• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Механізм пострілу.

Класифікація вогнепальної зброї та механізм пострілу.

Методи дослідення вогнепальних ушкоджень.

Визначення можливості здійснювати самостійні дії смертельно пораненою людиною.

Визначення послідовності вогнепальних поранень.

Особливості вогнепального ранового каналу.

Ушкодження при пострілах з мисливської зброї.

Вогнепальні ушкодження одягу.

Визначення відстані пострілу.

Класифікація вогнепальної зброї та механізм пострілу.

План лекції.

Тема: Вогнепальні ушкодження.

Лекція № 5.

Учбовий час – 2 год.

Під вогнепальним ушкодженням розуміють такий вид механічної травми, який виникає внаслідок пострілу з вогнепальної зброї, вибуху снаряду, гранати, запалу чи будь-якої вибухової речовини.

Постійне вдосконалення вогнепальної зброї суттєво змінило ряд ознак вогнепальних ушкоджень. Майже не зустрічається опалення, що обумовлено впровадженням бездимного пороху. Впровадження нової кулі зі зміщеним центром тяжкості змінило характер ранових каналів.

Вогнепальна зброя поділяється на:

1. Артилерійську.

2. Стрілецьку:

А. Групову

В. Індивідуальну (ручну).

Ми маємо справу з ручною стрілецькою зброєю, яка розрізняється за призначенням:

- Бойова (автомати, карабіни, пістолети); - Мисливську (рушниці, одно –, дво -, триствольні); - Спортивна (гвинтівки, пістолети, револьвери); - Спеціальна (сигнальні та будівельно-монтажні пістолети).

За виготовленням:

- Штатна (стандартна); - Саморобна (самопал); - Дефектна (обрізи).

За довжиною ствола:

- Довгоствольна (автомати, карабіни); - Короткоствольна (пістолети, револьвери).

За характером ствола:

- Нарізна (гвинтівки, автомати, пістолети); - Гладкоствольна (мисливська зброя); - Комбінована (мисливська, спортивна).

За механізмом пострілу:

- Автоматична (автомати); - Напівавтоматична (пістолети, карабіни); - Неавтоматична (мисливська рушниця).

За діаметром ствола (калібром) :

- Малокаліберна (4-6 мм); - Середнього калібру (7-9 мм); - Великокаліберна (понад 9 мм).

Складові частини патрона.

Патрон складається з гільзи, заряду(пороху), в снаряда (куля, дріб) і капсуля з вибуховою речовиною (гримуча ртуть, азид). Гільзи в бойових патронах металеві, в мисливських – пластмасові, картонні. Порох – бездимний (бойові патрони), димний (мисливські патрони). Кулі бувають оболонкові та безоболонкові.

При натискуванні на спусковий гачок, бойок вогнепальної зброї ударяє по дну капсулі, в результаті капсульний склад (суміш) вибухає, порох запалюється, при його загорянні створюється великий тиск газів (2–3 тис. атм.), який виштовхує снаряд у канал ствола. При цьому куля набуває поступального і кругового (навколо своєї осі) руху. Залежно від кінетичної енергії куля має розривну, пробивну, клиноподібну та забійну дію. Дія кулі на тіло складається з прямої дії (удару) і бокової дії (дії енергії, яка передається на всі боки). При попаданні кулі в органи, які мають рідкий чи напіврідкий вміст виникає гідродинамічна дія (орган розривається на шматки).

При експертизі вогнепальних ушкоджень на вирішення експертизи ставляться такі питання:

1. Чи є ушкодження вогнепальним?

2. Яка рана є вхідною, а яка вихідною?

3. Який напрямок ранового каналу?

4. Із якої відстані проводився постріл?

5. Із якої зброї проводився постріл?

6. Який калібр кулі?

7. Яка послідовність нанесення вогнепальних ран?

8. Своєю чи чужою рукою нанесене поранення?

9. Чи здатний був смертельно поранений до самостійних дій?

10. Яким було Положення загиблого і особи, яка стриляла, в момент пострілу?

2. Визначення відстані пострілу.

Існує три відстані пострілу:

1. Вритул;

2. з близької відстані;

3. З неблизької відстані.

Постріл впритул – такий постріл, коли дульний зріз зброї стикається з тілом чи одягом, який покриває тіло людини. Розрізняють постріл впритул:

- Щільний (герметичний);

- Впритул під кутом;

- Майже впритул (негерметичний) – дульний зріз зброї на відстані до 0, 5 см.

Форма вхідного отвору при пострілі впритул залежить від локалізації (чи підлягає кістка):

- зірчаста (голова, грудина, лопатка) – обумовлена дією газів з утворенням кишені;

- кругла або овальна (м’які тканини живота). Розміри мінус тканини в 2-3 рази більше за калібр кулі, мається відшарування шкіри.

Кіптява визначається тільки на краях вхідної рани радіусом 2-3 см. Основна маса кіптяви знаходиться в рановому каналі.

Кров в ділянці вхідної рани яскраво-червоного кольору внаслідок утворення карбоксігемоглобіну.

Штанц-марка – важлива ознака – відбиток дульного зрізу зброї на шкірі або одязі (гази поширюються в підшкірній клітковині і ударяють шкіру до дульного кільця зброї).

Постріл з близької відстані – така дистанція при якій навколо вхідного отвору є сліди дії додаткових факторів пострілу: полум”я, газів, кіптяви, порошинок, і коли відсутні ознаки пострілу впритул. Взалежності від виду зброї ця відстань визначається до 1-5 метрів.

Вхідний отвір має круглу чи овальну форму, дефект тканини (мінус тканини), обідок осаднення та обідок забруднення.

Пергаментні плями утворюються від дії гарячих порохових газів (радіус 3-5см при дистанції 8-10 см.)

Кіптява навколо вхідної рани спостерігається при дистанціях до 20-40 см.

Кіптява порошинки долітають при відстанях 70-80 см – 1-2.

Дистанція пострілу в одиницях виміру визначається експерементально-порівняльним методом.

Постріл з неблизької відстані – це дистанція коли на тіло діє тільки снаряд, а додаткові фактори пострілу не визначаються.

Форма вхідної рани кругла чи овальна;

Дефект або мінус тканини є;

Обідки осаднення та забруднення визначаються.

Феномен Виноградова – виявлення кіптяви на гругому шарі одягу при неблизькій відстані пострілу.

Вихідні отвори мають зірчасту, дугоподібну форму, або щілиноподібну форму без дефекта тканини і обідків осаднення, забруднення, крім випадків, коли прилягає вихідний отвір до щільного предмета.

3. Вогнепальні ушкодження одягу.

Дослідження одягу має вирішальне значення для визначення відстані пострілу бо це перший шар на якому залишають сліди додаткові фактори пострілу.

При пострілі впритул на одязі визначають:

- штанц-марку;

- розриви тканини хрестоподібної форми;

- наявність дефекту тканини;

- наявність кіптяви на краях вхідного отвору.

Слід зауважити, що на трикотажних тканинах розривів не буває.

При близькій дистанції необхідно виявити кіптяву за допомогою електронно-оптичного перетворювача, фотографування в інфрачервоних променях, контактно-дифузійного методу дослідження, а також порошинки за допомогою проби з дифеніламіном і сірчаною кислотою. При близькій відстані пострілу можуть виникати розриви в межах дії порохових газів (близько 10 см).

При неблизькій відстані вхідний отвір круглої або овальної форми, мається дефект тканини, видно обідок забруднення.

Вихідний отвір має щілиноподібну зірчасту, кутасту форму без дефекту тканини, обідка забруднення, слідів додаткових факторів пострілу.

4. Ушкодження при пострілах з мисливської зброї.

Мисливська зброя може бути дробовою (гладкоствольною), та кульовою (нарізною). Калібри мисливської зброї від 12 до 32 .

Патрон складається із гільзи з капсулем, пороху, пижів (клейтухів), дробу чи кулі. Дріб 15-ти номерів від 11 (1,5 мм) до 1 (4 мм) 0, 00, 000, 0000. найменший дріб - № 11 – 1, 5 мм в діаметрі, найбільший – 0000 – 5 мм. картеч має діаметр від 5, 25 мм до 10 мм, кулі – більше 10 мм.

При пострілах з відстані 0,5 – 1 –2 м визначається один вхідний отвір. Коли дистанція становить 2-5 м мається центральний отвір та окремі отвори від дробі на площі 10 Х 15 см. Смертельні ураження спостерігаються при дистанціях до 40 метрів. При пострілі з мисливської зброї також визначаються вказані вище відстані: впритул, зблизька та неблизька дистанція.

Для визначення дистанції пострілу в одиницях виміру застосовують експериментально-порівняльний метод дослідження.

5. Особливості вогнепального ранового каналу.

Вогнепальним рановим каналом називається шлях, який пройшла куля (снаряд ) у тілі. Він може бути:

- прямим;

- непрямим (скривленим, ламаним, напівкруглим, опоясуючим);

Крім того рановий канал може бути:

- безперервним, переривчастим;

- наскрізним, сліпим;

- проникаючим, непроникаючим.

У плоских кістках рановий канал має форму зрізаного конуса. Основа конуса показує напрямок польоту кулі.

У трубчастих кістках: утворюється осколковий перелом метеликоподібної форми, осколки кістки визначаються біля вихідного отвору. Розміри вихідного отвору більші за розміри вхідного отвору.

У порожнистих органах вхідні отвори невеликі, вихідні значних розмірів внаслідок гідродинамічної дії кулі. (утворюється велика рвана рана).

На паренхіматозних органах вхідний отвір та рановий канал мають зірчасту форму.

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
4. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
6. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
7. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
8. Аеробний механізм ресинтезу АТФ
9. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
10. Акціонерні товариства як механізм трансформації
11. Альдостерон та механізми ренін-ангіотензину
12. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.

Переглядів: 2262