Енергетична цінність деяких продуктів харчування

Таблиця 2

(ккал на 100 г їстівної частини продукту)

хліб житній хліб пшеничний макаронні вироби тістечка торт бісквітний цукор молоко молоко згущене сметана сир морозиво вершкове масло вершкове сир російський олія соняшникова картопля відварна капуста огірки яблука курка яловичина відварна свинина жирна сосиски яйця риба відварна тріска Карп шоколад пиво

170 240 333 320-570 350 379 59 315 205 156 178 749 371 900 82 28 15 39 165 254 489 220-320 168 78 96 557 65-71

Другий закон раціонального харчування полягає в тому, що необхідно дотримуватися збалансованості між надходять в організм білками, жирами вуглеводами і вітамінами, мінеральними речовинами і баластними компонентами.
Згідно з цим законом, щоб вести повноцінне життя і зберегти здоров'я, людина потребує не якихось конкретних продуктах, а в певному - оптимальному - співвідношенні містяться в них харчових речовин. Для нормального розвитку людського організму необхідно систематичне надходження в нього близько 70 харчових компонентів, які сам організм людини не синтезує, а отримує тільки з їжею. Така кількість цінних харчових компонентів не може перебувати в якомусь одному, нехай навіть самому цінному продукті. Їх частково містять різні продукти харчування: м'ясні, рибні, злакові, овочеві, фруктові, ягідні та ін
Для різних груп населення існують спеціально розроблені норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії, які засновані на наукових даних фізіології, біохімії, дієтології та інших галузях медичної науки, які аналізують роль, взаємини, засвоюваність окремих харчових речовин і норми їх істинних потреб.
Щоб визначити адекватну кількість енергії для конкретних груп людей, необхідно, відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, співвіднести загальні енерговитрати на всі види життєдіяльності людини з величиною його основного обміну, тобто витратою енергії в стані спокою. Відношення загальних енерговитрат до величини основного обміну дає коефіцієнт фізичної активності. Наприклад, якщо за віком та статтю для певної групи людей енерговитрати на всі види діяльності в 3 рази більше, ніж величина основного обміну, це означає, що їх коефіцієнт фізичної активності буде дорівнює 3.
Працівники, зайняті легкою працею, з незначною фізичною активністю, мають коефіцієнт цієї активності 1,6. У таку групу, згідно з рекомендаціями, включають водіїв трамваїв і тролейбусів, працівників конвеєрів, Пакувальниця, швачок, весовщіц, працівників радіоелектронної промисловості, медсестер та санітарок, агрономів, працівників зв'язку, сфери обслуговування, продавців промислових товарів і ін
Враховуючи, що потреба в енергії у цієї групи становить 2500-2800 ккал на добу, їм потрібно з'їдати щодня їжу, що містить 72-80 г білків, 83-93 г жирів і 366-411 г вуглеводів. Коливання цифр залежить від статі і віку працівника. За рекомендаціями Інституту харчування РАМН, білки в раціоні харчування людини повинні становити 12-14%, причому 60% від цієї кількості повинні бути тваринні білки. Частка жирів дорівнює 30%, у тому числі не менше однієї третини має припадати на рослинні жири. На вуглеводи залишається 56-58% загальної калорійності добового раціону.
Найбільш поширені форми харчового дисбалансу, як правило, пов'язані з недостатнім споживанням незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів А, Е, С і групи В, харчових волокон (баластних речовин), деяких мінеральних солей і мікроелементів.
Таким чином, другий закон раціонального харчування можна сформулювати наступним чином: для того щоб бути здоровим і красивим, потрібно харчуватися різноманітною їжею.

Третій закон раціонального харчування вимагає від людини певного режиму харчування, т. е. розподілу прийому їжі протягом дня, дотримання сприятливої температури їжі і т. д.

Життя дорослої людини характеризується динамічним рівновагою між надходженням харчових речовин, процесами їх перетворення і виведенням з організму у вигляді продуктів розпаду. Для кожної речовини, що надходить в організм з їжею, існують певні закономірності його перетворення, свої шляхи обміну. Тому так необхідні регулярність і оптимальний розподіл їжі протягом дня.

Останній, четвертий, закон раціонального харчування наказує враховувати вікові потреби організму і відповідно до них проводити необхідну профілактичну коригування раціону харчування.

Тривалий вікове порушення рівноваги між надходженням певної речовини в організм, з одного боку, і його розпадом або виведенням, з іншого, призводить до асиметрії обміну речовин. Можна з упевненістю сказати, що вікові порушення обміну речовин тісно пов'язані з виникненням таких поширених захворювань, як надлишкова повнота, атеросклероз, відкладення солей і т. п.

Тому-то так необхідно, щоб повсякденне харчування забезпечувало своєчасне і повне задоволення фізіологічних потреб організму в основних харчових речовинах.

Виконання законів раціонального харчування гарантує нам збереження протягом довгих років високої фізичної та розумової активності, бадьорості і життєрадісності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛІТЕРАТУРА	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.