Мозок і психіка.

Таблиця 1. Найважливіші особливості діяльності

Тварин	Людини
Інстинктивно-біологічна	Керується пізнавальними потребами, потребами в спілкуванні
Немає суспільства, немає спільної діяльності	Кожна дія набуває для людей сенс тільки в силу того місця, яке воно займає в їхній сумісній діяльності
Керуються наочними враженнями	Абстрагує, проникає у зв’язки і відношення речей, встановлює причинні залежності
Типові спадково закріплені програми поведінки	Передача і закріплення досвіду через соціальні засоби спілкування – язик, системи знаків
Зачатки знарядійної діяльності, не створюють ніяких нових операцій	Виготовлення знарядь праці

Мозок людини важить 1400 грам і складає 1/40 всієї ваги людини. За сучасними даними він має складну будову і є наслідком еволюції нервової системи – сукупності центральних і периферичних утворювань, що регулюють і контролюють усі функції організму.

Головний мозок складається з ряду відділів, пов’язаних один з одним. Нижній його відділ має назву довгастого мозку, він поєднує спинний мозок із головним. Над продовгуватим мозком знаходиться середній мозок, мозочок, ще вище – проміжний мозок. Усі ці відділи зверху покриті великими півкулями.

Довгастий мозок регулює дихання, серцево-судинну діяльність, органи травлення.

Середній мозок керує положенням і координацією тіла, регулює м’язовий тонус.

Мозочок регулює рівновагу і забезпечує координацію рухів.

Проміжний мозок відіграє велику роль в інтенсивних і емоційних проявах людини. Він містить центри обміну речовин і центри терморегуляції. В проміжний мозок поступають імпульси від органів відчуттів. Ці імпульси потім передаються в кору великих півкуль.

У продовгуватому і середньому мозку знаходиться особлива нервова тканина – ретикулярна формація, яка відіграє велику роль в життєдіяльності мозку, підтримує його активність.

Усі відділи головного мозку взаємопов’язані один з одним в єдину цілісну систему.

Психічна асиметрія притаманна лише людині, а передумови її становлення передаються генетично. Проте, характер цієї асиметрії (домінування лівої чи правої півкулі при функціонуванні психічних процесів) формується протягом раннього онтогенезу.

Якщо психіка людини, особливо її вищі прояви, залежать від спеціалізованої і водночас інтегрованої роботи головного мозку, то її поведінка, як і будь якої живої істоти, передбачає мобілізацію структур не лише центральної, а і периферичної нервової системи.

На рівні індивіда психіка ускладнюється, набуває нових рис і властивостей. У цьому разі її характеристика не вичерпується аналізом відношення “мозок – психіка”. Остання тепер має розглядатись в межах відношення іншого порядку – відношення “буття – свідомість”, що є змістом психогностичної проблеми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток свідомості: від тварини до людини.	\|	Відчуття та сприйняття.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.