• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Назви істот та неістот.

Власні й загальні назви.

Залежно від конкретного значення та граматичних ознак, виокремлюють кілька лексико-граматичних груп іменників, зокрема:

- власні та загальні назви;

- істоти та неістоти;

- іменники з конкретним та абстрактним значенням;

- збірні іменники;

- іменники з матеріально-речовинним значенням.

Власні назви – індивідуальні назви предметів, що виділяють їх із ряду однорідних. До категорії власних назв належать:

1) антропоніми, тобтопрізвища, імена, по батькові, псевдоніми: Віктор Андрійович Ющенко, Олесь;

2) зооніми – клички тварин: пес Бушик;

3) культуроніми – індивідуальні назви державних установ, спортивно-культурних закладів, підприємств, пароплавів, готелів, газет, журналів, творів та ін.: Міністерство освіти і науки України, фітнес-клуб „Атлантис”, завод „Азот”, журнал „Новинар”;

4) топоніми – водні об’єкти; поселення, країни, території, одиниці адміністративно-територіального поділу; назви елементів рельєфу земної поверхні; вулиці, площі та шляхи сполучення: Десна, Канада, Яр-під-Зайчиком, Ельбрус, вулиця Ярославів Вал, Черкащина, Китай;

5) космоніми– назви космічних об’єктів: Велика Ведмедиця, туманність Андромеди;

6) міфоніми – найменування божеств, міфологічних та демонологічних персонажів: Перун, Дажбог, Перелесник, Домовик;

7) назви найвищих державних та урядових посад: Президент України, Голова Верховної Ради України;

8) назви визначних історичних свят, подій, урядових нагород: День Незалежності України, Свято Перемоги, Національна премія імені Т. Шеченка;

9) назви релігійних свят, постів, культових імен: Великдень, Пилипівка, Христос, Бог.

Власні назви вивчає спеціальний розділ мовознавства – ономастика (із грецької мови – мистецтво давати імена).

Власні назви, як правило, не утворюють форми множини. Проте допустимі конструкції на зразок: три Оксани та ін.

Загальні назви – узагальнені назви, що не виділяють предмет, поняття, явище з ряду однорідних, зокрема: назви посад, чинів, титулів, почесних звань: директор, губернатор, заслужений прцівник культури, доктор наук.

Власні та загальні назви перебувають у стані постійної взаємодії, двобічного зв’язку: Дизель – дизель, Галіфе – галіфе, Ловелас – ловелас або село Вишеньки, студентка Калина.

Граматична категорія істота / неістота не збігається з поняттям живого / неживого в природі.

Читайте також:

1. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
2. Арістотель
3. Арістотель
4. Арістотель.
5. Виділення істотних ознак поняття
6. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
7. Всі умови — істотні, звичайні і випадкові — після укладання договору стають однаково обов’язковими і сторони повинні додержуватися їх.
8. Гістотоксична гіпоксія
9. Головні типи взаємовідносин між живими істотами у природі
10. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькогалузева термінологія. Професіоналізми і номенклатурні назви
11. Закон – внутрішній, істотний, необхідний, повторюваний зв’язок між явищами чи їх сторонами.
12. Зміна істотних умов праці

Переглядів: 7024