Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні — форма проведення.

Рис. 6. Основні характеристики страхування відповідальності

Рис.5. Учасники страхування відповідальності

Рис. 3 Схема характеристик страхування відповідальності

Рис. 2. Схема характеристик майнового страхування

Класифікація майнового страхування залежить також від виду страхових подій, що враховується при розробці методів визначення збитку і страхового відшкодування по кожному об'єкту..

Страхування відповідальності

Галузь страхування, де об’єктом виступає відповідальність перед третіми особами, яким може бути спричинено збиток ( шкода) внаслідок яких небудь дій або бездіяльності страхувальника

Передбачає страховий захист економічних інтересів осіб, що можуть спричинити шкоду, які в кожному конкретному випадку знаходять свій грошовий вираз

Передбачає можливість спричинення шкоди як здоров’ю, так і майну третіх осіб, яким в силу закону або за рішенням суду здійснюються відповідні виплати, що компенсують понесений збиток

Підгалузі страхування відповідальності

Страхування відповідальності власників транспортних засобів

Страхування професійної відповідальності

Страхування інших видів відповідальності

Страхування відповідальності за невиконання обов’язків

Страхування відповідальності роботодавців за збиток, спричинений здоров’ю їх робітників під час виконання ними своїх трудових обов’язків

Рис. 4. Схема підгалузей страхування відповідальності

Страхова компанія

Договір страхування

Страхувальник

Страхове відшкодування

Можливість нанесення збитку

Третя особа

Особливості збитків у страхуванні відповідальності, функції та напрямки ( види) таких послуг

Причина – ненавмисні дії страхувальника

Відповідальність повинна бути визначена законодавчо

Спричинені третім особам, а не самому страхувальнику

Функції страхування відповідальності

Захист страхувальника від матеріальних збитків у випадку необхідності відшкодування, спричиненого ним третім особам

Забезпечення потерпілих належною їм компенсацією

Види відповідальності

Адміністративна

Цивільна

Матеріальна

За цією ознакою страхування поділяють на обов’ язкове і добровільне.

При добровільній формі страхування здебільшого взаємовідносини між страхувальником і страховиком будуються на добровільних засадах. Страхувальник має право, але не зобов'язаний, укласти договір страхування. Водночас і страховик має право відмовитися від прийняття на себе тих ризиків, які він вважає небажаними.

В обов'язковому страхуванні — інша справа. Тут страхові відносини виникають згідно із законом, а страхування здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, якими передбачено перелік об'єктів, що підлягають страхуванню; перелік страхових подій (ризиків), винятки з них; максимальні страхові тарифи і мінімальні страхові суми; рівень страхового забезпечення та інші суттєві моменти. При цьому замість права укласти страховий договір у страхувальника з'являється обов'язок це зробити, а страховик втрачає право відмовити страхувальникові і набуває обов'язку взяти ризик на страхування. В Україні існує 32 види обов'язкового страхування, перелік яких визначений законом України «Про страхування». Цим законом Кабінет Міністрів України зобов'язується визначити порядок проведення обов'язкового страхування і подати форми типових договорів страхування в цьому.

Іноді практика страхування потребує комплексного захисту майновихінтересів страхувальника. В такому разі доцільніше дотримуватися, класифікації за родом небезпеки (набору специфічних страхових подій (страхових ризиків), які супроводжують конкретну діяльність страхувальника (автотранспортне, морське, авіаційне страхування, страхування ядерних, космічних, кредитних ризиків тощо). Страхувальниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Тому в

загальному страхуванні застосовуються ще класифікації: класифікація за статусом страхувальника та класифікація за статусом страховика. У цьому плані можна виокремити страхування комерційне (його здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств відкритого і закритого типу, повних, командитних товариств, товариств і з додатковою відповідальністю (приватні страхові компанії), взаємне (страхування та перестрахування ризиків корпоративних інтересів), державне (здійснюють спеціалізовані державні страхові організації). Отже, розглянувши ймовірні підходи до класифікації страхування на основі найважливіших класифікаційних ознак, можна зробити висновок, що класифікація страхування — це система поділу страхування за історичними, економічними або юридичними ознаками на сфери діяльності, галузі, підгалузі, класи і види залежно від цілей використання результатів класифікації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація за об’єктами	\|	Фінансова надійність страховика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.

Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні — фор­ма проведення.

Найважливіша класифікаційна ознака у страхуванні — форма проведення.