Будова атмосфери

–за зміною температури з висотою

– за складом повітря

– за електричним складом

2.3. Озоновий шар Землі.

Самостійно: – Значення атмосфери для Землі.

– Біологічне значення газів атмосфери (азот, кисень, вуглекислий газ і водяна пара).

2.1. Склад атмосферного повітря

Атмосферою називається газоподібна оболонка Землі що обертається разом з нею під дією сили тяжіння. Вона має чітко визначену нижню межу та невизначену – верхню (1000-1200 км).

Атмосферне повітря – це механічна суміш газів, у якій у зваженому стані знаходяться тверді та рідкі частки (аерозолі).

Сухе чисте повітря в нижніх шарах атмосфери (до 100 км) на всій планеті характеризується сталістю складу. В одиниці об'єму повітря міститься: 78,08% азоту (N₂), 20,95% кисню (О₂), 0,93% аргону (Аг), 0,03% вуглекислого газу (С₂). Останні 0,01% об'єму займають неон, гелій, криптон, водень, ксенон, озон і деякі інші гази. Сталість основного газового складу повітря у нижніх шарах атмосфери обумовлено вертикальними і горизонтальними повітряними плинами, що безупинно перемішують повітря.

З усіх газів атмосфери найбільше значення для біосфери, у тому числі і для сільського господарства, мають азот, кисень, вуглекислий газ і водяна пара (самостійно).

В атмосфері містяться різні газові домішки. Вони попадають в атмосферу в результаті виверження вулканів, лісових пожеж, діяльності промисловості, авіації, автомобільного транспорту (вихлопні гази). Деякі з газових домішок (двоокис сірки, окисли азоту, окис вуглецю й ін.) згубно діють на людину, тварин і рослини. Загальна кількість шкідливих домішок в атмосфері незначна, але у великих промислових центрах їхній вміст часом може перевищувати санітарні норми.

Крім газоподібних складових частин, в атмосфері завжди в зваженому стані знаходяться аерозольні домішки – дрібні рідкі та тверді частки різного походження, різноманітні за розміром, формами, хімічним складом і фізичними властивостями. Це частинки ґрунту, продукти вивітрювання гірських порід, вулканічний пил, морська сіль, дим, органічні частки (мікроорганізми, пилок рослин), що потрапляють в атмосферу з підсилюючої поверхні. При атомних вибухах з'являються аерозольні частки, що містять радіоактивні речовини. З міжпланетного простору в земну атмосферу попадає космічний пил. У шарі атмосфери до висоти 100 км міститься більш 28 млн. т космічного пилу, що повільно випадає на земну поверхню. Загальна вага аерозолів не менше 108 т, але кількість їх дуже непостійна.

Аерозольні часткивідіграють важливу роль у розвитку ряду атмосферних процесів. Найдрібніші з них (діаметром від 2∙10^–1 мкм до 1 мкм) — ядра конденсації, необхідні для утворення туману і хмар. З зарядженими аерозолями пов'язані явища атмосферної електрики.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пошук в ширину	\|	Будова атмосфери

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.