Офсетний друк.

Флексографічний друк. Трафаретний друк.

Офсетний друк. Високий друк. Глибокий друк.

Друк є складовою частиною технологічного процесу поліграфічного виробництва і являє собою перенесення зображення, сформованого фарбовим шаром, на матеріал, що задруковується (папір, картон, пластмасу і т.д.).

Основною задачею процесу друкування є відтворення текстової й образотворчої інформації з необхідною точністю і розмноження її в необхідній кількості за умови одержання ідентичності відбитків.

Для здійснення процесу друкування необхідно мати друкарську машину, де відбувається нанесення фарби на друкуючі елементи форми. Під тиском створюється контакт форми зі сприймаючою поверхнею, переноситься фарбовий шар на матеріал, що задруковується, і закріплюється на ньому.

Друкарський процес є основною ланкою в ланцюзі поліграфічного виробництва. За якістю друкарського зображення можна говорити про якість друкарської продукції. За потужністю друкарських цехів визначається потужність поліграфічних підприємств, якщо ці підприємства не є спеціалізованими по формним чи брошурувально-палітурним процесам. При визначенні технологічної схеми випуску друкарської продукції насамперед вибирається спосіб друку і тип друкарської машини, а потім визначається спосіб виготовлення друкарських форм і послідовність брошурувально-палітурних операцій.

Основним способом друкування в поліграфії сьогодні безперечно є плоский офсет. Завдяки своїм техніко-економічним особливостям, а саме: низькій вартості формних процесів, невибагливості до задруковуючої поверхні, великій швидкості друку, він є універсальним і може ефективно застосовуватись як для малих, так і для великих тиражів однофарбової штрихової і багатофарбової образотворчої продукції. Плоский офсет забезпечує високу роздільну здатність – до 200 ліній на сантиметр і видільну здатність до 25 мікрон. Тому технологія офсетного плоского друку поширена як на великих поліграфічних комплексах, так і в приватних малих друкарнях.

Офсетний спосіб друку – це спосіб, коли зображення з друкарської форми переноситься на матеріал з допомогою в'язкої фарби через проміжну ланку, найчастіше циліндр з декелем. Офсетний спосіб друку може виконуватися з форм високого друку – і тоді має назву типоофсет, з форм плоского друку – плоский офсет, глибокого – тамподрук. У свою чергу форми плоского друку можуть застосовуватись без офсетної ланки – літографія, спосіб “Ді-літо”. Офсетний плоский друк передбачає перед нанесенням фарби на друкарські елементи нанесення зволожуючого розчину на пробільні.

Офсетний друк виконується на спеціальному обладнанні, асортимент якого надзвичайно широкий. Класифікувати друкарське обладнання офсетного плоского друку можна за такими критеріями:

— форма матеріалу для задруковування – аркушеві, рулонні, вузькорулонні;

— фарбовість машини і можливість друку з обох боків паперу – одно- і багатофарбові, одно- і двосторонні;

— формат друку – малоформатні, середнього і великого формату;

— конструкція друкарського апарату – три-, чотири-, п’ятициліндрові, планетарного типу;

— тип форм для друку – класичні (моно-, біметалеві, паперові, поліестерні), електронних (цифровий спосіб друку);

— спеціалізація – книжково-журнальні, газетні, для ілюстративної продукції, однофарбової штрихової, з лакувальною секцією;

— ступінь оснащення засобами дистанційного управління – з відкритим автоматизованим дистанційним управлінням основними вузлами і самоконтролем технічного стану, з дистанційним управлінням основними параметрами, без засобів дистанційного управління;

— ступінь оснащення засобами автоматизації технологічних операцій – з автоматизацією змивання офсетного полотна, фарбового апарату, переходу з одного формату на інший, безперервної подачі матеріалу для друку, зміною друкарських форм;

— вид друкарського апарату – традиційний, з’єднаний з фарбовим апаратом і спиртовий;

— вид фарбового апарату – багатовалковий, із застосуванням “анілоксового” валика, дукторний щілинний, з перервною і безперервною подачею, з суцільним і багатосекційним ножами;

— за розміщенням вузлів у просторі – партерної побудови, балконного типу і багатоповерхові.

Крім перерахованих критеріїв є ще і такі, що відносяться лише до певного типу обладнання. Особливо широкий асортимент машин є серед аркушевого обладнання.

Необхідно відзначити, що випуск друкарського обладнання зосереджений у відомих фірм: Heidelberg, KBA, MAN Roland, Komori, Hamada, Solna, Gestetner, AM, Adast.

В останні роки можливості одержання якісної продукції класичних способів друку значно зблизились. Тому візуально відрізнити відбитки, одержані способами плоского офсетного і високого, а часто і глибокого друку не зовсім просто. Це можна зробити лише під мікроскопом. При цьому відбитки офсетного способу друку будуть характеризуватися такими особливостями:

1. Фарбовий шар розприділяється практично рівномірно по всій площині растрових елементів, букв і штрихів, що забезпечує однакову їх насиченість по всьому елементу. Але через можливе деяке розтискування фарби краї їх можуть бути дещо хвилястими.

2. Тонове зображення відтворюється растровими елементами, які в самих світлих ділянках досягають мінімальних розмірів (3-5%) чи відсутні. У більшості випадках растрові елементи наближаються до круглої форми, при цьому часто використовують растри більш високих, чим у високому друці, лініатур.

3. Багатоколірні тонові зображення відтворюються, зазвичай, у 4-и фарби. При цьому растрові елементи кожної фарби мають таку ж будову, що і при однофарбовому друці, але зміщені одні відносно одних на певний кут, щоб не було муару. Особливо це помітно в світах і напівтонах. В тінях растрові елементи кожної фарби майже повністю накладаються одна на одну.

4. На зворотній стороні відбитків не виникає рельєфу, як це спостерігається у високому друку, оскільки папір контактує з гумовотканною пластиною, а не з рельєфними елементами.

Різновиди офсетного друку:

У коло технологічних варіантів основних способів друку, що мають певне промислове використання входять:

- високий офсетний друк;

- прямий плоский друк (“Ді-літо”);

- офсетний друк без зволоження;

- офсетний друк з використанням растра нерегулярної структури (“безрастровий” офсетний друк);

- глибокий офсетний друк.

Високий офсетний друк. Це високий друк з використанням гнучких форм, однак з подвійним переносом фарбового зображення, що диктує підвищені вимоги до інтенсивності фарб. Використовується при виготовленні багатофарбових пакувань на тонкому картоні і металах. Використання його у видавничій поліграфії обмежене друком газет через невелику роздільну здатність.

Прямий плоский друк “Ді-літо”. Газетні ротаційні машини високого друку переобладнують: установка зволожувального апарату і фарбовий циліндр переобладнують (для кріплення плоских форм). Використовують спеціальні фарби та високогладкий папір. Дорогий спосіб друку.

Офсетний друк без зволоження. Забезпечує високу якість, різкість і чіткість елементів, немає зволоження, відповідно прискорюється підготовка машини до друку, зменшується відхід паперу в макулатуру.

Особливість – формні пластини мають на поверхні фотополімеризуючі чи інші світлочутливі композиції, які після експонування і проявлення зберігаються лише на пробільних елементах, виконуючи роль стійкого фарбовідштовхуючого покриття (наприклад, силіконові покриття).

Технологічно складний і дорогий процес. Має перспективи розвитку.

Специфіка офсетного друку. Полягає перш за все у використанні плоских форм (моно- біметалевих, на поверхню яких нанесено копіювальний світлочутливий шар), де елементи сформовані різними за молекулярно-поверхневими властивостями адсорбційними шарами: гідрофільними на пробільних елементах і олеофільними – на друкарських. Щоб в процесі друку фарба змочувала лише друкарські елементи, пробільні елементи попередньо зволожують спеціальним водним розчином, який утворює на їх поверхні тонкий шар, що запобігає взаємодії пробільних елементів з фарбою при контакті з фарбовими валиками.

В реальних умовах друку вибіркове змочування друкарських елементів фарбою, а пробільних – водними зволожувальними розчинами відбувається при балансі між ними. В іншому випадку при недостатньому зволоженні може виникнути зажирювання пробільних елементів як результат закатування їх фарбою; а при його надлишку – емульгування фарби і оголення друкарських елементів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика основних способів друкування.	\|	Високий друк

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.