Визначення послідовності вогнепальних поранень.

При близькій відстані пострілу враховується взаємне розміщення кіптяви. Враховуються інші ознаки:

- масивність кровотечі;

- тріщини на кістках від наступних поранень ніколи не пересікають попередні;

- спадіння легенів після першого пострілу обумовлює зміщений рановий канал, при послідуючих пострілах ранові канали на одному рівні;

- кількість мастила в обідку забруднення з кожним пострілом зменшується.

7. Визначення можливості здійснювати самостійні дії смертельно пораненою людиною.

Необхідно визначити:

А. Збереження свідомості;

Б. Можливість рухатися.

При ушкодженнях стовбура головного мозку, повному перериві шийного відділу спинного мозку виключається можливість здійснювати самостійні дії пораненою людиною.

При черепно-мозкових травмах навіть при ушкодженнях головного мозку, а особливо при крововиливах під тверту та над тверду мозкову оболонку може визначатися так званий світлий проміжок, коли потерпілий на протязі певного часу зберігає здатність до самостійних дій.

При пораненнях серця описані випадки пересування потерпілого на сотні метрів.

При пораненнях живота та грудної клітки також інколи зберігається здатність виконувати активні дії.

8. Методи дослідження вогнепальних ушкоджень.

В судово-медичній практиці застосовуються наступні методи дослідження вогнепальних ушкоджень:

Гістологічне дослідження виявляє обідки осаднення, забруднення, сліди кіптяви, порошинки та сторонні частинки в рановому каналі.

Хімічне дослідження застосовується для виявлення металізації (реактивперлса), порошинок (проба з дифеніламіном).

Ренгенологічне дослідження дозволяє виявити в тілі кулі, інші сторонні тіла, кіптяву та порошинки.

Спектрографічне дослідження виявляє метали в обідку забруднення та навколо вхідного вогнепального отвору.

Фотографування в інфрачервоних променях успішно виявляє кіптяву на темних тканинах. З цією ж метою може бути застосований електронно-оптичний перетворювач.

Контактно-дифузійний метод дослідження не тільки виявляє метали в ділянці вхідного отвору, але дозволяє визначити топографію металізації.

Контактно-дифузійний метод широко застосовується для визначення відстані пострілу в одиниці виміру.

Люмінісцентне дослідження (в ультрафіолетових променях) застосовується для виявлення збройового мастила в ділянці вхідного вогнепального отвору.

Зазначені методи дослідження використовуються при проведенні судово-медичних експертиз у відділені судово-медичної криміналістики відділу судово-медичної експертизи речових доказів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Механізм пострілу.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.