Умови підприємницької діяльності.

Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва.

Підприємництво як особливий вид діяльності людини відоме з давнини. Проте, його теоретичне пояснення вперше зробив у ХУІІІ столітті англійський економіст Р.Кантільон. Він називав підприємцями людей з нефіксованими доходами, оскільки вони займаються ризиковою діяльністю: ремісників, торговців, селян, лихварів, розбійників і злидарів. Важливим етапом в усвідомленні його змісту стали роботи французького економіста, кінця ХУІІІ - початку ХІХ століть, Ж.Б.Сея, в яких підприємець визначався як людина, що організує інших людей для виробництва благ в рамках виробничої одиниці. Основи сучасної теорії підприємництва були закладені в першій половині ХХст. австро-американським економістом Й.Шумпетером, який вперше зауважив, що підприємець – не обов’язково власник капіталу.

Сучасна економічна теорія визначає підприємництвояк ініціативну, самостійну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність людей, спрямовану на отримання прибутку шляхом організації і використання ресурсів з метою виробництва і реалізації товару.

В Господарському кодексі України (ГК) прийнятому у 2003 році, крім зазначених ознак у визначені підприємництва підкреслюється, що воно як вид господарської діяльності здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (Стат. 42).

Суб’єктами підприємництва (підприємцями) в Україні можуть бути:

· Приватні особи –організатори обноосібної та великої економічної діяльності.

· Група юридичних або фізичних осіб,пов’язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами.

· Державав особі відповідних органів.

Об’єкт підприємництва –сукупність певних видів економічної діяльності, в межах якої шляхом комбінації ресурсів підприємець домагається максимізації прибутку.

Функції підприємництва. Суть підприємництва більш глибоко розкривається через його функції : ресурсну, організаційну, творчу. Ресурсна функція підприємництва реалізуєтьсяв мобілізації та найбільш ефективному використані таких ресурсів як капітал, трудові, матеріальні, фінансові, інформаційні та інших, з метою їх залучення до продуктивного використання. Організаційна функція підприємництва зводиться до діяльності по організації виробництва і збуту продукції, поєднання ресурсів виробництва в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їх використанням і т. ін. Лише в цьому випадку, коли мобілізовані ресурси будуть належним чином використовуватись, вони можуть принести корить їх власнику, підприємцю і суспільству в цілому.Творча функція підприємництва полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов’язані з господарським ризиком.

Підприємництву притаманні певні риси і засади (принципи):

Принципи підприємницької діяльності:

F орієнтація на запити, смаки та вподобання споживчів;

F прагнення бути на вістрі подій, застосовувати найновіше першим;

F максимальне використання конкурентних переваг;

F дотримання принципів ділової етики;

F постійний творчий пошук, прагматизм, наслідування демократичних традицій.

Ознаки підприємництва як економічної діяльності:

F самостійність;

F новаторство;

F ініціатива;

F творчість;

F ризиковість;

F економічна і соціальна відповідальність;

F масштабність мислення;

F діловитість.

v Економічні умовиіснування підприємницької діяльності полягають у тому, щоб у суспільстві функціонували багато суб’єктів господарювання різних форм і видів власності (приватній, колективній, державній тощо).

v Юридичні умови існування підприємництва грунтуються на законодавстві, нормативних актах, розроблених в країні і передбачають наявність певних правових гарантій з боку держави щодо функціонування підприємництва.

v Політичні передумови підприємництва передбачають створення в країні сприятливого політичного клімату для підприємництва, завдяки розробці та здійсненню стабільної політики в країні.

v Важливе значення для існування і розвитку підприємництва має психологічний фактор.Сутність його полягає в позитивній суспільній думці щодо підприємництва.

Види підприємництва:

Виробниче підприємництво є найважливішим і найскладнішим видом підприємницької діяльності. Воно націлене на виробництво товарів та надання послуг.

Комерційне підприємництво (торгове) –це особливий вид підприємницької діяльності зв’язаний головним чином з доведенням благ від виробника до споживача. Не створюючи нового матеріального продукту, торгівельна діяльність є особливим видом послуги, що прискорює рух товару до споживача.

Фінансове підприємництво- це по суті, різновид комерційного підприємництва, але відмінність від останнього полягає в тому, що об’єктом купівлі-продажу тут є специфічний товар – гроші, валюта, цінні папери.

Іноваційне підприємництво націлене на впровадження винаходів, науково-технічних розробок та надання послуг по реалізації різних проектів, “ ноу-хау” тощо, зв’язано воно з ризиком, але одночасно, і можливістю отримання прибутку вище середнього.

Посередницьке підприємництвовид діяльності зв’язаний з наданням посередницьких послуг як правило в торгівлі товарами і послугами, цінними паперами, нерухомістю тощо. Потреба в посередниках виникає тоді, коли виробник не може безпосередньо ( в силу різних причин) реалізувати товар, а споживач, навпаки, придбати його.

Страхове підприємництво є особливою формую кредитно-фінансових відносин. Страхові компанії, отримують доходи від страхової діяльності, вкладають їх перш за все в облігації і акції інших компаній, державні цінні папери.

Розглянемо співвідношення понять «бізнес» та «підприємництво». Термін «бізнес» ширше використовується закордоном. Бізнесмен – це людина, що має свою справу. Часто таких людей називають підприємцями. Але в наукових виданнях дедалі частіше підкреслюють, що бізнесмен може виконувати просто репродуктивну функцію, тобто з року в рік виробляти одні і ті самі товари та надавати послуги. Підприємці ж є новаторами, яких вирізняє з поміж інших людей творчий пошук, відкриття, бажання освоювати нові ринки збуту.

Типи підприємців у сучасній економіці:

N Підприємець-власник підприємства (капіталу) або співвласник.

N Підприємець-орендар, який купує на певний час право користування землею, приміщенням тощо.

N Підприємець-менеджер,що володіє часткою власності не до початку економічної діяльності, а згодом. Це стимулює його до ефективного управління несвоїм капіталом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Йозеф Шумпетер.	\|	Організаційно-правові форми підприємництва в ринковій економіці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.