Розвиток уваги.

Види та форми уваги.

Рекомендації з захисту інформації, яка обробляється засобами КРТ класу Б

З метою ТЗІ від витоку мережами електроживлення трансформаторну підстанцію низької напруги, кабелі електроживлення, усі елементи заземлення та засоби ТЗІ, які під’єднуються до мережі живлення, рекомендується розміщувати у межах КЗ. Забороняється під’єднання до низької сторони трансформаторної підстанції споживачів електроенергії, які розміщуються за межами КЗ. Якщо ця вимога не виконується, тоді необхідно вживати додаткові заходи із захисту (пасивні та активні), які визначаються за результатами обстеження та спецдосліджень.

Кола електроживлення КРТ на ділянці від технічних засобів до розділяючої системи або захисних мережевих фільтрів рекомендується прокладати в жорстких екранованих конструкціях, кабелі прокладати окремими пакетами без утворення петель, перетинання здійснювати під прямим кутом без електричного контакту екрануючих оболонок кабелів. У разі неможливості виконання вимог щодо рознесення кабелів, електроживлення засобів КРТ повинно забезпечуватися екранованими кабелями від розділювальних систем або через мережеві фільтри.

Опір контуру заземлення не повинен перевищувати 4 Ом, заземлюючі провідники повинні мати перехідний опір з`єднання не більший, ніж 600 мкОм та розміщуватися у межах КЗ (можливе використання глибинного заземлювача). Забороняється використовувати для заземлення металеві конструкції водопостачання, опалення, газофікації тощо. Якщо заземлення виконати неможливо, тоді допускається виконати занулення КРТ.

Екрануючі конструкції засобів КРТ та кабелів повинні створювати екранований замкнутий об’єм. У разі недостатності пасивних заходів ТЗІ вживаються заходи активного захисту – просторове або лінійне зашумлення.

3. Основні властивості уваги.

4. Способи управління увагою.

1. Поняття про увагу, її природу та значення

Увага– це психічний пізнавальний процес, який полягає у спрямованості і зосередженні свідомості на певному об’єкті. Іноді вчені зауважують, що увага не є самостійним психічним процесом, оскільки вона не відображає ні властивостей предмета, ні зв’язків, ні відношень між ними. Її змістом є зміст тієї психічної діяльності, в яку вона включена. Тому її ще визначають як форму психічної діяльності.

Під спрямованістю уваги розуміють вибіркову активність людини, що проявляється не лише у зовнішніх діях, а й у готовності до дій. Під зосередженістю розуміють одночасне відволікання від усього побічного, тимчасове ігнорування інших об’єктів. Цим самим забезпечується контроль і регуляція діяльності.

Розповідають, що одного разу магараджа обирав собі міністра. Він оголосив, що візьме того, хто пройде по стіні навколо міста з великим глеком, доверху наповненим молоком, і не проллє жодної краплини. Багато претендентів ходили, а по дорозі їх лякали, відволікали, і вони проливали молоко. «Це не міністри», – говорив магараджа. Але ось пішов один. Ні крики, ні хитрощі не відволікали його очей від переповненого глека.

- Стріляйте! – гукнув магараджа.

- Стріляли, але це не допомогло.

- Це міністр! – сказав магараджа.

- Ти чув крики? – запитав він його.

- Ні!

- Ти бачив, як тебе лякали?

- Ні. Я дивився на молоко.

- Ти чув постріли?

- Ні, я дивився на молоко!

Значення уваги:

· займає особливе місце серед психічних явищ, завжди включається у практичну діяльність та у пізнавальні процеси;

· виражає інтереси, спрямованість особистості;

· є необхідною умовою успішного засвоєння знань, якості й продуктивності трудової діяльності, самовираження особистості;

· необхідна людині у всіх видах її діяльності.

Значний внесок у розкриття природи уваги (її фізіологічних основ) зробили І. М. Сєченов, І. П. Павлов, О. О. Ухтомський. Так, І. М. Сєченов зазначав, що предмети і явища зовнішнього світу, діючи на мозок людини, викликають у неї «пристосувальні рухові реакції». І. П. Павлов дослідив, що фізіологічною основою уваги є наявність стійкого осередку оптимального збудження у корі великих півкуль головного мозку, що негативно індукує суміжні її ділянки. О. О. Ухтомський назвав осередок оптимального збудження домінантою. Під домінантною він розумів панівний осередок збудження, який визначає характер реакції організму у даний момент. Сьогодні точка зору І. П. Павлова та О. О. Ухтомського отримала підтвердження в експериментах з реєстрації біотопів мозку тварин і людини. Сучасні нейрофізіологічні дослідження підтвердили провідну роль кіркових механізмів у регуляції уваги. Деякі вчені підкреслюють особливо важливу роль лобової ділянки у відборі інформації. Сьогодні у мозку виявлені особливі неврони, котрі отримали назву «неврони уваги». Важлива роль у регуляції уваги належить скупченню нервових клітин, що розташовані у стовбурній частині головного мозку, – ретикулярній формації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги до захисту інформації та організація технічного захисту інформації	\|	Види та форми уваги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.