Межі і розміри ареалів

Межі ареалу визначаються комплексом причин. Нездоланними для просування виду можуть бути природні механічні перешкоди, такі як гірські хребти, водні простори, пустелі тощо. У багатьох випадках на перешкоді стає клімат, зокрема, дуже часто межу ареалу формують одночасно впливи температури та вологості грунту і повітря. Межі ареалу можуть бути біотичними, едафічними та ін. Прикладом біотичної межі є південна межа в Україні ареалу сосни звичайної, а прикладом едафічної є частина східної межі ареалу бука лісового у Львівській області на відрізку Рава-Руська - Броди.

Найчастіше межі ареалу відзначаються сукупним впливом усіх факторів Північна межа ареалу сосни звичайної є, в першу чергу, кліматичною. Доказом тому є пригнічений ріст, низька схожість насіння, інколи і відсутність продукування насіння. За багаторічними спостереженнями, на північ від 70° північної широти у Фінляндії сосна дає здатне до проростання насіння в середньому один раз на 100 років (Правдин, 1964). Одночасно значною мірою північна межа сосни і фітоценотична, бо густе мохове і лишайникове вкриття перешкоджають відновленню сосни звичайної. Протягом історії виду межі ареалу виду не залишаються постійними. Межі ареалу, які формуються під впливом екологічних факторів, зокрема біотичних, як правило, є рухомими, змінними. Винятком з правила необхідно вважати ситуацію, коли межі ареалу визначаються механічними перешкодами.

Ареал виду буде прогресуючим, тобто ростучим, коли розміри його збільшуються, і, навпаки, ареал буде редукуючим, коли розміри його зменшуватимуться. Розміри і обриси ареалу зумовлені, в першу чергу, вимогами рослин до умов середовища. А вони теж мінливі.

У різних частинах ареалу його межа визначається різними факторами. Десь бракуватиме тепла, десь вологи, а ще десь на перешкоді стануть водойми, гори, пустелі чи засолені ґрунти.

Повернемося до прикладу з буком лісовим. На ділянці східної межі ареалу від Рави-Руської до Бродів нездоланною перешкодою для нього стали заболочені і бідні піщані грунти Малого Полісся при цілком сприятливих кліматичних умовах. На ділянці Броди - Тернопіль - Чортків - Хотин -- Новоселиця і далі до Карпат по території Румунії при цілком сприятливих ґрунтових умовах і достатній кількості тепла на перешкоді стали низька вологість повітря і грунту в літні місяці. Серпневі посухи, як це було в 1963 p., призводять до масового всихання самосіву і підросту бука.

Інколи виділяють історичні межі ареалу, котрі сформувалися в далекі геологічні періоди і не пояснюються сучасними причинами.

На протилежних кінцях ареалу виду зосереджуються найбільш контрастні його популяції; в них по-різному проходять процеси адаптації виду, тобто його мікроеволюція.

Діапазон ареалів щодо їх розмірів дуже широкий. На одному кінці види, ареал яких простягається на пів планети. Такі види, ареал яких охоплює більшу частину поверхні суші, або коли ареали, хоч і невеликою мірою, охоплюють всі континенти, називаються космополітами. А їх ареали - космополітичними. Видів вищих рослин, яких можна було б зачислити до космополітів, немає. Космополітичне поширення зустрічається серед інших таксонів - родів, родин тощо. А серед видів є часто такі, яких можна віднести до наступної градації - видів з широким ареалом. Ці види поширені на величезних просторах материка або двох материків в межах однієї або кількох суміжних природних зон.

Ареал сосни звичайної простягнувся через всю Євразію зі заходу на схід (від Британських островів до узбережжя Охотського моря) та через всю Європу від 30° до 72° північної широти. Вільха чорна від зони тайги в Європі заходить по долинах рік до пустель Північної Африки. Цього типу ареали у берези повислої, дуба звичайного та ін. Але серед деревних рослин немає видів, які були б властивими і Старому і Новому світові, хоч родів таких є багато.

Контраст до дуже широкого розповсюдження виду створює вузька локалізація зростання виду. Дуже обмежені, ендемічні ареали в рослин, у тому числі деревних, що ростуть на океанічних островах, у високогірних районах іронічних країн. Багатьма вузько локалізованими видами славляться в помірному поясі Кавказькі гори, Піренеї, гори Середньої Азії. Немало ендеміків в Карпатах, наприклад, рододендрон східнокарпатський (Rhododendron kotschyi) та Гірському Криму, наприклад, сосна Станкевича (Pinus stankewiczii). Ендемічні ареали мають, найчастіше, або дуже древні ендемічні види, або молоді види.

Ще одна градація – види з вузьким ареалом. Вони охоплюють частини материка. Наприклад, ясен звичайний, граб звичайний, бук східний.

Велике значення має географічна ізоляція як фактор, що впливає на розміри і форми ареалів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення поняття ареалу виду	\|	III. Тип кущики (чагарнички)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.