Суб’єкти фондового ринку. Інвестори, емітенти, посередники та інфраструктурні організації.

Такими основними учасниками фондового ринку є:

Емітенти цінних паперів - господарюючі суб'єкти, які від свого імені випускають цінні папери і зобов'язуються виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Вони випускають цінні папери з метою залучення фінансових ресурсів для свого розвитку. Емітентом цінних паперів може бути також держава в особі своїх органів та органи місцевого самоврядування, які можуть випускати цінні папери для задоволення потреб у фінансуванні видатків відповідних бюджетів та окремих проектів;

Інвестори - фізичні та юридичні особи, які мають вільні фінансвові ресурси і наміри вкласти їх у фінансові активи з метою одержання коштів доходу у вигляді дивідендів, процентів або приросту ринкової вартості таких фінансових активів.

Посередники - юридичні особи, які опосередковують зустрічний рух коштів та цінних паперів як на первинному, так і на вторинному ринку. Потрібно розрізняти дві групи посередників:

власне посередники, тобто структури, які допомагають емітентам та інвесторам здійснювати купівлю-продаж цінних паперів на комісійних умовах, але не використовують власних коштів для проведення таких операцій. До цієї групи відносяться торговці цінними паперами, в першу чергу - брокери та андеррайтери;

фінансові посередники - активні учасники фондового ринку, які купують фінансові інструменти на власний розсуд і, як правило, за власний рахунок, формують інвестиційний портфель та отримують доход від його володіння та від подальшого перепродажу цінних паперів. В міру ускладнення фінансової системи усе збільшується набір послуг, які надають фінансові посередники та, відповідно, з'являються нові види фінансово кредитних установ.

Крім емітентів і інвесторів, необхідно виділити таких учасників або групи учасників фондового ринку, які становлять його суб'єктну інфраструктуру:

власне інфраструктурі організації, тобто організації які не виступають в операціях купівлі-продажу цінних паперів як їх безпосередні учасники, але, по-перше, забезпечують можливість найбільш ефективного проведення таких операцій, а, по-друге, виступають інструментом, за допомогою якого досягається необхідний рівень цивілізованості та прозорості операцій на фондовому ринку. До інфраструктурних учасників фондового ринку прийнято відносити:

саморегулюючі організації - біржі та добровільні об'єднані професійних учасників фондового ринку. Загальним для саморегулюючих організацій є те, що вони не є організаціями, створеними задля отримання прибутку та їм делеговані права щодо встановлення певних правил поведінки та ділової етики професійних учасників фондового ринку, які є для учасників саморегулюючої організації обов'язковими. Досягається виконання встановлених таким чином правил тим, що в законодавчому порядку всім учасникам фондового ринку в обов'язковому порядку встановлено вимогу бути членом хоча б одного професійного об'єднання (така вимога діє в Україні);

розрахунково-клірінгові установи - установи, які здійснюють платежі по операціях в межах ринку цінних паперів. До розрахунково-клірінгових установ відносяться розрахункові палати та спеціалізовані банки, які завжди існували при біржах. Їх необхідність зумовлювалась насамперед тим, що біржа - не банківська установа, вона є тільки місцем проведення торгів, котирування та реєстрації угод. Для повного завершення угоди, тобто, щоб гроші перемістилися з рахунку на рахунок, необхідна спеціальна установа, в якій відкриті рахунки всіх учасників угоди. При централізованому ринку такою фінансовою установою виступає уповноважений банк - центральний (національний) банк або один із найбільших комерційних банків країни;

депозитарні установи - установи, які здійснюють облік, збереження і фіксування переміщення цінних паперів від одного власника до іншого. До цих установ належать власне депозитарії, зберігачі та реєстратори;

інвестиційні консультанти - структури, які здійснюють інформаційно-консультаційне забезпечення учасників (в тому числі - потенційних) фондового ринку. В Україні діяльність інвестиційних консультантів ще не набула широкої практики, в той час як в країнах Заходу цей інститут має великі традиції та заслужену репутацію. Діяльність консультантів регулюється спеціальним законодавством та ліцензується;

аудитори - спеціалізовані фірми, покликані здійснювати незалежний контроль за достовірністю інформації, яку оприлюднюють учасники фондового ринку. Основним завданням аудиту є підтвердження достовірності фінансової звітності емітентів цінних паперів. Підтвердженню звітності надається надзвичайно важливого значення, адже для пересічного інвестора публічна звітність емітента є, як правило, єдиним доступним джерелом інформації, на основі якого приймається рішення про вкладання коштів в ті чи інші цінні папери.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Похідні цінні папери (деривативи), їх види та характеристики.	\|	Місце та роль посередників на фондовому ринку. Визначальні ознаки фінансового посередництва.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.