• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види уваги.

1. Залежно від умов виникнення (мимовільна, довільна, післядовільна);

2. Залежно від зосередження уваги або тривалості (стійка, нестійка);

3. Залежно від спрямованості (зовнішня, внутрішня).

Мимовільна увага виникає несподівано, незалежно від свідомості, непередбачено за умов діяльності або відпочинку, на дозвіллі, під впливом різноманітних подразників, які діють на той чи інший аналізатор організму (властива людині і тварині).

Довільна увага– свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах та явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Основним компонентом довільної уваги є воля.

Післядовільна увага (або вторинна мимовільна увага) настає у результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги.

Зовнішня увага (або сенсорна, рухова (моторна) спрямована на зовнішні безпосередньо дані предмети, явища та рухи власного тіла, які є об’єктом відчуттів і сприймань (виявляється у своєрідних рухах очей, голови, виразах обличчя, міміці).

Внутрішня увага або інтелектуальна спрямовується на внутрішню психічну діяльність (виявляється у розв’язуванні завдань подумки, у пригадуванні).

Індивідуальні якості уваги. Люди відрізняються один від одного залежно від здібності зосередження на об’єкті. На це впливають особисті якості людини: психофізіологічні властивості (будова головного мозку, темперамент), виховання, самовиховання, діяльність.

Уважна людина спроможна зосередитися на певній справі, що апливає на якість засвоєння інформації.

Неуважна людина – це людина, що часто відвертається від основної діяльності. Основна причина в зовнішніх чинниках.

Розсіяна людина – людина, яка мало зосереджена на зовнішніх об’єктах. Основна причина – внутрішня зосередженість, що гальмує зовнішню увагу.

Основні особливості (властивості) уваги. В увазі виокремлюють такі її характерні властивості: зосередженість, або концентрацію, стійкість, пере­ключення, розподіл та обсяг Ці властивості є основною перед­умовою продуктивності праці, навчання, спортивної та іншої ді­яльності особистості. У різних видах діяльності ці властивості виявляються по-різному.

Концентрація (зосередження)– міра заглиблення людини у певний вид діяльності. Це центральна її особливість. Вона вияв­ляється у ступені інтенсивності зосередження на об'єктах, що є предметом розумової або фізичної діяльності. Заглибившись, людина не помічає дії на неї сторонніх подразників, того, що відбувається навколо. Концентрація уваги, залежить від змісту діяльності, зацікавленістю нею та від індивідуальних особливостей людини – її вміння, навички зосереджуватися, підґрунтям чого є активність і стійкість збуджень у діючих ділян­ках кори великих півкуль головного мозку.

Стійкість – часова характеристика уваги, що визначається тривалістю збереження цілеспрямованої уваги на певному об’єкті чи виді діяльності. Стійкість, як і зосередженість, залежить від сили або інтенсив­ності збудження, що забезпечується і силою дії об'єктів діяльнос­ті, й індивідуальними можливостями особистості – важливістю діяльності, інтересом до неї. Сила уваги зменшується за несприятливих умов діяльності (галас, несприятлива температу­ра, несвіже повітря) та залежно від рівня втоми, стану здоров'я. Стійкість уваги буває тривалішою за сприятливих умов діяль­ності, при усвідомленні важливості завдання, що виконується.

За ширшої концентрації уваги відбувається її розподіл. Розподіл– здатність людини одночасно виконувати два або більше видів діяльності. Здатність розподіляти увагу властива всім людям, але вона має індивідуальні особливості. Деяким людям важко зосе­реджуватися на двох різновидах діяльності, а дехто здатен одно­часно виконувати кілька різновидів діяльності. Юлій Цезар і Наполеон були здатні одночасно писати одне, читати друге, слухати третє, говорити про четверте. Мабуть, вони володіли вмінням дуже швидко переключати увагу з одного об'єкта на інший, а також великою автоматизованістю, звичністю окремих компонентів тих чи інших виконуваних ними дій. Саме це могло справляти враження одночасності їх виконання.

Переключення– перенесення людиною уваги з одного об’єкта або виду діяльності на інший.

Увага людини різна за обсягом. Обсяг– кількість об’єктів, які людина може одночасно сприйняти за короткий проміжок часу. За цією ознакою вона може бути вузькою та широкою. Широта обсягу уваги залежить від спорідненості матеріалу, що сприймається, а також від вікових особливостей людини.

Особливості виявлення властивостей уваги залежать від стану, інтенсивності, спрямованості та мотивації як пізнавальної, так і емоційно-вольової діяльності.

Тематика рефератів

1. Відчуття як первинна форма орієнтування живого організму в довкіллі.

2. Характеристика видів пам’яті.

3. Сутність розумових та практичних дій.

4. Зв’язок уяви з емоційною сферою.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає особливість відчуття як чуттєвої форми відображення дійсності?

2. Назвати основні пороги чутливості, чим вони визначаються?

3. У чому полягає спільне й відмінне між сприйманнями та відчуттями?

4. Як виявляється апперцепція у процесах сприймання?

5. Що таке ілюзія у сприйманні та який її механізм?

6. Охарактеризувати основні види мислення.

7. Охарактеризувати основні розумові операції.

8. Назвати основні види пам’яті.

9. Роль пам’яті у психічному житті людини.

10. У чому виявляються індивідуальні особливості пам’яті?

11. Назвати основні властивості уваги.

12. Що є джерелом уваги особистості в її діяльності?

13. Охарактеризувати структуру уваги.

14. Як взаємопов’язані увага та діяльність людини?

15. Особливості уяви як психічного процесу.

16. Від чого залежить багатство створюваних людиною образів уяви?

17. У чому полягають особливості мрії як різновиду творчої уяви?

18. Яким чином уява пов’язана з емоційно-вольовою сферою?

Використана та рекомендована література

· Бандурка О.М., Тюріна В.О., Федоренко О.І. Основи психології і педагогіки: Підручник. – Харків: Вид-во нац. ун-ту внутр.справ, 2003.

· Волошина В.В., Волинська Л.В., Савицька С.О., Темрук О.В. Загальна психологія: Практикум: Навч.посібн. 2-е вид. – К.: Каравела, 2008.

· Дубравська Д.М. Основи психології: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001.

· Ждан А.А. Історія психології. Від античності до наших днів. – К., 1990.

· Жуков С.М., Жукова Т.В. Історія психології: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005.

· Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001.

· Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2001.

· М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посіб. – 2-ге вид., допов. – К.: Вища шк., 2001.

· Основи психології: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів /А.І.Веракіс, Ю.І.Завалевський, К.М.Левківський. – Х. – К., 2005.

· Основи психології: Підручник /За заг. Ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 1995.

· Палеха Ю.І., Герасимчук В.І., Шиян О.М. Основи психології та педагогіки: Навч.-метод.посібник. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2002.

· Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов. В.В., РибалкаП.А., Герасимчук; за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001.

· Психологічна енциклопедія /Автор-упорядник О.М.Степанов. – К.: „Академвидав”, 2006.

· Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. – К., 1982.

· Роменець В. А., Маноха І. П. Історія психології XX сто­річчя.- К.: Либідь, 1999.- 988 с.

· Рубинштейн С. Л. Основи общей психологии. – СПб.: Питер, 2000.

· Сердюк Л.З. Психологія: Навч. посіб. Для дистанційного навчання /Сердюк Л.З., Кочубейник О.М./ За наук. ред. В.Т.Циби. К.: Університет „Україна”, 2005.

· Степанов О.М, Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Посібник. – К.: Академвидав, 2003.

· Цимбалюк І.М. Психологія: Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004.

· Цимбалюк І.М., Яницька О.Ю. Загальна психологія. – К.: ВД „Професіонал”, 2004.

· Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. – Харків: Прапор, 2005.

· Ярошевский М. Г. Психология в XX столетии.— М.: Политиздат, 1974.

Читайте також:

1. Властивості уваги.
2. Кола уваги.
3. Поняття уваги. Головні характеристики.
4. Прояву уваги.
5. Розвиток уваги.
6. Розвиток уваги.

Переглядів: 3842