• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК).

Для такої форми співучасті притаманні такі ознаки:

1) кількісна ознака – така група включає дві або більше особи, де принаймні дві з них наділені ознаками загального суб’єкта злочину. Перша ознака повністю збігається з аналогічною ознакою групи осіб;

2) рольова ознака – спільне вчинення злочину. Таке формулювання ідентичне з тим, яке наводиться для виконавця (співвиконавця) злочину. Тобто, спільне вчинення злочину передбачає встановлення співвиконавства, тобто безпосередньої участі усіх співучасників у виконанні об’єктивної сторони посягання або виконання в інтересах групи певних дій, які не входять в об’єктивну сторону злочину, але які безпосередньо пов’язані з вчиненням злочину. Тому особа визнається учасником групи, яка дії за попередньою змовою та несе кримінальну відповідальність як виконавець злочину, якщо вона принаймні перебуває на місці скоєння посягання та надає сприяння іншим членам групи. В інших випадках діяння особи необхідно кваліфікувати з посиланням на відповідну частину ст. 27 КК;

3) наявність попередньої змови на спільне вчинення злочину. За часом змова буде вважатися попередньою, якщо домовленість досягнута співучасниками до початку виконання хоча б одним з них діяння, що входить до об’єктивної сторони складу злочину (тобто, до моменту вчинення замаху на злочин). Якщо домовленість виникає під час замаху на злочин, то вона не розглядається як попередня, що означає відсутність відповідної форми співучасті. За змістом між співучасниками досягається домовленість, у межах якої вирішуються питання, що стосуються події злочину, а також визначається хоча б у загальних рисах роль кожного співучасника у скоєнні посягання. В результаті змови співучасники стають обізнаними не тільки щодо загальних відомостей про злочин, а також про деякі обставини їх майбутньої злочинної діяльності. Змова може бути досягнута в усній або письмовій формі. Досить рідко співучасники досягають змови шляхом конклюдентних дій (т. зв. мовчазної згоди).

В Особливій частині КК вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб передбачається у значній кількості кримінально-правових норм як кваліфікуюча або особливо кваліфікуюча ознака (наприклад, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 127, ч. 5 ст. 143, ч. 3 ст. 144 КК – всього у 55 статтях). У таких випадках діяння учасників групи за попередньою змовою кваліфікується за відповідною частиною статті Особливої частини КК без посилання на ст. 27 КК. Діяння осіб, які не були учасниками групи осіб за попередньою змовою, а виконували функції пособника, організатора чи підбурювача, кваліфікуються з посиланням на відповідну частину ст.27.

Законодавець основні склади деяких злочинів формулює з використанням ознак, характерних для попередньої змови групи осіб: змова про вчинення дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ч. 1 ст. 109 КК) та участь у змові, що спрямована на вчинення планування, підготовки або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту (ч. 1 ст. 432 КК). У цих випадках сама змова без подальших дій утворює закінчений склад злочину і кваліфікується за відповідними статтями Особливої частини КК як основний склад злочину. В усіх інших випадках змова на вчинення злочину без подальшого його вчинення кваліфікується як готування до вчинення такого посягання.

Читайте також:

1. I спосіб.
2. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
3. В яких же випадках може мати місце опосередковане вико­нання злочину?
4. Видами співучасників злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.
5. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій
6. Вимоги щодо місця та строків вчинення нотаріальних дій
7. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину.
8. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
9. Відмінність злочину від інших правопорушень та аморальних проступків.
10. Вчинення (здійснення) інших юридично значущих дій.
11. Вчинення злочину групою осіб.

Переглядів: 2906