МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Етапи створення електронного підручникаФормулювання вимог до підручника Можна сформулювати список можливостей, що повинні бути в автоматизованій навчальній системі. Для користувачів: -організація навчання різного рівня - від початкового знайомства до докладного засвоєння матеріалу; -можливість надання матеріалу виходячи з мети навчання; -компонування матеріалу за результатами тестових перевірок. Для розробників: -перевірка коректності введених визначень. -формування списку невизначених понять. -побудова для виділених понять (і для всього підручника) графу зв'язку з визначальними поняттями - ієрархічний граф понять.
I етап: технічна пропозиція, зроблена на основі навчальних потреб і цілей навчання – на цьому етапі піддається аналізу ситуація з використанням комп'ютерних навчальних систем, що склалася в освіті. II етап: планування розробки, рішення питань про установку термінів, фінансування і склад групи розробників – тут установлюються терміни реалізації окремих етапів розробки і всього продукту вцілому, призначається кінцева дата його випуску. III етап: розробка змісту курсу – на цьому етапі проводиться аналіз навчального плану і склад слухачів, відбувається визначення стратегії курсу, розробляється сценарій і інтерактивна взаємодія програми з користувачами. IV етап: опис курсу – тут приводиться опис всіх інформаційних фрагментів курсу: текстових, анімаційн, звукових і відео. V етап: реалізація курсу – на цьому етапі відбувається вибір техніко-програмних платформ і безпосереднє програмування за допомогою обраної авторської чи системи системи програмування. VI етап: випробування і тестування – на цьому етапі починається випробування розробленого додатка, проводиться серія тестів з метою виявити помилки програмування. Проект ще далекий від завершення, але «експериментальний» зразок уже готовий. Після ряду перевірок на апаратну сумісність команда контролю за якістю виносить свій висновок і пропонує перелік недоліків замічених у ході випробування, що мають бути виправлені розробником. І так повторюється кілька разів, поки не вийде остаточна версія продукту, позбавлена, у більшому чи меншому ступені, недоліків і помилок. VII етап: експлуатація і впровадження – на цьому етапі відбувається впровадження цілком закінченої комп'ютерної системи навчання в освітні установи. Розробляється план занять з використанням цієї системи і починається її експлуатація.
Особливості побудови шкільного підручника з мови Об’єктивно виникає потреба у двох типах електронних навчальних засобів: електронному посібникові, який учитель зможе фрагментарно використовувати на уроках з метою підвищення їх ефективності, і електронному підручникові для самостійної роботи вдома і в школі за наявності безпечних для здоров’я моніторів. В електронному варіанті підручника чи посібника зазначені недоліки друкованого підручника можуть бути усунуті, бо в ньому можна розмістити таку кількість завдань кожного типу, яка необхідна для формування вмінь і навичок в учнів найнижчого рівня пізнавальних можливостей. У ньому є можливість значно урізноманітнити і збагатити додатки, розмістивши всі теоретичні відомості шкільного систематичного мовного курсу з достатньою кількістю ілюстрацій, до яких зможуть звертатися учні будь-якого класу — від 5-го по 12-ий, а також лінгвістичний словник енциклопедичного характеру для учнів, які бажають вивчати українську мову поглиблено. Окрім того, у додатках можна розмістити різні типи словників — тлумачний, фразеологічний, орфографічний, орфоепічний, словники лексичних і фразеологічних синонімів та антонімів. У випадку забезпечення швидкого доступу до їхнього лексичного і фразеологічного складу, як у програмі ABBYY Lingvo 6.0 щодо англійських лексем, вони можуть відіграти неоціненну роль у збагаченні мовлення школярів, тоді як у роботі з традиційними підручниками переважна більшість учнів такої можливості позбавлені як через обмежену кількість довідкової літератури в школі і вдома, так і складність для багатьох школярів пошуку лексико-фразеологічних одиниць. Істотно багатшою в електронному підручнику, практично не обмеженому обсягом, може і має бути система вправ, в якій значно ширше можна подати завдання стилістичного, трансформаційного, експериментального, конструктивного характеру, завдань з елементами цікавості, з культури мовлення, що більш повно задовольнятиме пізнавальні можливості і потреби учнів, ефективніше розвиватиме мовні й загальнонавчальні вміння, пізнавальний інтерес, а тому й інтерес до самостійної роботи над удосконаленням власного мислення, культури власного мовлення. Зокрема навчальний матеріал для спеціальних уроків розвитку мовлення є можливість подати в значно якіснішому вигляді. Наприклад, це можуть бути не малоформатні і низькоякісні паперові репродукції, а відображені на дисплеї персонального комп’ютера яскраві кольорові відповідники картин відомих художників, демонстрація яких може супроводжуватися близькими за тематикою і тональністю класичними музичними творами знаменитих композиторів, забезпечуючи тим самим синкретичність і глибину їх сприйняття, що є важливою умовою формування відтворюючої і творчої уяви, креативних здібностей школярів, необхідних для написання якісних творчих робіт за картиною та інших робіт креативного характеру тощо. Невід’ємним складником змістової частини електронного підручника і посібника є модуль самоконтролю і контролю для визначення рівня знань і практичних умінь і навичок учнів, елементи якого якщо і наявні у паперовому підручнику, то в дуже обмеженому вигляді, тоді як у підручнику на електронних носіях є можливість реалізувати як самоконтроль в належному обсязі, так і поетапний дружній контроль під час вивчення нового матеріалу, забезпечуючи вчасне усунення допущених мовних помилок, а також об’єктивний контроль на завершальному етапі вивчення логічно завершеної теми знань з мови, також ступеня сформованості відповідних мовних навичок, окрім умінь і навичок мовленнєвих, які засобами інформаційних технологій поки що належним чином оцінити не вдається. Це стає можливим насамперед завдяки розробці як більш докладному, різноманітному і природному, а тому і доступному для сприйняття викладу теоретичних відомостей зокрема і всього навчального матеріалу в цілому, так і більш розгалуженій, прийнятнішій за ступенем складності і зручнішій для формування вмінь і навичок системі завдань і вправ, спрямованих як на послідовне здобуття учнями нових знань про мовну систему, а також цілеспрямоване вироблення відповідних мовних і мовленнєвих навичок, так і завдяки наявним потенціям урахувати інтереси, потреби, пізнавальні можливості школярів шляхом звернення до додаткових джерел інформації, вміщених у додатках, зазначених вище. Тобто діапазон оптимального врахування основоположних дидактичних принципів доступності, складності / трудності, наочності в електронному підручнику значно зростає, порівняно з паперовим, а застосування інших принципів (науковості, систематичності і послідовності та ін.) не знижується.
Висновок
Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збір, нагромадження, обробка, збереження, передача і використання інформації, які здійснюються на основі сучасних засобів мікропроцесорної й обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Інформатизація суспільства забезпечує: · активне використання інтелектуального потенціалу суспільства, що постійно розширюється, сконцентрованого в друкованому фонді, і науковому, виробничому й інших видах діяльності його членів. · інтеграцію інформаційних технологій з науковими, виробничими, і ініціюючий розвиток усіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності; · високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію інформації, що представляється, істотність використовуваних даних.
Читайте також:
|
||||||||
|