Внутрішньошлункова рН – метрія.

Цей метод нами докладно описаний вище в розділі хронічного гастриту. Хочу нагадати, що він дозволяє з'ясувати характер секреції кислоти, наявність супутньої рефлюксної хвороби, а також ефективність антисекреторного лікування.

УСКЛАДНЕННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ

Оскільки всі ускладнення виразкової хвороби в переважній більшості випадків лікуються оперативним шляхом, більш докладно вони будуть розглядатися в курсі хірургічних хвороб. Тому зараз ми лише коротко охарактеризуємо їх. Як уже говорилося, найбільш серйозними ускладненнями є кровотеча, перфорація і пенетрація, стеноз воротаря і малігнізація виразки. Менш значимі перівісцерити, реактивний гепатит і панкреатит.

Гастродуоденальна кровотеча – одне з найбільше часто зустрічаємих і грізних ускладнень, причому дуоденальні виразки кровоточать частіше, ніж шлункові. Можливі приховані (оккультні) кровотечі, що клінічно не виявляються і діагностуються по позитивній реакції калу на приховану кров. При крововтраті більш 300 – 400 мл з'являються клінічні ознаки у вигляді блювоти ″кавовою гущавиною″(гемотемезис), характерною для шлункових кровотеч і рясний дьогтьоподібний стілець – мелена, що спостерігається при дуоденальних кровотечах. Іншими симптомами є власне симптоми гострої анемії у вигляді загальної слабості, запаморочення, мерехтіння ″мушок″ перед очима, шуму у вухах, непритомного стану. Ці симптоми можуть з'являтися і раніше, ніж гемотемезис і мелена. Характерний симптом Бергмана – зникнення болів, які раніше мали місце у животі.

Перфорація. Прорив виразки в черевну порожнину часто виникає після попередньої фізичної напруги, прийому алкоголю, переїдання. Характерною ознакою є різка ″кинджальна″ біль під грудьми, доскоподібна напруга м'язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Щьоткіна–Блюмберга, зникнення печінкової тупості, блідість шкірних покривів, брадикардія. Протягом 6-8 годин при ненаданні допомоги розвивається перитоніт. У діагностиці використовуються ендоскопічні дані і виявлення вільного газу в черевній порожнині при рентгенівському дослідженні.

Пенетрація. Пенетрація являє собою поширення виразки за межі стінки шлунка або 12-палої кишки в навколишні органи і тканини. Виразки задньої і бокової стінок цибулини 12-палої кишки і постбульбарні виразки частіше пенетрирують у голівку підшлункової залози і печінку, рідше – у товсту кишку і її брижі, виразки шлунка – у малий сальник і тіло підшлункової залози. Пенетрацію можна запідозрити по поважчанню і зміні клінічної картини. З'являються симптоми ураження органів, втягнутих у пенетрацію, болі підсилюються і стають майже постійними, втрачають закономірний зв'язок із вживанням їжі і не купіруються ні спазмолітиками, ні антацидами. Вони починають ірадіювати у спину, вліво або стають оперізу-ючими. Діагноз підтверджується лабораторними ознаками запалення, іноді пальпацією запального інфільтрату, даними ФГДС, УЗД, рентгенографії або КТ.

Пілоростеноз.Причиною пілоростеноза є періульцерозний запальний інфільтрат і спастичні скорочення воротаря. Стеноз воротаря може бути й органічним внаслідок післявиразкових рубцевих змін і функціональним, пов'язаним з набряком і спазмом воротаря. У компенсованій стадії стенозу під впливом лікування прохідність воротаря й евакуація їжі поступово відновлюється. У субкомпенсованій – у клінічній картині на перший план виходять часті уперті блювоти, почуття важкості і переповнення в епігастральній області, прогресуюче похудіння хворого, при рентгенологічному дослідженні контраст у шлунку затримується більш 6 годин. У декомпенсированій стадії стенозу шлунок зовсім не звільняється від їжі. Блювоти і болі стають постійними, наростають виснаження і зневоднювання, різко погіршується загальний стан, натще визначається симптом плескоту. Рентгенологічно спорожнювання шлунка не відбувається протягом 24 годин і більш.

Малігнізація. Малігнізуються тільки великі кальозні виразки шлунка, особливо розташовані в пілоричному і субкардіальному відділах, злоякісні пухлини слизової 12-палої кишки зустрічаються вкрай рідко. Частота ж малігнізації виразок шлунка в літературі трохи завищена, оскільки за виразку часто приймають первинно-виразкову форму раку, що під впливом лікування може епітелізуваться і навіть рубцеватися. Таких хворих виписують з діагнозом „виразка, що зажила”, а через 1,5-3 роки у цих хворих діагностують III – IV стадію раку шлунка. Для недопущення таких випадків основну роль грає множинна прицільна біопсія і ретельне гістологічне дослідження біоптатів.

Заключний етап

Таким чином, протягом лекції ви ознайомилися з етіологією, патогенезом і клінікою найпоширеніших гастроентерологічних захворювань – хронічним гастритом і виразковою хворобою. Незважаючи на удавану легкість їхньої діагностики при класичному перебігу захворювань вашій увазі були представлені й особливості їхнього перебігу в різному віці, а також можливі ускладнення. Як видно, у даний час розроблені схеми і стандарти як діагностики так і ефективного лікування хронічного гастриту і виразкової хвороби, яких ви повинні неухильно дотримуватися.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення поняття ″хронічний гастрит″;

2. Які варіанти хронічного гастриту вам відомі?

3. Які етіологія і патогенез хронічного гастриту?

4. Які основні скарги хворих хронічним гастритом?

5. Які об'єктивні ознаки хронічного гастриту?

6. Опишіть методи діагностики хронічного гастриту

7. Дайте визначення поняття ″виразкова хвороба″;

8. Які варіанти виразкової хвороби вам відомі?

9. Які етіологія і патогенез виразкової хвороби?

10. Які основні скарги хворих виразковою хворобою?

11. Які об'єктивні ознаки виразкової хвороби?

12. Опишіть методи діагностики виразкової хвороби;

13. Які ускладнення виразкової хвороби ви знаєте?

ЛІТЕРАТУРА

1. Чернин В. В., Джулай Г. С. Клинико – патогенетические варианты хро-нического гастрита. \\Тер. архив, 2004,N2, с.22 – 27.

2. Свинцицький А. С., Соловйова Г. А. Гастрит: старі і нові класифікації. \\ Укр. мед. часопис, 2001, N3\23\, с. 96 – 100.

3. Кирика Н. В.і ін. Ефективність різних схем антихеликобактерної терапії при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки \\ Тер. архів, 2004, N2, с. 18 – 22.

4. Внутрішні хвороби \за ред. проф. І. М. Ганджі, проф. В. М. Коваленка, Київ, Здоров'я, 2002. с.532 – 552.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Професійні фактори і спосіб життя.	\|	Скарги.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.093 сек.