Похідні цінні папери (деривативи), їх види та характеристики.

Гібридні цінні папери, їх види та характеристики.

Гібридні цінні папери - привілейовані акції, інвестиційні сертифікати, конвертовані облігації тощо. Це такі цінні папери, які мають певні характеристики як інструментів власності, так і інструментів позики. Наприклад, привілейовані акції засвідчують дольову участь їх власників у статутному фонді товариства та дають їм право на гарантоване отримання фіксованого розміру доходу (незалежно від результатів діяльності цього товариства) у вигляді дивідендів, але, разом з тим, власники таких акцій не отримують права на управління товариством.

Привілейовані або преференційні акції- це акції , які засвідчують права її власника на одержання дивідендів( фіксованих), на переважне право першочергового одержання дивідендів, на пріорітетну участь в розподілв майна АТ. Бувають кумулятивні, некумулятивні, з пайовою участю, конвертовані, з коригованою ставкою дивідендів. Вони забезпечують інвестору фіксований доход, не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного капіталу. Але такі акції не дають участі в управлінні АТ, не мають права голосу на зборах.

Конвертовані облігації-облігації, які за бажанням власника можуть обмінятись на інші ЦП ( акції), що випускаються цим же емітентом.

Інвестиційний сертифікат-документ, який надає ті ж самі грошові права, що й акція, а його власник має такі ж права на отримання інформації, що й акціонер.

Інструменти “фіктивного капіталу другого порядку”, наряду з акціями та облігаціями, є також досить поширеними об'єктами торгівлі на фондових ринках, в першу чергу - депозитні розписки, варранти, опціони, ф'ючерси.

Депозитні розписки- це цінні папери, які вказують, що їх власник має акції певної іноземного акціонерного товариства (АТ), які зберігаються в одному із банків, і володіє правом на отримання дивідендів, а також на частину активів цього АТ у випадку його ліквідації. Депозитні розписки дають можливість доступу на зарубіжні фондові ринки.

Варрант- специфічний вид цінних паперів, який випускається разом з привілейованими акціями і облігаціями і дає їх власнику право на покупку простих акцій по обумовленій ціні протягом встановленого періоду часу (як правило, кількох років). Введення такого інструменту дозволяє корпорації знизити проценти регулярних виплат по облігаціям та привілейованим акціям, оскільки власник варранта має можливість отримати прибуток на курсовій різниці простих акцій у випадку зростання їх ринкової вартості понад вартість, визначену у варранті.

Опціон- угода (контракт) між партнерами, один з яких виписує і продає опціонний сертифікат, а інший купує його і отримує право до обумовленої дати по фіксованій ціні купити певну кількість акцій у особи, яка виписала опціон (так званий опціон на покупку), або продати їх йому (опціон на продаж). Особливістю опціону є те, що його власник отримує право купити або продати акції на завчасно обумовлених умовах, а продавець контракту приймає на себе обов'язок по його виконанню. Опціони є найбільш популярним фондовим інструментом. (До речі, перші опціони відомі ще з ХVII століття). Бурхливий розвиток ринку опціонів призвів до появи різноманітних його видів, спеціальних організованих ринків опціонів (як то, Чиказька опціонна біржа), формування поряд із первинним вторинного ринку опціонів.

Ф'ючерс- це контракт, згідно з яким особа, яка уклала його, бере на себе зобов’язання по закінченні певного строку продати своєму клієнту (або купити у нього) відповідну кількість фінансових інструментів по обумовленій ціні. На відміну від опціону, розрахунок по завершенню строку ф'ючерсного контракту є обов'язковим.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види та характеристики інструментів власності.	\|	Суб’єкти фондового ринку. Інвестори, емітенти, посередники та інфраструктурні організації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.