МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Рослина і середовищеЕКОЛОГІЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ПЛАН 1. Рослина і середовище. 2. Вплив на деревні рослини елементів неживої природи. Екологічні групи деревних рослин. 2.1. Геліо- та геофізичні фактори. 2.2. Кліматичні екологічні фактори. 2.3. Едафічні (грунтові) екологічні фактори. 2.4. Топографічні (орографічні) екологічні фактори. 3. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини. 4. Вплив антропогенних екологічних факторів на деревні рослини. 4.1. Прямі впливи людини. 4.2. Непрямі (опосередковані) впливи. У широкому розумінні слова, середовищем будемо називати сукупність матеріальних тіл, явищ і енергії, котрі впливають на організм. Проте різні елементи середовища неоднаково сприймаються живими організмами, і значення їх для рослин теж неоднакове, різне. Так, інертні гази атмосфери чи місячне сяйво практично не впливають на рослини. І зовсім інша справа, коли мова заходить про сонячне світло, воду в грунті та атмосфері, світ тварин, засолення грунту, температуру повітря тощо. Елементи середовища, які істотно впливають на рослини, називаються екологічними факторами. Разом взяті, вони складають оточення організму. Це є середовище існування у вузькому розумінні терміну. Сукупність життєво необхідних факторів, без яких рослина не може існувати, називається умовами існування. Інші екологічні фактори хоч і істотно впливають, але не є для рослини необхідними (наприклад, вітер, дим, гази тощо). За фізичною природою і характером впливу екологічні фактори можна об'єднати в групи. Хоч таке об'єднання буде досить умовним, проте воно допоможе нам.
1. Абіотичні фактори: 1.1. Геліофізичні і геофізичні - циклічність сонячної активності, обертання Землі навколо Сонця та навколо власної осі, геомагнітне поле Землі, припливи і відпливи, атмосферна електрика тощо; 1.2. Кліматичні - світловий режим, тепло- і вологозабезпеченість, газовий склад атмосфери, циркуляція атмосфери; 1.3. Едафічні (грунтові) - механічний і хімічний склад, кислотність, зволоження грунту. 1.4. Топографічні (орографічні) екологічні фактори - висота над рівнем моря, крутизна і експозиція схилів тощо. 2. Біологічні екологічні фактори - вплив фітоценозу, зооценозу і мікробо- і ценозу (тобто вплив інших рослин, вплив тварин і мікроорганізмів). 3. Антропогенні екологічні фактори - господарська діяльність людини, промислові викиди, урбанізація. У природі часто буває, що неможливо вичленувати вплив окремих фактов рів і наслідки того впливу. У загальних рисах вплив екологічного фактора на рослину можна графічно зобразити як одновершинну криву. На осі абсцис відкладемо інтенсивність фактора (наприклад, температура повітря), а по осі ординат - реакцію організму на екологічний фактор в її кількісному виразі (для прикладу інтенсивність фотосинтезу в кілограмі речовини на 1 годину (рис.1). Діапазон дії екологічного фактора (область толерантності) обмежений точками мінімуму (в нашому випадку t = 0 °С - температура замерзання води) і максимуму (в цьому прикладі температуря денатурації білків). Крайні точки відповідають крайнім значенням даного факторупри яких можливе існування рослини. Між ними знаходиться точка оптимуму (точка 2 на рис.1) для нашого прикладу оптимальна температура 25-30 °С. У зонах песімуму біля крайніх значень фактора рослина перебуває в пригніченому стані від різкої недостачі чи надлишку цього фактора. Зона оптимуму с зоною комфорту для рослин.
Рис. 1. Схема дії екологічного фактора: 1 -мінімум, 2 -оптимум, 3 -максимум Умови середовища, в котрих який-небудь фактор виходить за межі комфорту і пригнічує рослину, називають крайніми (екстремальними, важкими). Фактори середовища діють на рослину одночасно, сумісно. Вплив одного фактора у значною мірою залежить від кількісного виразу інших факторів. У природі відбувається часткова взаємозаміна впливу одного екологічного фактора іншим. Проте жоден із необхідних екологічних факторів не може бути повністю замінений іншим. У випадку, коли який-небудь із факторів, що складають умови існування, має значення близькі до критичних (у зоні песімуму), то він обмежує дію всіх інших факторів, тобто стає лімітуючим екологічним фактором. Цей фактор визначає кінцевий результат дії середовища на рослину. Для прикладу, на верхній та північній межах лісу лімітуючим є теплозабезпеченість рослин, у пустелях — вологозабезпеченість; під наметом букового деревостану для трав лімітуючою є кількість світла. Рослини не здатні до активних рухів, їм не властиві міграції. Тому єдиним способом пристосування у них є набуття витривалості (tolerance). Основна "стратегія життя" у рослин - пластичність структур і функцій, здійснення адаптивних (пристосувальних) змін своєї будови і процесів життєдіяльності. Адаптивні зміни бувають генотипічні та фенотипічні. У рослин завжди можна прослідкувати морфологічні адаптивні зміни, фізіологічні, біохімічні. В тих областях земної поверхні, де кліматичні умови мають виражені ритми, у рослин виробилися сезонні ритми (чергування активних фаз з фазами спокою). Під терміном адаптації розуміємо і процес пристосування, і його наслідки. Читайте також:
|
||||||||
|