Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






БОТАНІЧНИЙ ВИД ТА ЙОГО АРЕАЛ

1. Визначення поняття – "вид".

2. Внутрішньовидові категорії.

3. Вчення про ареал.

3.1. Визначення поняття ареалу виду.

3.2. Межі і розміри ареалів.

3.3. Типи ареалів.

1. Визначення поняття – "вид"

Згідно зі статтею 2 Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури (1980), кожна окрема рослина розглядається як така, що належить до ряду таксо­нів послідовно підлеглих рангів, серед яких основним є ранг виду (species).

Вид є найважливішою таксономічною одиницею не тільки систематики рослин, а й екології, генетики, селекції тощо. Кожна рослина, з якою має справу дослідник, має бути визначена до виду, а інколи і детальніше. Не менша детальність вимагається при господарському використанні, зокрема в лісовому господарстві, озелененні, зборі лікарських рослин та ін.

Вперше визначення поняття виду в рослин дав англійський природознавець Джон Рей (1628-1705), за яким вид є сукупністю подібних за рядом морфологічних і фізіологічних ознак організмів, здатних давати тотожне собі потомство. У 1735 p. K. Лінней, застосувавши принцип бінарної номенклатури, конкретно визначив роль виду, як таксономічного підрозділу, показав його універсальність. Проте і Рей, і Лінней були прихильниками незмінності видів.

Ч. Дарвін ("Походження видів", 1859) став трактувати вид як історичне явище, що виникає, розвивається, досягає повного розквіту, і, при змінених умовах життя, поступово зникає.

В історії біологічної науки робилося багато спроб дати вичерпне визначення поняттю "вид". Але і донині цього зробити ще не вдалося. Причин тому декілька. Спочатку видом стали називати групу особин, подібних між собою.

К.А.Тімірязєв наголошував, що слово "вид" у застосуванні до організмів має два аспекти значення:

• в аспекті біологічного (природно-історичного) поняття - як основна форма прояву ходу еволюції та існування самого життя;

• в аспекті логічного, суто формального поняття - як сукупність тотожних особин. "Вида, как категории строго определенной, всегда себе равной и неизменной, в природе не существует … Но рядом с этим и совершенно независимо от этого вывода, мы должны признать, что виды - в наблюдаемый нами момент -имеют реальное существование, - писав К.А. Тімірязєв (Избранные сочинения Т.З. - ст. 458).

Вид характеризується певною цілісністю і певною біологічною відокремленістю від інших видів. Цілісність видів полягає в тому, що клони і популяції, які входять до складу видів, та зв'язані між собою переходами. Яка б не була значна внутрішньовидова мінливість, і як би не відрізнялися крайні форми, при наявності Достатнього матеріалу завжди можна розмістити представників виду таким чи­ном, що вони складуть неперервний ряд форм.

Особливість виду полягає в тому, що навіть група близьких видів є перервним, дискретним комплексом, де, як правило, немає перехідних форм.

Важко дати точне визначення виду, котре однаково добре підходило б для рослин, що розмножуються статево, і для рослин, які розмножуються безстатево. Для перших вид є системою популяцій, а щодо других він є системою клонів.

Для повного розуміння категорії "вид", розглянемо його найважливіші ознаки.

1. Особини, що належать до одного виду, характеризуються певним обсягом (сукупністю) рис, які відособлюють його від особин інших видів. Це значить, що між видами є перервність.

2. Вид займає певне місце на поверхні Землі. Те місце необхідно розуміти як визначений географічний простір, що зветься ареалом виду, і як місцезростання, що характеризує екологічні вимоги виду. Наприклад, вид ареалом якого є Європа, росте або в лісах, або в водоймах, або на сухих місцезростаннях і т.д.

3. Особини, що належать до двох різних видів, не повинні схрещуватися, тобто між ними існує генетичний бар'єр. Це твердження має у рослин, на відміну від тварин, багато винятків. Схрещуються між собою не тільки види, але й представники таксонів вищих порядків.

4. Види мають свою історію розвитку, в ході якої виникають, розвиваються і, зрештою, перетворюються в інші види або гинуть.

Виходячи із окреслених обставин, різні автори дають свої визначення виду. Академік В.Л. Комаров вважає: "Вид - це сукупність поколінь, що походять І від одного предка і під впливом середовища та боротьби за існування відособлені І від решти істот; разом з тим вид є певним етапом в процесі еволюції".

Інше визначення B.JL Комарова: "Вид - це морфологічна система, помножена на географічну визначеність"

"Словник ботанічних термінів" (1984) подає: "Вид - сукупність особин, янН утворюють екологічно вікаруючі популяції, що мають спільні морфологічні ознаки, здатні в природних умовах до схрещування одна з другою особин, які в сукупності займають спільний суцільний чи частково розірваний ареал".

У "Біологічному словнику"(1986) читаємо: "Вид - це територіально і репродуктивно ізольована сукупність здатних до схрещування і обміну генами популяцій, що має єдину спадкову основу і характеризується рядом якісних специфічних ознак".

Є ціла наука – денрологія, яка вивчає вид. Її назва походить від грецьким слів "ейдос" – вигляд та "логос" - наука.

Для диференціювання виду як систематичної одиниці використовуються морфологічні, фізіолого-біохімічні, географічні та екологічні критерії. Особливої уваги заслуговує генетичний критерій виду. Комплекс ознак і властивостей, характерних для даного виду, складають його діагноз. До нього належать: життєва форма; особливості морфологічної і анатомічної будови вегетативних і генеративних органів; каріотип; біологічні, екологічні та інші відмінності від рослин інших видів: сучасний ареал.


Читайте також:

  1. Визначення поняття ареалу виду
  2. Межі і розміри ареалів
  3. Типи ареалів




Переглядів: 1725

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ДЕНДРОЛОГІЇ ЯК НАУКИ | Типи ареалів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.