• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості виникнення та розвитку міжнародного гуманітарного права

Міжнародне право, як зазначав Монтеск’є, природньо ґрунтується на приципі, який полягає у тому, що в періоди миру держави мають творити якомога більше добра, а в періоди війни – якомога менше зла. Саме це стало рушійною силою розвитку МГП з моменту його зародження. Думки про те, що “для війни, як і для мирного часу, існують свої закони” зустрічаються ще у працях Гуго Гроція (зокрема, у “Праві війни та миру”).

Ф.Ф. Мартенс справедливо зазначав, що право війни існує з того часу, коли держави почали усвідомлювати зобов’язання стосовно одна одної. Воно постійно розвивалося та змінювалося відповідно змінам культурних понять народів.

У стародавні часи правила ведення війни існувалі у формі звичаїв, а також закріплювалися у внутрішньому праві. Наприклад, у Законах Ману встановлювалися суворі обмеження насильства; в період бойвих дій заборонялося застосовувати отруйну зброю, вбивати людей без зброї, полонених, тих, хто прохає про помилування, спить, а також поранених.

У відносинах між державами Давньої Греції існувала звичаєва норма, відповідно до якої війна не могла розпочатися без її оголошення; смерть на полі бою давала право на поховання; при захопленні міст неможна було вбивати тих, хто ховався у храмах; військовополонені підлягали обміну чи викупу й лише у крайніх випадках перетворювалися на рабів. Правила ведення війни знайшли відображення й у Біблії та Корані.

Так, Коран, як і Женевські конвенції 1949 р. про захист жертв війни, вимагає вести збройні дії лише проти тих, хто сам бере участь у таких діях. “І сражайся з ім’ям Аллаха проти тих, хто сражається проти тебе, проте не будь агресивним. Повір, Аллах не любить агресорів”, – йдеться у Корані
(гл. 2, стих 190). Норми МГП забороняють використовувати лазарети, храми для заподіяння шкоди ворогові. У Корані зазначається: “І не сражайся з тими, хто в мечеті, утім, якщо вони сражаються з тобою, вбий їх” (гл. 2, стих 191).

Протягом століть відбулися глибокі зміни у мистецтві ведення війни. Збройні конфлікти набули іншого характеру, як і збоя, що у них застосовувалася.

Гуманізація збройних конфліктів значно прискорилася в ХІХ ст. з появою громадських організацій. У Росії Крестовоздвиженська громада сестер милосердя під керівництвом М.І. Пирогова надавала допомогу пораненим та хворим на полі бою під час Кримської війни (1853-1856 рр.). Ця громада була попередницею створення Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ).

Під час австро-італо-французької війни швейцарець Анрі Дюнан організував допомогу пораненм після битви під Сольферино (1853 р.). Його книга “Згадка про Сольферино” сколихнула людську свідомість. У 1863 р. у Женеві було створено постійний Міжнародний комітет допомоги пораненим, сьогодні – МКЧХ.

МКЧХ є недержавною нейтральною швейцарською організацією. Під час міжнародних конфліктів він надає захист та допомогу жертвам як з числа військовослужбовців, так і серед цивільного населення. Мандат МКЧХ заснований на положеннях Женевських конвенцій 1949 р. та Додаткових протоколах до них, а також його власному Статуті. МКЧХ проводить роботу з удосконалення вказаних міжнародних договорів, усіляко пропагандує їх та сприяє їхньому виконанню, а також розповсюджує знання про них в усьому світі. В Україні є представництво МКЧХ – Київська регіональна делегація.

МГП безпосередньо пов’язане із такою галуззю МПП як міжнародне право прав людини.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
6. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
9. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
10. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
11. XVII ст.). Виникнення козацтва.
12. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.

Переглядів: 1372