• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Терміни проведення товарообмінних (бартерних) операцій.

Заборона на здійснення бартерних операцій з деякими товарами (роботами, послугами).

Статтею 1.п.4. встановлено заборону на проведення товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Постановою Кабінету Міністрів України „Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності“ від 29.04.99 р. № 756.

Статтею 2.п.2. обумовлено, що заборгованість нерезидента за отримані товари (роботи, послуги), які не входять до розряду високоліквідних, за бартерним договором повинна бути погашена не пізніше 90 календарних днів з дати:

1) оформлення вантажно-митної декларації на експорт — для товарів;

2) підписання акта надання послуг (виконання робіт) на експорт — для робіт і послуг.

У разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів із дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Перелік високоліквідних товарів установлений постановою № 756.

У разі перевищення зазначених строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг) за імпортною частиною бартерного договору необхідне отримання індивідуального разового дозволу. Умовою його отримання є віднесення таких контрактів до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, поставки складних технічних виробів, товарів спеціального призначення (постанова КМУ від 13.08.99 р. № 1489 „Про Порядок видачі разового індивідуального дозволу на перевищення встановлених строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами“). Порядок віднесення бартерних договорів до таких, що згадані вище, визначає Кабінет Міністрів України.

На практиці можливі зміни первинних умов договору, в результаті яких бартерний договір стає договором купівлі-продажу і навпаки. У зв’язку з цим змінюється порядок оподаткування і строків повернення товарів або коштів. Так, строк 90 днів у разі переоформлення бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору не переривається і не поновлюється. Винятком з цих правил є експорт за бартером високоліквідних товарів, оскільки строки проведення розрахунків за них при переоформленні товарообмінного договору на договір купівлі-продажу подовжуються до 90 днів (ст.2 ЗУ №351).

Постачальники-резиденти зобов’язані надавати копії договорів або додаткових угод органу державної податкової служби України у випадках заміни зобов’язань щодо оплати товару іноземним контрагентам у грошовій формі на зобов’язання із зустрічної поставки ним товарів (робіт, послуг).

Коли ж замість відвантаження товарів (робіт, послуг) за бартерним договором нерезидент виконує свої зобов’язання, перераховуючи кошти на рахунок контр­агента (суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України), тоді підставою для зняття з контролю імпортної частини такого товарообмінного договору митним органом є надання резидентом до митниці:

1) довідки уповноваженого банку про своєчасний і повний обсяг надходження грошових коштів у рахунок такого договору;

2) копій додаткових угод, що змінюють характер договору.

Загальна вартість бартерного контракту виражається тільки в іноземній валюті, яка належить до першої групи Класифікатора іноземних валют.

Якщо товарообмінна (бартерна) операція передбачає змішану форму оплати, тоді:

1) частина контракту, яка передбачає оплату грошовими коштами, вимагає зазначення ціни одиниці товару та загальної вартості товару (виконаних робіт, наданих послуг), а також валюти платежу за цей товар (роботи, послуги);

2) частина контракту, яка передбачає оплату в натуральній формі, вимагає зазначення загальної вартості поставки обов’язково у іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют.

Терміни проведення товарообмінної (бартерної) операції зі змішаною формою оплати передбачають таке:

1) якщо предметом бартерного контракту є високоліквідні товари, термін повернення грошової частини становитиме 90 днів, а натуральної — 60 днів;

2) якщо товари (роботи, послуги), які експортуються за бартером, не входять до переліку високоліквідних товарів, термін повернення обох частин контракту буде 90 днів.

2. Оподаткування зовнішньоекономічних товарообмінних операцій

Для оподаткування під бартерними операціями слід розуміти господарські операції, які передбачають проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, що відрізняється від грошової. Це можуть бути будь-які види заліку або погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця як компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Доходи і витрати від їх здійснення визначаються виходячи з договірної ціни операцій, але не нижче за звичайні ціни. Оподаткування бартеру у сфері ЗЕД здійснюється у загальноприйнятому для товарообмінних операцій порядку.

При оцінці товарообмінних операцій використовують звичайні ціни.

Звичайна ціна — ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем (включаючи суму нарахованих (або сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти), яка може бути отримана у випадку їх продажу особам, не пов’язаним з ним за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Базою визначення доходів і витрат при здійсненні бартерних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності є договірна вартість товарів (робіт, послуг), яка повинна бути не нижче від звичайних цін.

Датою збільшення валового доходу при товарообмінних операціях є дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним товарообмінних операцій є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті — також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), — дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Приклад 13. Підприємство-резидент провело часткове відвантаження товарів на експорт на суму 1000 USD. Зустрічна поставка від нерезидента здійснена на весь обсяг — 1500USD, після цього резидент відвантажив решту товарів на суму 500USD.

Порядок відображення у валових доходів та витрат у резидента так:

Зовнішньоекономічний бартер, як правило, передбачає ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) на митну територію України і вивезення їх за межі країни. Об’єктом оподаткування ПДВ є операції із:

– ввезення товарів на митну територію України і одержання робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України;

– вивезення товарів за межі митної території України і надання робіт (послуг) для їх споживання за межами України.

Базою оподаткування податком на додану вартість у разі продажу товарів (робіт, послуг) без грошової оплати (або з частковою оплатою їх вартості) в межах бартерних операцій є фактична ціна продажу, яка повинна бути не нижче звичайної.

Датою виникнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість при проведенні бартерних операцій у сфері ЗЕД вважається подія, яка відбулася раніше:

- або дата одержання товарів, що оформлюються ввізною (імпортною) митною декларацією, а для робіт (послуг) ­— дата оформлення документа, що засвідчує факт одержання робіт, послуг платником податків;

- або дата відвантаження товару, що підтверджується вивізною (експортною) митною декларацією, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт надання робіт, послуг нерезиденту.

До операцій з продажу товарів, вивезених платником податків за межі митної території України, застосовується нульова ставка оподаткування. Що стосується експорту робіт (послуг), то застосування нульової ставки дозволяється у разі їх використання і споживання за межами митної території України. Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій з вивезення товарів (робіт, послуг) у випадку, коли такі операції звільнені від оподаткування на митній території України. Зазначені операції не оподатковуються ПДВ незалежно від того, де вони реалізуються: в Україні чи за її межами.

Датою виникнення податкового кредиту з ПДВ є дата проведення заключної (балансуючої) операції за бартерним договором, а саме:

- або дата одержання товарів (робіт, послуг) платником податків — резидентом в разі, якщо першою операцією було відвантаження товарів (робіт, послуг);

- або дата відвантаження товарів (робіт, послуг платником податків — резиден­том в разі, якщо першою операцією було одержання товарів (робіт, послуг).

У разі здійснення часткових поставок товарів (робіт, послуг) у рахунок заключної товарообмінної операції податковий кредит у платників податків збільшується лише виходячи з розрахунку вартості такої балансуючої операції. Якщо платник податків придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат і не підлягає амортизації, то суми податку на додану вартість, сплачені у зв’язку з таким придбанням, до податкового кредиту не включаються і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних джерел.

3. Облік товарообмінних операцій

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси“, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. №246, придбані (одержані) запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. У разі, якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість (п.13 П(С)БО 9). Різниця між балансовою і справедливою вартістю первинних запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первинною вартістю запасів, які придбані в обмін на неподібні запаси, ­вважається справедлива вартість одержаних запасів.

В бухгалтерському обліку при здійсненні бартерних операцій згідно з п.5 П(С)БО 16 „Витрати“, затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318, витрати відображаються в обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. При одержанні запасів за товарообмінним договором збільшуються і активи, і зобов’язання. Однак згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визначаються одночасно з виникненням доходів, для одержання яких вони здійснені. Витрати на придбання оприбуткованих за бартером запасів стануть витратами тільки після виникнення за ними доходів (наприклад, при продажу таких запасів).

Згідно з п.5 П(С)БО 15 „Дохід“, затвердженим наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290, доходи визнаються при збільшенні активу або зменшенні зобов’язання. У П(С)БО 15 бартерним операціям спеціально відводиться пункт 23: „Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, які одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів“. Однак при здійсненні товарообмінних операцій не завжди виникають доходи. Оскільки п. 9 П(С)БО 15 передбачено: доход не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), подібною за призначенням і такою, що має однакову справедливу вартість.

Приклад 14.Підприємство-резидент уклало бартерний (товарообмінний) договір з нерезидентом на загальну суму 10000 USD. Резидент відвантажив продук­цію на всю суму контракту (10000 USD). Сума митних платежів — 1000 грн. Курс НБУ на дату складання ВМД — 5,00 грн./USD. Фактична собівартість реалізованої продукції — 32000 грн. Сума ПДВ, сплачена при придбанні товарів (робіт, послуг), використаних для виробництва продукції, — 4000 грн.

У наступному звітному періоді нерезидент виконав свою частину договору, в результаті чого резидент одержав продукцію вартістю 10000 USD. Сума митних платежів — 6000 грн. Курс НБУ на дату одержання товарів (балансуюча операція) — 6,00 грн./ USD. Сума „імпортного“ ПДВ — (10000 USD ´ 6,00 грн./USD + 6000 грн.) ´ 20% = 13200 грн.

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума,
Дебет	Кредит
Експорт
	Перша операція — експорт продукції за бартерним контрактом
	Нараховано податкові зобов`язання з ПДВ (нульова ставка)			0,00
	Нараховано і сплачено митні платежі при експорті
	Списано фактичну собівартість відвантаженої продукції
	Витрати на збут списано на фінансовий результат
	Визначено дохід від основної діяльності
Імпорт
	Нараховано і сплачено митні платежі при імпорті
	Сплачено ПДВ при імпорті
	Одержано подукцію від постачальника
	Закрито розрахунки з постачальником
	Відображена курсова різниця при погашенні дебіторської заборгованості (6,00 – 5,00)
	Відображено фінансовий результат від бартерної операції

Тема 7. Облік операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності

1. Загальні положення

Основним нормативним документом є Закон України „Про операції з давальницькою сировиною“ від 04.10.2001 № 2761-III. Специфіка здійснення операцій вимагає детального висвітлення в інших нормативних документах, якими є:

1. Наказ ДПАУ від 25.02.2002 № 83 „Про затвердження Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання), що видається суб’єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах“;

2. Лист ДПА від 05.06.2002 № 8949/7/15-1217 „Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з давальницькою сировиною“;

3. Лист Держпідприємництва України від 05.04.2002 № 1-221/1952 „Щодо сплати ПДВ під час ввезення давальницької сировини“;

4. Наказ Мінфіну, від 17.01.2002 № 34 Про затвердження Положення про порядок погодження вивезення за межі митної території України дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, їх брухту і відходів як давальницької сировини,

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 430 „Про тимчасове обмеження вивезення шкіряної сировини, яка використовується в операціях з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах“

6. Лист ДПАУ від 19.03.2001 № 1274/6/16-1217-1 „Щодо послуг з переробки давальницької сировини для нерезидента з різною формою оплати“

7. Лист ДПАУ, Витяг від 28.02.2001 № 2466/7/16-1217-26 “Про готову продукцію, що виготовлена з різної давальницької сировини“

8. Лист ДПАУ від 18.01.2001 № 556/7/16-1217-14 „Щодо відшкодування ПДВ по операціях з продажу товарів, що виготовлені з давальницької сировини“

9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.1999 № 1161-р „Щодо встановлення терміну виконання операцій з давальницькою сировиною“;

10. Лист Держмитслужби України від 29.04.1996 № 11/6-2952 „Щодо Порядку видачі разового індивідуального дозволу на вивезення окремих видів готової продукції виробленої з давальницької сировини“;

11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.1998 № 140-р „Про продовження терміну повернення готової продукції, виробленої з давальницької сировини.“

12. Наказ Мінекономіки від 29.06.2000 № 136 „Перелік товарів, експорт яких здійснюється за умови реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів)“.

Давальницька сировина — сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах — операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату.

Учасниками операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах є замовник та виконавець.

Замовник— суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для вироблення готової продукції.

Виконавець— суб’єкт господарської діяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною.

Готова продукція — продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем. Готова продукція може бути повернена у країну замовника або реалізована замовником (чи за його дорученням виконавцем) у країні виконавця або в іншій країні. Кабінет Міністрів України визначає види продукції (товару), які не можуть класифікуватися як готова продукція.

Для того, щоб зовнішньоекономічна операція відносилася до складу операцій з давальницькою сировиною, необхідно виконання таких умов:

• обов’язкова попередня поставка виконавцю давальницької сировини з наступ­ним повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику;

• сировина замовника на конкретному а також на заключному етапі переробки, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції. Окрім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1216 „Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій у зовнішньоекономічних відносинах“ давальницька сировина, яка вивозиться з митної території України для переробки у готову продукцію, що класифікується за кодами товарних груп 1-24 УКТ ЗЕД, повинна мати вартість не менш як 80 відсотків вартості готової продукції;

• здійснення технологічного процесу із зміною коду за ТН ЗЕД.

2. Порядок ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України і вивезення готової продукції

Митним оформленням ввезення давальницької сировини на митну територію України займається український виконавець. Ця процедура регламентується Порядоком видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання), що видається суб’єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, який затверджений наказом Державної податкової Адміністрація України № 83 від 25.02.2002. Згідно порядку №83 український виконавець подає у державні митні органи простий вексель, або письмове зобов’язання, авізоване податковим органом в якому він зареєстрований як платник податків.

Бланк векселя купляється виконавецем у банку і з нього робляться дві чисті копії. Вексель оформляється у валюті контракту. У ньому окремими пунктами виділяється найменування і суми мита, розраховані згідно з Єдиним митним тарифом, податки та збори, в оплату яких він виданий. Правильно оформлений оригінал векселя подається в державну податкову службу для взяття на облік. Другий і третій екземпляри, авізовані податковим органом, повертаються суб’єкту підприємницької діяльності для пред’явлення митним органам та для власного обліку. Якщо дата взяття векселя на облік у податковому органі передує митному оформленню сировини, то при бажанні платника податку (щоб не зменшувався термін, даний для переробки сировини без погашення векселя), на дату оформлення вантажної митної декларації оформлюється новий податковий вексель, погашуючи при цьому попередній. Термін дії векселя визначається терміном, необхідним для переробки давальницької сировини, але не більшим ніж 90 днів. Кабінет Міністрів України має право збільшити терміни для виконання окремих операцій з давальницькою сировиною.

До закінчення терміну дії векселя український виконавець може:

— продовжити термін дії векселя;

— вивезти готову продукцію за межі митної території України.

У разі необхідності податкові органи можуть відтерміновувати платіж за векселем на термін, що не перевищує 90 днів. Таке відтермінування може бути продовжене в подальшому шляхом видачі нового дозволу. Загальний термін відтермінування погашення векселя не може перевищувати 270 днів.

Для отримання відтермінування оплати векселя, векселедатель не пізніше ніж за 5 днів до закінчення терміну дії векселя має звернутися в податковий орган з письмовою заявою. В заяві вказується термін відтермінування і підстави для його необхідності (підтверджувальні документи). Протягом п’яти днів керівник податкової служби зобов’язаний прийняти рішення про надання відтермінування чи про відмову. Рішення прймається на підставі висновку про фінансовий стан заявника, підготовленого окремим підрозділом податкового органу. У висновку про фінансовий стан суб’єкта господарської діяльності необхідно обов’язково вказати:

— стан розрахунків з бюджетом;

— платоспроможність;

— наявність заборгованості за експортно-імпортними операціями;

— своєчасність подання податкових декларацій і розрахунків, декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України, та інших обов’язкових для подання до державної податкової інспекції форм звітності.

У разі прийняття рішення про відмову у відстроченні оплати (погашення) векселя (письмового зобов’язання) заявнику після закінчення терміну розгляду повідомляюєть про прийняте рішення з обгрунтуванням причин відмови.

При прийнятті рішення про відстрочення оплати векселя оформляється дозвіл на таке відстрочення на умовах податкового кредиту.

Відстрочення оплати векселя надається на умовах податкового кредиту, за користування яким векселедавець вносить плату до бюджету.

Плата за користування податковим кредитом вноситься векселедавцем виходячи з облікової ставки Національного банку України від суми, визначеної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за який сплачується зазначена плата. Плата за користування податковим кредитом нараховується та сплачується щомісяця рівними частинами.

При видачі дозволу розмір плати визначається із застосуванням облікової ставки Національного банку України, яка діє на день видачі дозволу.

Сплата векселедавцем відповідної щомісячної суми за користування податковим кредитом підтверджується наданням до державної податкової інспекції копії платіжного документа про таку сплату.

У разі невнесення суб’єктом господарської діяльності щомісячної плати за користування податковим кредитом державна податкова інспекція в односторонньому порядку скасовує дозвіл на відстрочення векселя і погашає вексель шляхом стягнення вексельних сум у порядку, встановленому чинним законодавством України, що регулює погашення податкового боргу.

Якщо до закінчення терміну дії векселя готову продукцію не було вивезено, то виконавець зобов’язаний сплатити мито, податки та митні збори у бюджет. При цьому вексельна сума перераховується за курсом НБУ на дату погашення векселля. Коли векселедавець сам не оплатив вексель, то податковий орган згідно з вимогами Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“, розпочинає процедуру погашення боргу. Згідно із нормами чинного законодавства можливість безспірного стягнення коштів виникає тільки після 30 дня з моменту направлення платнику другої податкової вимоги.

З ввезеної давальницької сировини, яка підлягає оплаті виконавцум, стягується мито, податки та збори на загальних підставах.

Готова продукція, що ввозиться іноземним замовником на митну територію України і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. На готову продукцію, яка вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної на митну територію України іноземним замовником, і належить йому, не поширюється спеціальний режим експорту товарів, за винятком товарів спеціального призначення, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При вивозі готової продукції виконавець подає митним органам копію векселя (письмового зобов’язання) та копію ввізної вантажно-митної декларації, а у необхідних випадках — висновок Торгово-промислової палати, про те, що давальницька сировина становить не менше 20 % вартості готової продукції.

3. Порядок вивезення сировини українського замовника для переробки за кордон та ввезення готової продукції

Український замовник може вивозити з митної території України давальницьку сировину:

— що не обкладається вивізним (експортним) митом, податками та зборами. При цьому український замовник дає митному органові письмове зобов’язання щодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України, крім тієї готової продукції, що виготовлена з давальницької сировини та має заборону на експорт), не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.

Підставою для митного оформлення давальницької сировини, що вивозиться за межі митної території України, є поданий українським замовником митному органу, окрім копії векселя, авізованого органом державної податкової служби за місцезнаходженням замовника, ще й копії зовнішньоекономічного контракту на переробку давальницької сировини;

— яка підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами. Їх сплата (крім митних зборів) провадиться українським замовником шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на період здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації.

З урахуванням з технологічних особливостей виробництва Кабінет Міністрів України за поданням відповідного міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади може встановлювати більші терміни здійснення операцій з окремими видами давальницької сировини.

У разі ввезення в Україну готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочення платежу, вексель погашається.

Оплата векселя українським замовником проводиться:

— якщо готова продукція в обумовленому контрактом обсязі не ввозиться у визначений термін;

— якщо в Україну повертаються кошти від реалізації готової продукції.

У разі ввезення на митну територію України готову продукцію в обумовлений строк не в повному обсязі вексель погашається частково — відповідно до обсягу ввезеної готової продукції.

Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу.

Якщо зовнішньоекономічним контрактом передбачено, що готова продукція не повертається в Україну, мито, податки та збори справляються на момент митного оформлення давальницької сировини, яка вивозиться за межі території України.

Органи державної податкової служби за місцезнаходженням замовника можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів. За користування кредитом суб’єкт підприємницької діяльності вносить до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток підприємств, щомісячну плату виходячи з облікової ставки Національного банку України від суми, визначеної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за який вноситься зазначена плата.

Вивезення за межі митної території України давальницької сировини (крім тієї її частини, що використовується українським замовником для розрахунків з іноземним виконавцем) не підлягає квотуванню і ліцензуванню. У разі поширення на товари, що вивозяться як давальницька сировина, режиму квотування і ліцензування, спеціального режиму експорту, а також якщо контрактом передбачено вивезення давальницької сировини у вигляді товарів, експорт яких підлягає обліку (реєстрації), за умови подальшої реалізації готової продукції в країні виконавця або в іншій країні, вивезення давальницької сировини здійснюється за умови реєстрації зовнішньоекономічного контракту в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України. Вивезення за межі митної території України як давальницької сировини дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, їх відходів та брухту здійснюється за погодженням з Міністерством фінансів України

Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або забороняти вивезення окремих видів давальницької сировини, реалізацію за межами України окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини українських замовників, або ввезення окремих видів готової продукції, виробленої з використанням цієї сировини українськими замовниками, якщо це може завдати шкоди економіці країни.

Підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини українського замовника і ввозиться на митну територію України, є подання українським замовником митному органу копії авізованого простого векселя (письмового зобов’язання) та копії вивізної вантажної митної декларації, а у разі потреби — і висновку Торгово-промислової палати України або регіональних торгово-промислових палат про те, що готова продукція виготовлена в результаті переробки давальницької сировини, вартість якої становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

У процесі митного оформлення готової продукції митні органи зобов’язані використовувати для ідентифікації готової продукції сертифікати походження товарів.

Підставою для погашення векселя є подання українським замовником органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії ввізної вантажно- митної декларації на готову продукцію або довідки уповноваженогоукраїнського банку про зарахування коштів.

Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника з урахуванням вимог цього Закону, яка ввозиться на митну територію України, обкладається ввізним митом, податками та зборами, які справляються у разі імпорту товарів, і до неї застосовуються заходи нетарифного регулювання відповідно до законодавства.

У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчується Торгово-промисловою палатою України або торгово-промисловою палатою країни, де сталася втрата чи повне зіпсуття давальницької сировини або готової продукції, вексель (письмове зобов’язання) погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються, а штрафні санкції не застосовуються.

Кошти від реалізації відходів чи брухту, що залишилися після втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції чи після переробки давальницької сировини на митній території країни іноземного виконавця або іншої країни, підлягають перерахуванню на рахунок замовника в уповноваженому ­українському банку не пізніше ніж протягом 90 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажно-митної декларації на давальницьку сировину.

За письмовою заявою українського замовника давальницька сировина, вивезена ним з митної території України і не перероблена, або відходи чи брухт, що залишилися після повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин чи після переробки давальницької сировини, можуть бути ввезені на митну територію України у порядку, встановленому Державною митною службою України.

4. Облік операцій з давальницькою сировиною

Розрахунки за роботу, виконану українським підриємством, можуть проводитися:

— у грошовій формі;

— давальницькою сировиною;

— готовою продукцією.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
3. Автоматичний розрахунок суми проведення.
4. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
5. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
6. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
7. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
8. Аудиторські докази щодо тверджень керівництва у фінансових звітах отримуються безпосередньо в процесі проведення тестів контролю та процедур по суті.
9. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
10. Березня 1991 р. — проведення референдуму щодо збереження СРСР.
11. БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВЕДЕННЯ З РОЗРАХУНКІВ ІЗ ПДВ
12. Варіанти проведення промислової політики для України

Переглядів: 936