ЛІТЕРАТУРА

ПЛАН

ТЕМА. КОМПОНЕНТИ ЗБАЛНСОВАНОГО І АДЕКВАТНОГО ХАРЧУВАННЯ

ЛЕКЦІЯ 7

Мета: систематизувати знання студентів про збалансоване і адекватне харчування, з’ясувати роль компонентів харчування у нормалізації процесів життєдіяльності організму; розвивати вміння аналізувати, систематизувати навчальну інформацію, робити висновки про біохімічні роль вітамінів, формувати пізнавальний інтерес до майбутньої професії, виховувати свідомого громадянина України.

1.Поняття про "збалансоване" та "адекватне» харчування людини.

2.Компоненти нормального харчування людини.

1.Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. — Київ - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 244 - 251.

2.Мардашко А. А., Миронович Л. М., Степанов Г. Ф.Биологическая и биоорганическая химия: Учебное пособие - К.: - К.: Каравелла,2008. -

С. 184 - 189

3.Явоненко О.Ф., Яковенко Б.В. Біохімія: Підручник для студентів спеціалістів «Фізична культура» педагогічних університетів. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. - С. 386 - 393.

Питання 1. Поняття про "збалансоване" та "адекватне" харчування людини.

У перекладі з латини слово "раціон" означає добову порцію їжі, а слово "раціональний" відповідно перекладається як розумний, або доцільний. Харчування може вважатися раціональним тільки тоді, коли воно забезпечує потребу людського організму в пластичних (будівельних) речовинах, поповнює без надлишку його енергетичні витрати, відповідає фізіологічної і біохімічної можливостям людини, а також містить всі інші необхідні для нього речовини: вітаміни, макро-, мікро - і ультрамікроелементи, вільні органічні кислоти, баластні речовини і ряд інших біополімерів. Оскільки все вищеперелічене потрапляє в нас ззовні, раціональне харчування можна і треба розглядати ще і як природно обумовлене взаємовідношення людини з середовищем існування. Під терміном раціональне харчування слід розуміти фізіологічно повноцінне харчування, що враховує особливості кожної людини, здатне забезпечувати сталість його внутрішнього середовища. Під терміном адекватне харчування розуміють сучасну організацію раціонального життєзабезпечення людини в умовах агресивного навколишнього середовища. Основними напрямками наукових досліджень за системою адекватного харчування є: • розробка науково обґрунтованих підходів до створення комплексної системи адекватного харчування як фундаментальної основи профілактичної охорони здоров’я; • створення теоретичних і практичних основ об’єктивної систематизації населення за групами здоров’я; • експертна оцінка сучасного стану світового і вітчизняного товарного ринку продуктів адекватного харчування і на цій основі створення цілісної концепції ролі і задач харчової індустрії у вирішенні проблем адекватного харчування; • розробка нових видів спеціального технологічного обладнання, технічної й технологічної документації на нові види продуктів адекватного харчування з різноманітним вмістом біологічно активних речовин і сполук, а також здійснення промислового випуску цих продуктів на основі простих технологій із застосуванням екологічно чистої рослинної сировини; • розробка теоретичних і практичних основ проведення цілеспрямованих лікувально-оздоровчих заходів серед різноманітних функціональних груп населення з використанням широкого асортименту продуктів адекватного харчування. Система адекватного харчування природна і досконала. Вона дає можливість людині чинити опір агресивній дії оточуючого середовища, дозволяє зберегти і зміцнити природне здоров’я, а також позбавитися від хвороб, не змінюючи своїх звичок, повсякденного раціону харчування і ритму життя. Науковою основою нової системи адекватного харчування є світова концепція, згідно якої хвороби людини мають чотири негативних фактори: • порушення роботи функціональних систем (імунної, гормональної, нервової, кровоносної та ін.): • порушення складу функціонування норм флори; • загальне забруднення організму (у тому числі хвороботворною мікро-флорою); • порушення клітинного метаболізму. Харчові продукти адекватного харчування дозволяють нормалізувати «парамери здоров’я». Для нормального клітинного харчування необхідна велика кількість компонентів, які можуть змінюватися в межах доби й сезону, з врахуванням місця проживання, віку, стресів та ін. Нова система адекватного харчування враховує наведені факто-ри. Для цього в раціон харчування включають спеціальні продукти чи харчові до-бавки, що забезпечують надходження в організм необхідного набору речовин: ві-тамінів, незамінних амінокислот і поліненасичених жирних кислот ω-3 і ω-6, ряду мікроелементів, деяких вуглеводів, харчових волокон та інших життєво важливих речовин. Водночас мінімізується надходження в організм небажаних речовин: хо-лестерину, тваринних жирів, гормонів, Питання 2.Компоненти нормального харчування людини. Положення теорії раціонального харчування - це, можна сказати, практична реалізація постулатів теорії адекватного харчування. Перший закон, раціонального харчування говорить про те, що необхідно дотримувати рівноваги між надходить з їжею енергією, тобто калорійністю їжі, і енергетичними затратами організму. Калорійність їжі - це показник енергетичної цінності, що дорівнює кількості енергії (в калоріях), що звільняються при окисленні харчових речовин, що входять до складу їжі. Для вимірювання калорійності їжі (енергетичної цінності) і роботи організму (енергетичних витрат) користуються одними й тими самими одиницями - калоріями (кал) і кілокалоріями (великими калоріями), а в міжнародній системі одиниць СІ - джоулями (Дж). Одна калорія дорівнює витратам тепла на нагрівання 1 г води на 1 ° С. Для переведення в джоулі необхідно 1 кал помножити на 4,184. Одна кілокалорія дорівнює 1000 калорій. Навіть в умовах спокою і при сприятливих температурних умовах рівень енергетичних затрат дорослої людини складає 1300-1900 ккал на добу. Це так званий основний енергетичний обмін, який можна розрахувати для кожної людини наступним шляхом. Експериментально встановлено, що питома обмін енергії за 1 годину становить приблизно 1 ккал на 1 кг маси тіла. Отже, основний обмін у чоловіка масою 70 кг буде дорівнює 1680 ккал (1 ккал х 70 кг х 24 г). Будь-яка фізична або розумова робота вимагає додаткових витрат енергії. Якщо для людей, зайнятих малорухливим "сидячим" працею, добова потреба в енергії складає 2500-2800 ккал, то для осіб, зайнятих важкою фізичною роботою, ці величини можуть досягати 4000-5000 ккал (див. табл. 1). Таблиця 1 Витрата енергії при різних видах роботи Найменування роботи Енерговитрати / год на людину з масою 70 кг, ккал

Біг зі швидкістю 8 км / год Їзда в автомашині Їзда на велосипеді (13-21 км / ч) копання рову Катання на ковзанах Пересування на лижах по пересіченій місцевості миття посуду відпочинок сидячи відпочинок лежачи підмітання підлоги плавання пилка дров Друкування на машинці Робота кравця столяра муляра косовиця вручну Підготовка грядок на городі Робота лікарів-хірургів (операції) Робота в лабораторії (сидячи) прання вручну сон слухання лекцій фізичні вправи Ходьба (110 крок / хв) Ходьба по сніговій дорозі зі швидкістю 6 км / год 8 км / год Шкільні заняття

570 211 540 486 450 876 144 96 77 169 500 480 140 135 240 400 134 463 338 112 105 250 65 102 272 290 300 650 111

Основний енергетичний матеріал людському організму дають вуглеводи і жири, тому що білки використовуються головним чином як пластичний - будівельний матеріал. Проте їх надлишок також може витрачатися для отримання енергії. Таким чином, енергетичний матеріал використовується організмом тільки за потребою, і якщо добова калорійність їжі перевищує енерговитрати організму, то незатребувана частина жирів відкладається в спеціальні депо. Точно також і "незгорілих" частина вуглеводів перетворюється в жири, збільшуючи надлишкову масу тіла. Будь-яке відхилення в енергетичному рівновазі небайдуже для організму. Наприклад, якщо щоденна калорійність їжі перевищує добові енерговитрати всього лише на 100 ккал, то за рік надлишок жиру в людини зросте на 1,75-3,5 кг, а 100 ккал організм отримує від 50 г білого хліба або від чайної ложки цукрового піску.
При обмеженні харчового раціону, тобто короткочасному недоліку енергетичного матеріалу, в організмі людини витрачаються його запасні речовини - глікоген і жири. В умовах же тривалої нестачі їжі (голодування) на покриття енерговитрат йдуть вже не тільки жири і вуглеводи, але й білки організму. Тому для збереження енергетичної рівноваги так необхідно оптимальну кількість харчових речовин.
Частина енергії організм витрачає безпосередньо на перетравлення їжі, при цьому кількість використаної енергії залежить від складу раціону. Так, на перетравлення білків організм витрачає 30-40% енергії, на перетравлення жирів - 7-14%, вуглеводів - 4-7%, сирих овочів - до 60%. Чому неймовірно багато енергії йде на овочі? Вони дуже погано горять, так як в них багато води. У цьому полягає ще одна цінність сирих овочів, з ними організм отримує безліч корисних харчових речовин, а більше половини надійшов енергетичного матеріалу витрачається на їх же перетравлення. Вживаючи щодня сирі овочі навіть кілограмами, неможливо страждати від ожиріння.
Інша справа вуглеводи або жири, які дуже легко, без великих енерговитрат, засвоюються організмом. Тому вся отримана енергія повинна витрачатися не на їх засвоєння, а на виконання фізичної роботи, в іншому випадку вуглеводи перетворяться на жири. При згорянні в організмі 1 г білків і вуглеводів виділяється 4,0 ккал (16,7 кДж) енергії, тоді як при згорянні 1 г жиру - 9,0 ккал (37,6 кДж).
Тепер ще раз уточнимо основний зміст неодноразово вже згадуваних понять - біологічна та харчова цінність продуктів.
Біологічна цінність їжі перш за все визначає особливості її участі в синтезі власних білків організму, а також враховує активність входять до неї поліненасичених жирних кислот і вітамінів.
Харчова цінність продуктів - поняття більш широке. Тут враховуються й енергетична цінність продукту, і що містяться в ньому органічні біополімери, і неорганічні речовини, і навіть смакові якості їжі. Найбільш поширені величини обліку харчової цінності - це грам або міліграм даного нутриента в 100 г їстівної частини продукту. Нутрієнтами називають речовини, які містяться в їжі і використовуються організмом.
Тому слід враховувати, що 100 г мяса це не 100 г білка, так само як 100 г хліба це не 100 г вуглеводів. Для цього є коефіцієнти перерахунку продуктів харчування в чисті субстрати. З урахуванням цих коефіцієнтів складена табл. 2.
Таким чином, збалансований добовий раціон дорослої людини повинен в середньому включати 1900 мл рідини (в питті, в стравах і в "сухих" продуктах), 90 г білків, 90 г жирів, 450 г вуглеводів, 0,1 г вітамінів, 20 г мінеральних речовин, мікроелементів і ультрамікроелементів. Всього для повного задоволення потреб організму людини необхідно понад 600 різних речовин, у тому числі 8 незамінних і 10 замінних амінокислот.
При великих, а тим більше при надмірних фізичних чи розумових навантаженнях потреба в одних нутриентах зростає, в інших знижується. Змінюються потреби організму і при деяких захворюваннях.
Енергетичні витрати підлітків приблизно на 1700 кілокалорій більше, ніж дітей віком від 1 року до 3 років. А добовий харчовий раціон людей у віці від 28 до 39 років при інших рівних умовах в середньому повинен містити на 200 кілокалорій більше, ніж раціон 40-60-річних людей.
У жінок енерговитрати зазвичай нижче, ніж у чоловіків, і якщо вона їсть нарівні з чоловіком, то неминуче починає повніти.

Таким чином, розглянувши перший закон раціонального харчування, можна зробити висновок, що в їжі потрібно дотримувати помірність.
Виконання цієї умови є запорукою охорони фізичного здоров'я і зовнішньої краси.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 4. Взаємозв'язок обміну білків, жирів, вуглеводів	\|	Енергетична цінність деяких продуктів харчування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.