МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Передумови виникнення української філософіїЛекція 13. Філософія в Україні 1. Передумови виникнення української філософії 2. Просвітницькі ідеї Г.С.Сковороди 3. “Філософія серця” П.Юркевича. 4. Основні риси української філософії
Як систематичне знання, філософія виникла в Україні з розвитком інституційної вищої освіти в ХVI – XVII ст. під впливом західно-філософських ідей, що визначили стимул для розвитку української філософської думки, вносячи в нього елементи іудейсько-грецької, римської, християнської духовної культури. Найперші фрагментарні філософські відомості прийшли на Україну з християнством, писемністю і освітою, насамперед через твори отців церкви і перекладну літературу. У цій літературі знаходимо вказівки на античних грецьких філософів. Вже в “Ізборнику Святослава” 1073 є розгляд деяких філософських категорій за Максимом Ісповідником, відомі інші твори, які містили чимало філософських відомостей. Під їх впливом були висловлені думки в ориґінальних творах староукраїнського письменства – в “Слові о законі і благодаті” Іларіона, “Поученнях” Володимира Мономаха, “Слові” Данила Заточника, в літописах, житіях і проповідях. Вже за Ярослава Мудрого в Києві відомі учені (“книжні люди”), серед них Теодосій Печерський, Нестор-літописець та ін. Зокрема писання Клима Смолятича доводять його ознайомлення з античною філософією, а літописець називає Клима “філософом, якого в руській землі не бувало”. Кирило Турівський у поетично складених творах і проповідях намагався погодити віру з розумом. Але це мислення далеке від сучасної йому у Західній Європі схоластики, яка до кін. XV ст. була майже невідомою в Україні. Найбільшою мірою розвиток української філософії пов'язаний з Києво-Могилянською Академією, дехто з викладачів якої вчився у західно.-европейських. університетах (І. Ґізель, Т. Прокопович, С. Яворський та ін.). У Лаврській школі з 1631 року філософію викладали у Києві латинською мовою. Залишили свої твори-курси викладу західної філософії та арістотелівської логіки такі вчені як І. Ґізель, Й. Кононович-Горбацький, C. Яворський, М. Козачинський та ін. Система схоластики та думки Арістотеля, вчення томізму переважали у філософських поглядах учених Києво-Могилянської Академії. З Академією пов'язана наукова діяльність енциклопедиста Ф. Прокоповича, що викладав поетику, риторику, логіку, фізику, математику й теологію. В його творах помітні впливи гуманізму і Просвітництва, популяризація ідей німецької філософії. Курси філософії читалися у ХVIII ст. у лівобережних колеґіях (Чернігівській, Харківській, Переяславській) та в уніатських монастирських школах (Лаврівська і Львівська школи). Читайте також:
|
||||||||
|