Назви істот та неістот.

Власні й загальні назви.

Залежно від конкретного значення та граматичних ознак, виокремлюють кілька лексико-граматичних груп іменників, зокрема:

- власні та загальні назви;

- істоти та неістоти;

- іменники з конкретним та абстрактним значенням;

- збірні іменники;

- іменники з матеріально-речовинним значенням.

Власні назви – індивідуальні назви предметів, що виділяють їх із ряду однорідних. До категорії власних назв належать:

1) антропоніми, тобтопрізвища, імена, по батькові, псевдоніми: Віктор Андрійович Ющенко, Олесь;

2) зооніми – клички тварин: пес Бушик;

3) культуроніми – індивідуальні назви державних установ, спортивно-культурних закладів, підприємств, пароплавів, готелів, газет, журналів, творів та ін.: Міністерство освіти і науки України, фітнес-клуб „Атлантис”, завод „Азот”, журнал „Новинар”;

4) топоніми – водні об’єкти; поселення, країни, території, одиниці адміністративно-територіального поділу; назви елементів рельєфу земної поверхні; вулиці, площі та шляхи сполучення: Десна, Канада, Яр-під-Зайчиком, Ельбрус, вулиця Ярославів Вал, Черкащина, Китай;

5) космоніми– назви космічних об’єктів: Велика Ведмедиця, туманність Андромеди;

6) міфоніми – найменування божеств, міфологічних та демонологічних персонажів: Перун, Дажбог, Перелесник, Домовик;

7) назви найвищих державних та урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради України;

8) назви визначних історичних свят, подій, урядових нагород: День Незалежності України, Свято Перемоги, Національна премія імені Т. Шеченка;

9) назви релігійних свят, постів, культових імен: Великдень, Пилипівка, Христос, Бог.

Власні назви вивчає спеціальний розділ мовознавства – ономастика (із грецької мови – мистецтво давати імена).

Власні назви, як правило, не утворюють форми множини. Проте допустимі конструкції на зразок: три Оксани та ін.

Загальні назви – узагальнені назви, що не виділяють предмет, поняття, явище з ряду однорідних, зокрема: назви посад, чинів, титулів, почесних звань: директор, губернатор, заслужений прцівник культури, доктор наук.

Власні та загальні назви перебувають у стані постійної взаємодії, двобічного зв’язку: Дизель – дизель, Галіфе – галіфе, Ловелас – ловелас або село Вишеньки, студентка Калина.

Граматична категорія істота / неістота не збігається з поняттям живого / неживого в природі.

	Назви істот	Назви неістот
1.	Назви людей за різними ознаками, їхні імена, прізвища, псевдоніми, прізвиська, а також імена казкових героїв: батько, подруга, селянин, Вовк, Мороз.	Частини тіла, організму людини й тварини: рука, хвіст, серце, нирки.
2.	Назви тварин, птахів, риб, комах: лев, синиця, івасі, жук.	Назви страв, зокрема приготовлених із риби, птиці: шпроти, кальмари.
3.	Назви культових осіб, міфологічних та демонологічних героїв: Аллах, Лісовик, Домовик.	Сукупність істот: група, полк, зграя, табун, студентство, народ.
4.	Назви, ужиті в переносному значенні: зірка естради, великий оригінал.	Назви світил, планет: Сонце, Марс.
5.	Назви предметів, що імітують людей: манекен, лялька.	Назви рослинного світу: тюльпан, чебрець, грицики.
6.	Мрець, покійник, небіжчик.	Назви мікроорганізмів: вірус, бактерії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про іменник як частину мови: семантика, граматичні категорії, синтаксична роль.	\|	Рід іменників як самостійна граматична категорія.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.