Комутація повідомлень

Комутація, за якої у кожному центрі комутації провадиться прийом повідомлень, їх нагромадження і подальше передавання адресатам, називається комутацією повідомлень. Крім інформаційної частини повідомлення містить адресу пункту призначення і різні службові ознаки. Процес переприймання реалізується в усіх центрах комутації повідомлень (ЦКп), що знаходяться на шляху проходження повідомлення.

На ранній стадії розвитку мереж із комутацією повідомлень повідомлення комутувалися в центрах комутації з використанням системи ручного переприймання. Поява в 1940-х рр. реперфораторів уможливила здійснення напівавтоматичного переприймання. Нині такі системи застосовуються у телеграфних мережах загального користування. Наприкінці 1950-х і початку 1960-х рр. почалося впровадження повністю автоматизованих систем комутації повідомлень. На перших етапах автоматизації операції переприймання виконувались електромеханічними пристроями, пізніше – електронними. Починаючи із середини 1960-х рр., ЦКп створюють в основному на базі систем з програмним управлінням. Основним елементом ЦКп у цей період є електронна обчислювальна машина (ЕОМ).

Швидке технічне переозброєння ЦКп з появою ЕОМ визначилося тим, що обчислювальна машина зі швидкодією в кілька сот тисяч операцій за секунду може використовуватися як керуюча система в ЦКп, до якої приєднано кілька сот і навіть тисяч каналів передавання дискретних повідомлень.

Застосування принципу переприймання дає змогу реалізувати динамічний метод розподілу ресурсів, у тому числі і зв'язаних, між безліччю користувачів. Тепер обсяг устаткування, на відміну від мереж із комутацією каналів, не повинен визначатися з розрахунку обслуговування максимального навантаження. Повідомлення, що надійшли в години найбільшого навантаження і не передані користувачеві, розміщаються в на-і ромаджувачах ЦКп і передаються в період часу, коли навантаження спадає. Разом з тим мережа з комутацією повідомлень має дуже істотний недолік, зумовлений саме принципом переприймання: час затримки в таких мережах є величиною змінною і має випадковий характер. На тривалість затримки впливають такі основні фактори: пропускна здатність каналів, швидкодія ЦКп (характеристики детерміновані) та інтенсивність потоку повідомлень, що надходить у мережу (величина випадкова). Другий недолік мережі з комутацією повідомлень – неможливість організації діалогу між користувачами через відсутність прямого з'єднання між абонентськими пунктами.

Зазначених недоліків принципу передавання з проміжним нагромадженням немає в мережах із комутацією пакетів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Комутація каналів	\|	Комутація пакетів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.