• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стаття 25. Одношлюбність

Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Стаття 24. Добровільність шлюбу

1. Однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Це поняття є достатньо широким і має кілька складових. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

В ч. 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. В юридичному розумінні вільна згода жінки та чоловіка на укладення шлюбу означає, що кожен з них розуміє значення своїх дій та їхні наслідки і свідомо приймає рішення утворити сім'ю. Для того, щоб особа могла сформувати своє внутрішнє бажання щодо укладення шлюбу та свідомо і чітко висловити його зовні, вона має досягти певного рівня психічної та вольової зрілості. Саме з цим пов'язана вимога закону щодо досягнення особою шлюбного віку (див. ст. ст. 22, 23 СК та коментар до них). Свою вільну згоду на шлюб сторони оприлюднюють під час реєстрації шлюбу. У зв'язку з цим закон передбачає обов'язкову присутність наречених в момент реєстрації шлюбу (див. ст. 34 СК та коментар до неї).

2. Будь-який тиск на свідомість людини, примушування жінки та чоловіка до шлюбу у будь-якій формі (загроза, обман, психічний тиск тощо) не допускаються. Члени сім'ї та родичі можуть надавати поради або висловлювати свою думку щодо майбутнього шлюбу та особистих якостей нареченої (нареченого). Проте такі поради не можуть набувати характеру примусу.

При аналізі ч. 1 коментованої статті звертає на себе увагу одна неточність. В ній не міститься посилання на відповідні норми СК, які передбачають наслідки шлюбу, укладеного без вільної згоди або під примусом. Про недійсність шлюбу (ст. ст. 38-40 СК) йдеться лише в ч. 2 коментованої статті, хоча вона передбачає інші «вади шлюбу» – недієздатність особи або нездатність її усвідомлювати свої дії. Незважаючи на таку неточність, в спеціальних статтях СК наслідки шлюбу, укладеного без вільної згоди сторін або під примусом, все ж таки визначені (ч. 1).

3. У ч. 2 коментованої статті визначаються вимоги до психічного стану особи, яка укладає шлюб. У зв'язку з тим, що шлюб ґрунтується саме на вільній згоді жінки та чоловіка, не допускається реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними.

Згідно із ч. 1 ст. 39 ЦК фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Така особа не може самостійно здійснювати дій, які мають юридичний характер. За неї діє її опікун. Однак за допомогою опікуна шлюб укладатися не може, оскільки це дія, яка має суто особистий характер. Таким чином, особа, яка в судовому порядку була визнана недієздатною, шлюб укладати не може. Якщо шлюб все ж таки було укладено, то він в силу прямого припису закону вважається недійсним (ч. З ст. 39 СК).

Особа може і не бути визнана судом недієздатною, однак під час укладення шлюбу мати проблеми психічного та вольового характеру – страждати тяжким психічним розладом, перебувати у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння. В такому стані особа не може усвідомлювати значення своїх дій і (або) керувати ними. Шлюб, укладений за таких умов, визнається судом недійсним (абз.2 ч. 1 ст. 40 СК).

4. З загального аналізу норм СК України можна зробити висновок щодо прояву принципу добровільності шлюбу та наслідків його порушення. Так, принцип добровільності шлюбу полягає у тому, що:

1) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка (абз. 1 ч. 1 ст. 24 СК); наслідком порушення цієї вимоги закону є визнання шлюбу недійсним (абз. 1 ст. 40 СК);

2) примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (абз. 2 ч. 1 ст. 24 СК); наслідком порушення цієї вимоги є визнання шлюбу недійсним (абз. 2 ст. 40 СК);

3) не допускається реєстрація шлюбу з особою, яка визнана судом недієздатною (ч. 2 ст. 24 СК); наслідком порушення цієї норми є недійсність шлюбу (ч. З ст. 39 СК);

4) не допускається реєстрація шлюбу з особою, яка з інших причин не усві­домлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними (ч. 2 ст. 24 СК); на­слідком порушення цієї вимоги закону є визнання шлюбу недійсним (абз. 2 ч. 1 ст. 40).

Читайте також:

1. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
2. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат.
3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ ЗА СТАТТЯМИ ТА ЕЛЕМЕНТАМИ
4. Встановлення нормативів по окремих статтях дозволяє забезпечити оптимальну потребу підприємства в оборотних коштах.
5. Групування витрат підприємства за статтями калькуляції
6. За економічними елементами і калькуляційними статтями.
7. Захист права ін Стаття 432. Захист права інтелектуальної власності судом
8. ІІ. АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ: кореспонденція, стаття, коментар, огляд, рецензія, відкритий лист
9. Калькуляція продукції. Класифікація витрат за статтями.
10. Класифікація витрат за економічними елементами відповідає на питання „скільки чого витрачено?”, а за калькуляційними статтями – „куди понесені витрати?”.
11. Класифікація витрат за статтями
12. Класифікація витрат за статтями калькуляції.

Переглядів: 693