Міжнародні угоди у сфері послуг. Класифікація послуг.

Тема 4. Міжнародна торгівля послугами.

ПЛАН

Міжнародні угоди у сфері послуг. Класифікація послуг.

2. Теорії торгівлі послугами.

3. Послуги міжнародного транспорту. Міжнародні поїздки.

4. Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами: регулювання доступу на ринок; обмеження на використання національного режиму.

Україна на світовому ринку товарів та послуг.

Література:

Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. - К.: Знання, 2004, 2008, 2011- (Вища освіта ХХ1 століття).

2. Козик В.В., Панкова Л.А., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум.- К.: Вікар, 2003, 2006.- (Вища освіта ХХ1 століття).

3. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с англ., 6-е изд. - М.: "Дело Лтд", 1994.

Основні поняття теми:Вилучення з національного режиму. Галузі: орієнтовані на ресурси, орієнтовані на ринок, вільно орієнтовані. Заходи регулювання доступу на ринок. Мандрівник: турист, екскурсант. Міжнародний транспорт. Міжнародні поїздки. Мобільність: покупця, продавця. Послуги: факторні, нефакторні, пов’язані з торгівлею, пов’язані з інвестиціями. Транспортні витрати.

Розвиток міжнародного ринку товарів обумовив формування та інтенсивний розвиток міжнародного ринку послуг, який займає значне місце в економіці держав світу. Так, частка послуг у ВВП розвинутих країн складає зараз біля 70 %, а країн, що розвиваються – 55 . У сфері послуг розвинутих країн світу зайнято понад 60% працюючих.

Зазвичай, під послугами розуміють будь-який захід чи вигоду, які одна сторона може запропонувати іншій.

У довіднику “Лібералізація міжнародних операцій з послугами”, розробленому у середині 90-х років UNCAD та Світовим банком, наведено таке визначення послуг: “Послуги – це зміна у становищі інституційної одиниці, яка відбулася внаслідок дій та за взаємною згодою з іншою інституційною одиницею”.

Виробництво послуг має свої особливості. Воно може бути, а може і не бути пов’язане з товаром у його матеріальному виді. У зв’язку з цим розрізняють послуги двох видів:

ñ виробничі (матеріальні);

ñ невиробничі (нематеріальні).

Послуги першого виду опосередковуються речевно і пов’язані з матеріальними продуктами. Надання таких послуг за змістом не відрізняється від процесу праці в матеріальному виробництві. Другий вид послуг не пов’язаний з матеріальними продуктами і направлений безпосередньо на людину або її навколишні умови.

Існують різні підходи до класифікації послуг. Порадник зі складання платіжного балансу МВФ, яким користуються усі країни світу, відносить до торгових (тобто міжнародних) послуг такі їх види та підвиди : транспорт (пасажирський і вантажний), поїздки (ділові і особисті), зв’язок, будівництво, страхування, фінансові послуги, роялті та ліцензійні платежі, інші бізнес-послуги (посередницькі послуги, лізинг, і інші ділові, професійні і технічні послуги), особисті, культурні та рекреаційні послуги (аудіовізуальні та інші), урядові послуги.

Класифікація GATT/WTO включає понад 600 різновидів послуг. Вона базується на Міжнародній стандартизованій промисловій класифікації, яка прийнята ООН і визнається у багатьох країнах світу. Згідно цієї класифікації до послуг належать усі товари, які включені у категорії 4-9, а саме: комунальні послуги та будівництво; гуртова та роздрібні торгівля, ресторани та готелі, транспортування, зберігання та зв’язок і фінансове посередництво; оборона, охорона здоров’я та громадські роботи; інші комунальні послуги, соціальні та особисті послуги. Саме ця класифікація використовується під час переговорів про лібералізацію міжнародної торгівлі послугами які проходять в рамках GATS/WTO. GATS (General Agreement on Trade in Services) – це Генеральна угода з торгівлі послугами, яка є головним міжнародним документом, що регулює міжнародну торгівлю послугами у цілому.

Класифікація Світового банку передбачає поділ усіх послуг на дві групи:

ñ факторні послуги, які включають платежі, що виникають у зв’язку із міжнародним рухом факторів виробництва (доходи та інвестиції, роялті та ліцензійні платежі, зарплата нерезидентам);

ñ нефакторні послуги, які включають усі решта видів послуг (транспорт, подорожі та інші нефінансові послуги).

Ця класифікація так само, як і попередня, використовується при обговоренні проблем врегулювання міжнародної торгівлі послугами в рамках ГАТС/ВТО, які, зазвичай, зосереджуються на нефакторних послугах.

Відзначаючи, що надання послуг переважно відбувається одночасно з продажем товару або здійсненням інвестицій, А.Кірєєв пропонує класифікувати послуги залежно від способу їх доставки споживачам:

а) послуги, пов’язані з інвестиціями, - банківські, готельні, професійні послуги;

б) послуги, пов’язані з торгівлею, - транспортні, страхування;

в) послуги, пов’язані одночасно з торгівлею та інвестиціями, - зв’язок будівництво, комп’ютерні та інформаційні послуги, особисті, культурні і рекреаційні послуги.

В Україні, з метою аналізу зовнішньоекономічної діяльності, використовується класифікація з виділенням транспортних, інформаційних, інжинірингових, консалтингових, туристичних послуг тощо. (тобто класифікація нефакторних послуг).

Одним з поширених видів послуг на міжнародних ринках є інжиніринг - інженерно-технічні та консультативні послуги щодо створення об'єктів промисловості, виробничої та соціальної інфраструктур.

Об'єктами iнжинiрингу можуть бути цiлi проекти або окремi заходи, спрямованi на пiдвищення ефективностi виробництва. Повний комплекс послуг i поставок, необхiдних для спорудження нового об'єкта, називається комплексним iнжинiрингом. Складовими його є: проектно-консультацiйний iнжинiринг; технологiчний iнжинiринг; будiвельний (загальний) iнжинiринг; управлiнський iнжинiринг.

Інжинiринговi послуги надають iнжинiринговi фiрми рiзних типiв: проектнi фiрми в будiвництвi; iнженерно-консультацiйнi фiрми широкого профiлю в будiвництвi; фiрми iнформацiйного iнжинiрингу; iнжинiринговi фiрми з питань управлiння; маркетинговi фiрми.

Консалтингові послуги – консультування виробникiв, продавцiв та покупцiв з питань економiчної дiяльностi пiдприємства, фiрм та органiзацiй. Надаються консалтинговими фiрмами, якi здійснюють дослiдження та прогнозування ринку, оцiнюють експортно-iмпортні операцiї, розробляють технiко-економiчне обгрунтування на об'єкти мiжнародного спiвробiтництва та створення СП, проводять комплексне маркетингове дослiдження та розроблення маркетингових програм, розробляють експортні стратегiї на конкретних ринка тощо.

Зростання масштабiв продажу за кордон обладнання та машинотехнічної продукції викликає необхiднiсть їх технiчного обслуговування та забезпечення запасними частинами, що супроводжується наданням вiдповiдних послуг.

Технiчне обслуговування здiйснюється як у сферi обiгу, так i в сферi споживання.

Технiчне обслуговування у сферi обiгу містить надання послуг з передпродажного сервiсу i передпродажного дороблення.

У сферi споживання технiчне обслуговування полягає у обслуговуваннi в гарантiйний i пiслягарантiйний перiоди.

З кінця 80-х років швидкими темпами почав створюватися світовий ринок інформаційних послуг, і у 2010 році обсяг виробництва засобів інформатики у світі складав 1197 млрд. дол. США

Міжнародний інформаційний обмін - це передача і отримання інформаційних продуктів та надання інформаційних послуг одній країні через державний кордон іншої країни.

Об'єктами міжнародного інформаційного обміну є: документована інформація; інформаційні продукти та інформаційні ресурси; інформаційні послуги, засоби інформаційного обміну.

Документована інформація - це інформація, зафіксована на матеріальному носії з реквізитами, що дозволяють її ідентифікувати. Вона буває масовою або конфіденційною.

Інформаційні ресурси - це окремі документи і окремі масиви документів у інформаційних системах (архівах, фондах, бібліотеках тощо).

Інформаційні продукти - це документована інформація, підготовлена у відповідності з потребами користувачів.

Інформаційні послуги - це дії власників інформації по забезпеченню користувачів інформаційними продуктами.

Засоби інформаційного обміну - це інформаційні системи та мережі, мережі зв'язку, що використовуються для міжнародного інформаційного обміну.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 3. Міжнародна торгова політика.	\|	Суть та форми міжнародного руху капіталу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.