сім’ї є кімната плюс одна кімната на всю сім’ю). Враховується і забезпеченість газом, електрикою, холодною та гарячою водою, віддаленість від промислових об’єктів і транспортних магістралей, і багато чого іншого.

Саме погані житлові умови створюють дискомфорт у житті людини, особливо у молодого подружжя. Це впливає не тільки на зниження працездатності людей, але й на стійкість сім’ї, на дітонароджуваність.

Сфера послуг охоплює магазини, ательє, майстерні, побутові комбінати та ін. Досвід багатьох країн свідчить, що чим вищій рівень життя людей, тим більш вони потребують послуг. Тільки бідні люди намагаються забезпечити себе всім необхідним власноруч. Розвиток сфери послуг характеризує не тільки підвищення добробуту населення, але й дає велику кількість робочих місць.

Рівень розвитку громадського транспорту дуже сильно впливає на ЖД населення України. Справа в тому, що більшість розвинених країн світу основним вважає приватний автотранспорт і там майже кожна доросла людина має власний автомобіль. В Україні, як і в більшості країн СНД, основним є громадський транспорт. Це пояснюється і бідністю населення, і непідготовленістю наших вулиць, шляхів та іншої інфраструктури для обслуговування великої кількості приватних автомобілів.

Серед видів громадського транспорту найбільшу кількість пасажирів перевозить метро. Але воно побудовано тільки в деяких великих містах України, що стосується інших міст та населення сільської місцевості, то там основним видом громадського транспорту залишається автобус. Застарілий транспортний парк та погані дорожні умови створюють багато незручностей та неприємностей для населення.

Благоустрій житлових районів та місць відпочинку суттєво впливає не тільки на настрій людей, але й на їх здоров’я. Якщо покриття доріг і тротуарів поламане, відсутні (або забиті) стічні колодязі, не освітлені в темну пору доби вулиці, не прибирається взимку сніг і лід – то все це є причинами травм, а іноді смерті людей. Так саме і в місцях відпочинку (парках, скверах, пляжах та ін.). якщо вони забруднені, не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, то не тільки викликають негативні емоції у людей, але й можуть бути розсадником деяких інфекційних захворювань.

Під час знаходження людей в поза виробничому середовищі вони можуть отримати фізичні або моральні травми завдяки особистій необережності, невиконання правил дорожнього руху, грубого поводження обслуговуючого персоналу, надання недоброякісних послуг або товарів та ін.

Для забезпечення БЖД людей у побуті створені відповідні правила поведінки людей, інструкції по користуванню електричними та іншими небезпечними приладами, попередження в засобах масової інформації про захист людей від можливих небезпек.

Безпечна поведінка людей у побуті передбачає такі дії людей вдома і поза ним, які б не заподіяли шкоди їм самим, іншим людям, приватному та державному майну. Ці правила добре відомі усім людям, але, нажаль, не завжди виконуються. Нагадаємо деякі з них ще раз.

1. Правильно користуватись електрикою, газом, водою.

2. Не зберігати вдома і не перевозити громадським транспортом займисті та вибуховонебезпечні речовини.

3. Суворо виконувати правила дорожнього руху.

4. Не вживати невідомі та неякісні продукти харчування і напої, особливо гриби та багато іншого.

Розглянемо деякі результати невиконання цих правил. Статистичні дані по Україні свідчать, що за рік в країні гинуть:

1. від дорожньо-транспортних пригод – 6-7 тисяч чоловік;

2. від отруєнь алкоголем – 7-9 тисяч чоловік;

3. від отруєнь грибами – близько 100 чоловік.

Таким чином, забезпечення БЖД людей у побуті є одним з найважливішим завдань держави, місцевих органів влади і кожної людини зокрема.

В повсякденних умовах проживання параметри побутового середовища регламентують відповідними санітарно-гігієнічними нормами, які встановлюються державними або місцевими органами влади. Ці параметри підтримуються спеціальними комунальними службами і самими людьми, які проживають в даному регіоні.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
5. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
6. Аналіз програмного забезпечення з управління проектами.
7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
8. Аналіз структури витрат у виробництві СМЗ
9. Апаратне забезпечення USB
10. Апаратне забезпечення мереж
11. Аудит формування і використання власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
12. Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення

Переглядів: 1804