• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ДЕНДРОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

ДЕНДРОЛОГІЯ ЯК НАУКА, ПРЕДМЕТ ТА ЇЇ ЗАВДАННЯ.

1. Вступ.

2. Дендрологія як наука.

3. Предметом дендрології та її завдання.

4. Історія становлення дендрології як науки.

Основним об'єктом господарської діяльності лісівника є ліс. Головними завданнями, що стоять перед лісівниками та працівниками садово-паркового господарства, є: вирощування якнайбільшої кількості якісної деревини, створення екологічно стійких, високопродуктивних та естетично цінних насаджень.

Щоб досягнути такої мети необхідно опиратися на ґрунтовні знання деревних рослин, їхньої еволюції, формової різноманітності, біологічних та екологічних особливостей, вимог щодо чинників зовнішнього середовища, географічного поширення.

Особливості кожного виду рослин зумовлені тривалою історією розвитку ; йду в певних умовах середовища, що визначає його положення в системі царства рослин.

Ліс є однією з найважливіших біологічних систем, кожний компонент якого находиться у складних взаємовідносинах з іншими. Ці відносини лісівникові необхідно знати для свідомого та ефективного здійснення заходів, спрямованих на вирощування високопродуктивних, біологічно стійких насаджень з високими засівними властивостями.

Надзвичайно великою є роль деревних рослин у формуванні рослинності нашої планети, її ландшафтної оболонки, в забезпеченні біосфери киснем, у формуванні макро- і мікроклімату Землі.

Деревні рослини є єдиним джерелом такого універсального матеріалу як деревина. А вона використовується абсолютно у всіх галузях господарства: в промисловості, в будівництві, в сільському і водному господарстві, на транспорті. і деревини, якщо не повністю то частково, будуються будинки, вона є необхідним матеріалом для будівництва річкових та морських суден, залізниць, автомобілів, літаків, сільськогосподарських машин.

Гірничодобувна промисловість використовує у великих кількостях деревину для кріплення шахт. Меблі і папір, фанера та штучні тканини, сірники та інші предмети побуту виготовляються з деревини. Маса найрізноманітніших предметів господарського, культурного та побутового призначення, без яких неможливо уявити життя людини, виготовляються з деревини. Деревина - це сировина для хімічної промисловості. З неї отримують скипидар і оцтову кислоту, цукри, камфору, ацетон, целюлозу, нітролаки та інші матеріали.

Таке широчезне використання деревини в народному господарстві зумовлене її властивостями як матеріалу і сировини. Але деревина - це біологічний продукт. її властивості формуються на основі спадкових властивостей виду під впливом зовнішнього середовища. Цілком зрозуміло, чому деревина різних видів рослин так сильно відрізняється одна від одної за своїми фізичними і хімічними властивостями, якісними характеристиками художнього і декоративного плану. Проте навіть рослини одного виду в різних умовах зростання формують деревину з неоднаковими характеристиками: вона може бути легшою чи важчою, світліше чи темніше забарвленою, з гарною чи не дуже текстурою, може бути стійкою чи нестійкою до гниття, піддаватися чи не піддаватися механічній обробці і т.п.

Крім деревини з деревних рослин отримують корок, що використовується як надзвичайно легкий та декоративний матеріал з високими тепло- і звукоізоляційними властивостями. Волокно із лубу деревних рослин застосовується для виготовлення грубих тканин, канатів, тощо. Натуральний каучук також добувається із дерев та чагарників.

Багато видів деревних рослин мають їстівні плоди чи насінини, смачні та поживні, багаті на вітаміни, мікро- і макроелементи. Харчова та кондитерська промисловість використовує їх як сировину для виготовлення своєї продукції.

З квіток, плодів, насінин, кори та інших органів деревних рослин людина отримує лікарські препарати, ефірні олії та інші продукти для парфюмерію-косметичного виробництва.

Чарівний світ музики просто б не існував без музичних інструментів, зроблених з деревини.

Деревні рослини є цінними і незамінними не тільки як джерело деревини, кори та інших матеріалів. Гарні, стрункі, потужні дерева з тінистими кронами, дерева і кущі з гарними і запашними квітами, рослини надзвичайних форм і вигляду - це все створює чудове, здорове і святкове оточення, інтер'єри та екстер'єри наших осель, міст і сіл.

Деревні рослини приймають на себе удар промислових викидів в атмосферу. Вони вловлюють і нейтралізують шкідливі хімічні речовини. А своїми фітонцидами деревні рослини знищують шкідливу і хвороботворну мікрофлору, очищаючи повітря для людей.

Деревні рослини і їх угруповання – ліси й чагарникові зарості мають позитивний вплив на формування макро- і мікроклімату. Створені полезахисні насадження охороняють поля від суховіїв та пилових бур, сприяють накопиченню вологи в грунті та припиняють ерозійні процеси. Проте різні типи ґрунту і різні кліматичні умови потребують підбору асортименту деревних порід, найбільш корисних, стійких і довговічних в тих чи інших конкретних умовах.

Отже, значення деревних рослин у народному господарстві і взагалі в житті людини надзвичайно велике. З розвитком промисловості і людського суспільства зростають і потреби в деревині, використанні корисних властивостей дерев, чагарників, чагарничків. Щоби правильно оцінити і раціонально використати всі властивості рослин, їх спершу треба знати. Як неможливо читати без знання абетки, так неможливо вести лісове господарство, займатися озелененням чи садівництвом, не знаючи деревних рослин.

Дендрологія як наука покликана всесторонньо вивчати деревні рослини дерева, чагарники, чагарнички, вирішувати питання як?, де?, коли?, з якою метою? та в яких умовах може вирощуватися той чи інший вид.

Дендрологія виникла як частина ботаніки, що зібрала всю інформацію про деревні рослини, їх морфологічні, анатомічні, екологічні особливості і властивості.

Надалі вона на основі даних цілого ряду спеціальних дисциплін - лісівниц­тва, декоративного деревознавства, лісової таксації, лісомеліорації, лісових культур та ін., стала вирішувати питання доцільності використання деревної породи для тих чи інших цілей. Таким чином, дендрологію можна відносити не тільки до ботанічного циклу, але також і до категорії спеціальних лісівничих дисциплін . Свою назву вона отримала від грецьких слів "дендрон", що означає дерево, та "логос" - наука. У деяких мовах утвердилася назва "лісова ботаніка", (польське "Botanika lesna", словацьке "Lesnicka botanika").

Дендрологія охоплює деревні рослини, тобто життєві форми багаторічних насінних рослин, у яких повністю або частково дерев'яніє стебло, і які є об'єктами лісового господарства, садово-паркового будівництва, декоративного і плодового! садівництва, ландшафтної архітектури.

Предметом дендрології є:

• морфологія і систематика деревних рослин; їхні біологічні особливості та взаємовідносини з середовищем, особливості і закономірності розвитку деревних рослин під впливом факторів середовища;

• географічне поширення видів і фактори, якими воно визначається;

• корисні властивості деревних рослин і їх використання в народному господарстві відповідно до цього дендрологія включає в себе шість основних розділів;

• основи біології деревних рослин;

• основи екології деревних рослин;

• основи вчення про рослинне вкриття;

• дендрофенологія;

• дендрофлора природних зон і висотних гірських поясів;

• систематика деревних рослин з детальною характеристикою лісоутворюючих супутніх видів деревних рослин лісів та інших насаджень природної рослинності та об'єктів господарської діяльності.

Дендрологія вивчає деревні рослини як у місцях їх природного поширення так і при інтродукції в інші регіони. Інтродуковані деревні рослини з кожним роком! знаходять все більше застосування в практиці лісового господарства, лісорозведення і фітомеліорації, але особливо широко вони застосовуються в озелененні і ландшафтній архітектурі. Тому дендрофлора наших міст така різноманітна і багата видами та формами. Так, наприклад, у Львові за різними даними нараховується близько 1000 видів і їх декоративних форм. Дендрологія обслуговує практичні потреба лісівництва, лісомеліорації, декоративного і плодового садівництва. Тому відповідно до конкретних завдань може змінюватися наголос на окремих її розділах.

Дендрологія розвивалася одночасно з розвитком ботаніки, в тісному зв'язку з накопиченням та поглибленням ботанічних знань. Ще "батько ботаніки" Теофраст (за іншими джерелами Феофраст, Феовраст) за чотири століття до народження Христа в своєму творі "Дослідження рослин" наводить цілий ряд відомостей про дерева, кущі, кущики, про їх властивості та користь, яку вони дають.

У середні віки та в епоху Відродження деревні рослини не випадали з поля зору ботаніків. Ще пізніше автор першої системи рослинного світу Карл Лінней присвятив деревним рослинам цілий том свого трьохтомника "Species Plantarum"(1709).

З появою в системі ботанічних наук таких дисциплін як фізіологія рослин, екологія, географія рослин, геоботаніка та ін., уявлення про деревні рослини розширювалися та поглиблювалися. Численні експедиції в різні куточки світу збагатили науку відомостями про флору Землі взагалі і дендрофлору зокрема.

Якщо спочатку дендрологічні знання нагромаджувалися, головним чином, шляхом спостереження в природі і описів, то з появою інших ботанічних дисциплін для розширення інформації про деревні рослини все більше і більше застосовуються активні експериментальні методи. Створюються ботанічні сади, дендрарії арборетуми та інші подібні заклади, де збираються зі всього світу колекції деревних рослин, де їх вивчають та випробовують можливості їхнього вирощування в конкретних умовах. Одночасно розвивалося лісівництво, розширювалися знання про природу деревних рослин ще й з цієї точки зору. Усе це разом призвело до появи і розвитку дендрології як науки.

Виникнення дендрології і поява дендрологічних знань на території України відносяться до часів Київської Русі. Вже в IX столітті в Києві створювалися сади. Україна протягом століть не мала власної державності, тому ще й досі ми не маємо підручників з дендрології українською мовою. Дослідники - українці працювали і видавали свої книжки під іменем сусідніх держав: Австрії, Польщі, Росії, Німеччини. На території України створені ботанічні сади і парки, які стали дендрологічними пам'ятками природи: парк "Софіївка" в Умані, Нікітський ботанічний сад в Криму (1912), Каразинський сад (1809) в Харківській області, Тростянецький дендропарк в Сумській області, Ботанічні сади Львівського та Київського університетів, дендропарк в Асканії Новій та інші. Ці дендрологічні заклади займалися не тільки вивченням деревних рослин, але й випробовуванням та впровадженням в культуру багатьох екзотичних видів на нашій території.

Зусиллями визнаних природодослідників і меценатів створювалися осередки лісової рослинності на безлісих просторах Донецького степу (Віктор Граф у Великому Анадолі), Таврійських степів (Фальц-Фейни в Асканії Новій).

У 50-ті роки багато сил було затрачено на створення мережі полезахисних, прияружних та балкових лісосмуг у степовій частині України. Ідеологічні наша­рування, що залишилися важкими ранами в свідомості людей, не повинні затьмарити цієї важливої справи. Адже низька лісистість і високий процент розораних площ в Україні ще й досить залишаються джерелом багатьох екологічних і економічних проблем сьогодення.

Отже, знання дендрології конче необхідне лісівникам, озеленювачам, меліораторам, екологам - всім, хто практично має справу з деревними рослинами. Дендрологічні знання вкрай потрібні студентам при вивченні таких профілюючих дисциплін, як лісівництво, лісові культури і меліорація, ґрунтозахисне та полезахисне лісорозведення, лісова таксація і лісовпорядкування, екологія, озеленення та інші.

Великі завдання стоять перед дендрологією і дендрологами в галузі охорони природи, зокрема збереження рослинності нашої країни.

У Червоній книзі України є досить широкий перелік рідкісних та зникаючих видів рослин, в тому числі деревних, котрі потребують охорони.

У зв’язку з цим зростають вимоги до дендрології як науки і навчальної дисципліни. Необхідно глибше вивчати місцеву та екзотичну дендрофлору, біологічні та екологічні особливості деревних рослин для включення в народне господарство нових цінних видів і форм з метою усестороннього розвитку і повнішого, раціональнішого використання корисних для людини властивостей рослин.

Студенти повинні навчитися розрізняти види і форми деревних рослин за їх морфологічними ознаками: по пагонах з листками і в безлистому стані; по квітах, плодах і насінинах; по корі, формі крони, визначати по проростках і сіянцях. .

Важливо в процесі навчання набути досвіду користування різними визначниками, довідниками, гербаріями і колекціями. Морфологічні особливості кожного виду повинні бути доповнені біологічними особливостями і екологічними вимогами до освітлення, тепла, вологи, грунту тощо.

На превеликий жаль, ще немає підручника з дендрології українською мовою, який би задовольняв усі вимоги. У кожному з наявних підручників (українських, російських, польських та ін.) є щось достатньо висвітлене, а чогось іншого явно бракує. Список придатних до використання підручників, визначників, атласів ми не обмежуємо ні мовою видання, ні країною видання, ні роком видання.

У бібліотеці ВНУ можна взяти такі видання (список подаємо в алфавітному порядку):

1. Бродович Т.М., Бродович М.М. Деревья и кустарники Запада УССР. Атлас. -Львов: Вища школа, 1979.-25) с.

2. Булыгин Н.Е. Дендрология. - М.: Агропромиздат, 1985. - 280 с.

3. Жизнь растений, т. I, IV, V. 1978-1982.

4. Колесников А.Й. Декоративная дендрология. - М.: Лесная пром-сть, 1974. — 704 с.

5. Кохно H.A. Деревья и кустарники, культивируемые в УССР. Покрытосеменные. — К. Наук, думка, 1986. - 719 с.

6. Крюссман Г. Хвойные породы. М: Лесная пром-сть, 1986. - 256 с.

7. Липа О.Л. Дендрологія з основами акліматизації. - К.: Вища школа, 1977.-422с.

8. Пятницкий С.С. Курс дендрологии. - Харьков: Изд-во ХГУ, 1960. - 422 с.

Шовган А.Д. Дендрология: Навч. посібн. – Львів: УкрДЛТУ, 2008. – 152 с.

10. Щепотьев Ф.Л. Дендрология. - К.: Вища школа, 1990. - 287 с.

Список додаткової літератури подається окремо.

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
3. АГД як галузь економічної науки
4. Б. Обчислювальні науки
5. Біблійні теми та історія раннього християнства у драмах Лесі Українки
6. В системі вищої освіти і науки України
7. Вал має 5 опорних шийок, зовнішні діаметри яких послідовно збільшуються для полегшення встановлення вала в головку.
8. Валютний курс. Режими встановлення валютних курсів
9. Взаємодія науки, техніки і виробництва
10. Взаємодія науки, техніки і виробництва
11. Види земель населених пунктів, їх межі. Встановлення та зміни меж населених пунктів.
12. Види цін та порядок їх встановлення.

Переглядів: 5442