Страхування від нещасних випадків

Даний вид страхування забезпечує страхування ризику того, що визначене особа постраждає від нещасливого випадку.

Під “нещасливим випадком” розуміється раптова, випадкова, несподівана, короткочасна, незалежне від волі застрахованої особи подія, унаслідок якої настають погіршення здоров’я, фізичне ушкодження, наслідком якого є тимчасова інвалідність, постійна інвалідність чи смерть.

Страховими випадками є:

– смерть застрахованої особи внаслідок нещасливого випадку;

– інвалідність;

– тимчасова втрата працездатності застрахованим особам.

До страхових випадків не відносяться наслідки подій унаслідок:

– спроби чи здійснення застрахованою особою протиправних дій;

– керування застрахованою особою будь-яким транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, а також у зв’язку з передачею їм керування особі, у стані сп’яніння чи яка не має права керування транспортним засобом;

– отруєння наркотичними чи токсичними речовинами, алкоголем і його сурогатами;

– навмисного нанесення застрахованим особам тілесних ушкоджень самому собі;

– самогубства чи спроби самогубства.

Страховик не несе відповідальності при настанні страхових випадків унаслідок:

– надзвичайних ситуацій, воєнних дій, громадянської війни, цивільних безладь і страйків;

– впливу ядерної енергії;

– природних катаклізмів.

В Україні введене обов’язкове страхування від нещасливих випадків на транспорті. Воно поширюється на суспільні види транспорту. Страхові платежі на лініях повітряного транспорту – 0,04% страхової суми, для залізничного, морського, автомобільного для міжміських і міжнародних маршрутів – 0,02%, для маршрутів приміського спілкування – 0,01%.

Добровільне страхування від нещасливих випадків на транспорті здійснюється по системі “страхування місць”. При укладенні договору по даній системі окремо обумовлюється страхова сума на кожне місце в транспортному засобі. Ця сума є лімітом відповідальності страховика по одній застрахованій особі. Кількість застрахованих не може перевищувати кількість посадкових місць в автотранспортному засобі. Якщо на момент ДТП в автотранспортному засобі кількість пасажирів перевищувало норму, передбачену інструкцією по експлуатації, то страховик має право відмовити у виплаті страхової суми чи її частини.

Тарифи по цьому виді страхового покриття звичайно коливаються в межах 0,3 – 1% страхової суми.

Страхову суму можна визначити двома способами:

– для автомобіля в цілому (тоді при настанні страхового випадку виплати виробляються виходячи із середньої страхової суми, що приходиться на кожного, що знаходиться в автомобілі чоловіка);

– окремо для людини на кожному посадковому місці, включаючи водія.

Виплати здійснюються по наступних нещасливих випадках:

– тимчасова непрацездатність застрахованого (виплачується 0,1 – 0,4% страхової суми за кожний день перебування на лікарняному);

– смерть застрахованого (виплачується страхова сума).

Медичне страхування – іноді виділяється як особлива організаційна форма страхової діяльності. Суб’єктами медичного страхування виступають громадянин, страхувальник, страхова медична організація (страховик), медична установа (поліклініка, амбулаторія, лікарня й ін.).

В Україні деякі компанії, такі як ВАТ “Страхова компанія “Укрсоцстрах” (попередня назва “Трансмедстрах – Україна”, “ТМС – Україна”), СК “Надія”, уже більше 10-ти років здійснюють різні види медичного страхування. В даний час в Україні на цьому сегменті ринку працює понад 60 страхових компаній. Українські страховики працюють за правилами “добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров’я)” і “добровільного страхування здоров’я на випадок хвороби”. На підставі цих правил і формується вся розмаїтість страхових програм, що пропонуються українським громадянам.

Найбільш розповсюджені страхові продукти передбачають у випадку настання страхової події оплату страхової суми чи її частини безпосередньо медичній установі. При цьому страховики гарантують вибір медичної установи, контроль за якістю лікування й оплату лікування, що додає почуття захищеності застрахованій особі.

Найчастіше це поліси добровільного медичного страхування з програмами надання амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної, швидкої і (чи) невідкладної медичної допомоги, реабілітаційної, стоматологічної допомоги. Існують програми, що охоплюють усі види допомоги чи їх комбінації. Поліси передбачають відшкодування витрат на лікування, медикаменти, харчування, будь-які види оперативних утручань, перебування в палатах поліпшеної комфортності. У разі потреби страхові компанії можуть в екстреному порядку доставити у медичну установу необхідні медикаменти і матеріали, чи зробити передоплату за лікування свого клієнта, щоб медична установа самостійно придбала всі необхідне.

Постійним залишається попит на програми, що передбачають виплату застрахованій особі частини страхової суми, якою особа може скористатися на свій розсуд. Недолік таких програм у тому, що відшкодування вартості лікування проводиться тільки після його закінчення. А гроші потрібні найчастіше під час лікування.

Також спостерігається значне зниження вартості страхових полісів. Така тенденція радує страхувальників, однак викликає занепокоєння в страховиків і приводить до зниження якості медичних послуг.

Страховики прагнуть залучити й удержати клієнта різними послугами відносно супроводу медичного поліса. Значна кількість страхових компаній йдуть по шляху створення власних ассистанських (диспетчерських) центрів, що координують і контролюють надання медичних послуг. Багато в чому від роботи ассистанского центра буде залежати, чи залишиться клієнт удоволений сервісним обслуговуванням страхової компанії. Від ассистанского центра залежить своєчасний виклик бригади швидкої чи невідкладної медичної допомоги, організація консультативної допомоги, госпіталізація в профільні стаціонари. Страхова компанія прагне контролювати процес лікування, кінцевий результат, але не впливати на сам процес лікування. Контролюючи процес лікування, страхова компанія прагне стримувати персонал лікувальних закладів від призначення великої кількості додаткових, найчастіше непотрібних ліків.

У Росії, Великобританії, Німеччині і ряді інших країн медичне страхування виступає як форма соціального захисту інтересів населення в охороні здоров’я. Ціль його – гарантувати громадянам при виникненні страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів (у тому числі в державній і муніципальній системах охорони здоров’я) і фінансувати профілактичні заходи (диспансеризацію, вакцинацію й ін.).

В Україні така організація медичного страхування розглядається як стратегічна ціль.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ощадне страхування	\|	Змішане страхування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.