Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Традиційне навчання.

Література

План

1. Традиційне навчання.

2. Програмоване навчання.

3. Дистанційне навчання.

4. Проблемне навчання.

5. Сугестивне навчання.

6. Розвиваюче навчання.

7. Модульне навчання.

 

Основні поняття: догматичне навчання, догма, традиційне навчання, програмоване навчання, «порція», дистанційне навчання, навчання на основі теорії поетапного формування розумових дій, інтеріоризація, орієнтовна основа дій, проблемне навчання, проблемна ситуація, проблемна задача, сугестивне навчання, навіювання, розвиваюче навчання, модульне навчання, модуль, рейтинг, ECTS.

 

- основна:

1. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. – Р-н-Д.: Феникс, 1999. – С.84-92, 106-108.

2. Вікова та педагогічна психологія / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – С.323-337.

3. Власова О.І. Педагогічна психологія: Навч. Пос. – К.: Либідь, 2005. – С.65-66, 73-76, 79-82, 84-98, 148-151.

4. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / За ред. О.М. Пєхоти. – К.: АСК, 2003. – С.91-108, 215-227.

5. Педагогічна психологія: Навч. пос./ За ред. Л.М. Проколієнко, Д.Ф. Ніколенка. – К.:. Вища школа, 1991. – С.135-147, 158-163.

6. Сарычев С.В., Логвинов И.Н. Педагогическая психология. – СПб.: Питер, 2006. – С.134-143, 160-166, 202-206.

- додаткова:

1. Кравченко Г.Г. Проблемне навчання – основа розвитку здібностей учнів// Управління школою.- 2004. - №14. – С.2-5.

2. Пальчевський С.С. Сугеспопедагогіка: новітні освітні технології. – К.: Кондор, 2005. – 351с.

3. Підготовка фахівців з дошкільної освіти за кредитно-модульною системою організації навчального процесу / За ред. Т.І. Поніманської. – К.: Міленіум, 2007. – С.233-242.

4. Проблемное обучение// Школьные технологии. – 1998. - №2. – С.60-65.

5. Прокофьев А.В. Программированное обучение. Программированные учебники. Машины для обучения. – М.: Военное изд-во Министерства обороны СССР, 1965. – С.4-13, 33-34, 39-44, 82.

6. Селевко Г. Технологія програмованого навчання // Завуч. – 2001. - №13. – С.6-7.

7. Чубукова Т. Сугестія і сугестопедія у навчальному процесі// Історія України. – 1998. - №1. – С.8-10.

8. Шинкаренко Л. Сугеспопедія у навчальному процесі школи – актуальна проблема сьогодення // Імідж сучасного педагога. – 2003. - №9. – С.30-32.

У різні епохи формулювалися свої погляди на завдання і характер навчання, що визначали навчальний процес, специфічний для кожного суспільства, конкретних умов його життя, тенденції у теорії та практиці навчання.

 

В історії розвитку типів навчання найпершим виділяють догматичне навчання. Таке навчання склалося у середні віки, і суть полягала у механічному заучуванні учнями догматів Святого Письма.

Догматичне навчання характеризується такими особливостями:

- учитель повідомляє учням певний обсяг знань у готовому вигляді без пояснень;

- учні засвоюють знання без усвідомлення і розуміння та майже дослівно вітворюють завчене;

- від учнів не вимагають застосування знань на практиці.

Цей тип навчання сприяв деякою мірою розвиткові механічної пам’яті, але не створював умов для розвитку інтелектуальних потенційних можливостей особистості і в той же час не забезпечував підготовку людини до практичної діяльності на основі отриманих знань.

Розвиток виробництва і суспільний прогрес зумовив появу традиційного або пояснювально-ілюстративногонавчання. Дане навчання передбачає спершу усвідомлення, розуміння матеріалу, а відтак його вивчення. Таке навчання розвиває не лише пам'ять, а й спостережливість, мислення.

Основи традиційного навчання закладені майже 4 століття тому Яном Амосом Коменським (автором “Великої Дидактики”).

Ознаками класно-урочної системи навчання за Я.А. Коменським є:

- учні приблизно одного віку і рівня підготовки утворюють клас, який не змінює цей склад протягом навчання;

- клас працює за єдиним річним планом і згідно розпису;

- чітко визначена тривалість навчання (години, дні, місяці);

- одиницею занять є урок;

- урок, як правило, присвячений одному предмету, темі, відповідно, всі учні вивчають один і той самий матеріал;

- роботою учнів на уроці керує вчитель, він навчає їх, перевіряє знання, приймає рішення про переведення в наступний клас;

- підручники використовуються, переважно, для домашніх завдань.

 

В основі традиційного навчання лежить комунікативна модель, згідно з якою процес навчання розглядається як обмін інформацією між вчителем та учнями.

Традиційне навчання має наступні особливості:

- учитель повідомляє учням певну кількість знань, пояснює сутність явищ, процесів, законів, правил та інше з використанням ілюстративного матеріалу;

- учні мають свідомо засвоїти пропонований обсяг знань і відтворити на рівні глибокого розуміння;

- застосовування знань на практиці в різноманітних видах.

Це навчання контактне, повідомлююче; звернене на минуле, але процес використання знань проектується на майбутнє. Навчання орієнтується на запам’ятовування матеріалу. Переважають репродуктивні завдання, дії за зразком.

Функції вчителя – інформаційна і контролююча. Ініціатива учнів часто придушується, ніж заохочується. Суперництво, в боротьбі за кращу оцінку, переважає над співробітництвом. Страх перед покараннях, поганою оцінкою – провідна емоційна складова навчання.

Цей напрямок навчання впродовж двох століть став переважаючим на всіх рівнях навчальної діяльності. Він певною мірою сприяв розвитку логічного мислення та оперативної пам’яті. Проте в цілому стояв на заваді залучення учнів до активної самостійної пізнавальної діяльності і розвитку інтелектуальних можливостей кожної особистості, оволодіння методами самостійної пізнавальної діяльності.

Для того, щоб традиційне навчання давало позитивні результати варто враховувати наступні умови.

Умови ефективності традиційного навчання:

1. вчителю слід враховувати мотивацію учнів до сприймання навчального матеріалу (вчитель повинен знати як саме зацікавити кожного учня),

2. чітко поставити мету,

3. враховувати внутрішнє ставлення вчителя до того, що він повідомляє,

4. залучати технічні засоби навчання,

5. продумувати логіку викладання матеріалу,

6. підібрати зацікавлюючий, оригінальний матеріал до уроків тощо.

 

Розвиток суспільства в умовах інформаційного вибуху, науково-технічного прогресу поставили завдання віднайти такий тип навчання, який би збагачував інтелект. Починають виникати нові типи, напрямки навчання.

 


Читайте також:

  1. Бінарні методи навчання.
  2. Дидактика - галузь педагогіки, яка досліджує теорію освіти і навчання.
  3. Дидактика— це галузь педагогіки, що містить теорію освіти й навчання.
  4. Дистанційне навчання.
  5. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання.
  6. Додаток 1. Традиційне українське житло
  7. Допоміжні форми навчання.
  8. Ефективність різних методів навчання.
  9. З історії форм організації навчання.
  10. Закономірності навчання.
  11. Індивідуалізація і диференціація навчання.
  12. Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання.




Переглядів: 13728

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.