Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Етапи фізичного розвитку людини

Література

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ № 15

ТЕМА:ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОРОСЛИХ

Мета- сформувати в студентів систему теоретичних знань про загальні особливості фізичного виховання дорослого населення.

Завдання:

1. Розширити теоретичні знання студентів про специфіку фізичного виховання в різних вікових групах дорослого населення.

2. Сприяти розвитку аналітичного мислення студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності.

3. Сприяти формуванню наукового світогляду, моральних та етичних якостей студентського колективу.

Навчально-матеріальне забезпечення- мультимедійний проектор, презентація.

1. Етапи фізичного розвитку людини.

2. Вікова періодизація дорослих.

3. Психофізіологічна характеристика дорослих.

4. Цілі та стратегія управління процесом фізичного виховання дорослих.

1. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и каждого. -М: ФиС, 1989. - 208 с.

2. Грегор О. Не стареть - это искусство. Пер. с чешск.- М: ФиС, 1986. -128с.

3. Жданова О.М. та ін. Організація і методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму. Навч. посібник. -Луцьк: Ред. вид. відд. “Вежа” держ. ун-ту ім.Л.Українки, 200. - 248 с.

4. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. Учеб. для ин-тов физ. культуры. - М: ФиС, 1991. - 543 с.

5. Теория и методика физического воспитания. Под общ. ред. Л.П.Матвеева, А.Д.Новикова. Изд. 2-е испр. и доп. Т.ІІ. - М: ФиС, 1976. - 256 с.

6. Цільова комплексна програма “Фізичне виховання - здоров’я нації” -К, 1998. - 48 с.

7. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання. Частина І - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001 - 272 с.

 


 

Розвиток організму людини відбувається протягом всього її життя. Науковці цей процес називають онтогенезом. Він не завжди односпрямований і не однаковою мірою інтенсивний для всіх періодів індивідуальної еволюції людини. Але завжди цей процес забезпечує більшою або меншою мірою необхідний баланс співвідношення вимог середовища, внутрішнього стану організму і фізичних можливостей людини.

Американський фізіолог В.Кеннон розкрив важливість стану відносної динамічної постійності внутрішнього середовища для життєдіяльності людини і називав його “гомеостаз”. У ході фізичного навантаження чи при емоційному стресі, адаптаційно-регуляторні механізми, що сприяють збереженню гомеостазу, вдосконалюються. Гомеостаз дозволяє оцінити певний конкретний стан організму, але не динаміку його розвитку протягом тривалого часу.

Віковий розвиток – процес, пов’язаний зі старінням (багатопричинним, руйнівним процесом) і вітауктом – процесом, що стабілізує життєдіяльність організму, збільшує тривалість життя. Вони сприяють збереженню гомеостазу. Але надійність систем з віком знижується, що призводить до зриву гомеостазу в системах, внаслідок чого виникають патології.

Старіння – це природний біологічний процес, який знижує надійність організму, його адаптивні можливості, призводить до розвитку хвороб. Воно починається з перших днів життя людини і перебігає нерівномірно в окремих клітинах і тканинах, органах і системах організму. Уповільнюючи темп старіння, можна відсунути терміни виникнення хвороб, вікових патологій.

Розрізняють фізіологічне і передчасне, патологічне старіння. Останнє виникає внаслідок перенесення протягом життя різних захворювань, дії несприятливих умов зовнішнього середовища, нераціонального способу життя, гіподинамії, шкідливих звичок та інших чинників.

Наука, що вивчає хвороби старіння, називається геріатрія, а та, що вивчає причини механізми і перебіг процесів старіння – геронтологія Основна задача геронтології (від грецького герон “старець”) – пізнати суть старіння.

Для оцінки старіння доцільніше користуватися терміном гомеорез. Гомеорез – це стабілізуючий потік, який найбільш повно і об’єктивно характеризує біологічний вік людини. Біологічний вік - об’єктивна міра старіння організму. В осіб однієї популяції спостерігаються різні темпи старіння. Розрізняють акселероване і ретардоване старіння (В.В.Фролькіс). Знання гомеорезу в майбутньому дозволить будувати прогноз і проводити профілактичні заходи.

Деякі інволюційні зміни в організмі можуть наступати ще до завершення його вікового дозрівання. При несприятливих умовах (хвороби, неоптимальних виробничих і побутових умовах, неповноцінному фізичному вихованні) процес вікового в’янення органів і систем прискорюється. Істотні зміни інволюційного характеру звичайно виявляються до 60 років або пізніше. Проте міра цих змін не знаходиться в прямому зв'язку з паспортним віком. Немало людей зрілого і навіть похилого та старшого віку володіє такою ж працездатністю, як і люди, значно молодші за них.

В онтогенезі людини розрізняють три етапи, що якісно відрізняються один від одного.

Перший етап – період еволюційного розвитку систем і функцій організму. Впродовж цього етапу відбувається збільшення арсеналу рухових дій, розвиток фізичних здібностей. Умовно до першого етапу відносять вік від народження до 20-21 року.

Другий етап – період стабілізації систем і функцій організму. До другого етапу відносять вік від 21-22 до 29 років. Він характеризується розквітом біологічної зрілості і надійністю функціонування всіх систем організму. До 21-22 років сповільнюється зростання тіла в довжину, зменшується інтенсивність розвитку органів і систем організму. Остаточно формуються системи енергозабезпечення. Організм людини володіє найбільшою стабільністю, економічністю і реактивністю у відповідь на стрес-чинники будь-якої модальності. При напруженій м’язовій роботі значення хвилинного об’єму дихання і кровообігу, їх частота досягають граничних значень, відносно повільним зниженням рівня фізичного стану, початком зворотного розвитку фізичних здібностей.

Проте, у віці 25-30 років, а іноді і раніше, залежно від спадкових і середовищних чинників, починають розвиватися процеси інволюції рухових функцій.

Третій етап – період інволюційного розвитку систем і функцій організму. Він починається після 30 років і відрізняється певною стабільністю функцій організму. Проте, вже до 30 років у чоловіків і жінок відмічається чітка тенденція до регресу рухової функції.

 


Читайте також:

  1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
  2. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. III.Цілі розвитку особистості
  6. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  8. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
  9. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  11. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
  12. Агрегатний індекс фізичного обсягу




Переглядів: 2450

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Масовий оздоровчо-рекреативний напрям.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.